Діти-сироти підтримують чоловіків у зоні конфлікту на Сході

Члени міжнародної громадської організації “Живи” організували святкову програму для киян на Поштовій площі. До святкування долучилися й церковні організації. Для гостей обладнали контактний зоопарк, підготували театральні виступи, музичні номери, конкурси та благодійний ярмарок, а також виголосили молитву за Україну. Організатори провели конкурс малюнків серед дітей-сиріт. Більше сотні дитячих малюнків капелани відвезли на схід держави і передали військовим.

Самі ж захисники України говорять, що саме дитячі листи та малюнки здатні підтримати у найтяжчі моменти.

Оксамита Новачук – лідерка громадського руху “Живи”: «Збираємо кошти для маленької дівчинки Катерини Юрченко, яка потребує негайної трансплантації печінки. Ми запросили на благодійний ярмарок, і десятки киян приносять випічку, солодощі, які зробили власноруч для того, щоб зібрати кошти».

У програмі також узяли участь діти-сироти. Для них улаштували хоровод і подарунки.

Петро Сердюченко – єпископ Одеської народної церкви: «Мы имеем практику [проведения таких фестивалей]. Первый опыт был в Одессе, [фестиваль] “Собери подарок сироте”. [А] это [мероприятие] всеукраинское. Несправедливо, [когда] кто-то получает много подарков хороших, мероприятий праздничных, а [другие] детки обижены, что никто [им] не принёс подарки. Поэтому сделали такое мероприятие, чтобы у нас ни один ребёнок не остался без внимания, чтобы зайти туда, где мало посещают интернаты».

Одна з ідей фестивалю – це проведення дитячого конкурсу малюнків для учасників антитерористичної операції. Також діти написали листи для воїнів, які пізніше відправили в зону АТО.

В’ячеслав Когут – пресвітер п’ятдесятницької церкви «Скинія»: “Наши капелланы, которые трудятся в зоне АТО, заберут все письма и все рисунки и доставят непосредственно в зону АТО для наших воинов».

Капелани звершили молитву за україну

Євген запевняє, що такі малюнки, листи морально підтримують учасників АТО.

Євгеній Шевченко – капелан: «Я очень благодарен тем, кто участвует в этой поддержке. Она очень-очень существенная. Она тоже частички, знаете, Божьей помощи, Божьей любови, которая им там очень нужна. Она всем нам нужна и особенно там ребятам, которые в тех условиях. Им это очень помогает и для них [это] очень большая радость. Мы с радостью тоже выполнили эту задачу для наших солдат».

Капелан – це духівник, уповноважений церквою на задоволення духовних потреб людей з обмеженим доступом – наприклад, мобілізованих, хворих чи ув’язнених. В Україні цей термін став відомим під час конфлікту на Сході. Й саме євангельські християни були одними з перших, хто в тривожному березні 2014 року взяли на себе роль і постачальників, і психологів, і душпастирів у зоні АТО. Капелан служить у військовій частині, несучи весь тягар військової справи, крім того, щоб брати зброю до рук, і прагне словом і ділом дбати про духовний, психологічний, а то й фізичний стан бійців.

Євгеній Шевченко – капелан: «Расказываем [бойцам] о Господе, работаем с их разумом и душами и ведём служение. Уже научены историей о том, что всегда есть последствия после войны. Капелланы – это те люди, которые идут туда, где труднодоступнные люди [могут] обратиться к Богу. Мы идём и проповедуем Евангелие. Мы стараемся помогать морально, материально, физически во всех нуждах, которые у них есть».

 Костянтин Анікеєв, Віктор Кармазенюк, Київ, «Вісті надії»