(Biblica, The International Bible Society)

Новий переклад Книги Псалмів — частина великого проєкту з перекладу Святого Письма українською мовою, що здійснюється починаючи з 2018 року. У рамках цього проєкту вже перекладено Новий Заповіт (видання готується в 2022 році), поетичні книги Біблії (окрім Псалмів, перекладено Книгу Йова, Притчі, Книгу Екклезіаста та Пісню Пісень), ведеться робота над перекладом П’ятикнижжя Мойсеєвого та Книги пророка Ісаї. Запропонований у «Богословських роздумах» переклад Псалмів — перша публікація зі згаданих вище перекладених книг Святого Письма.

Перш ніж ознайомити читача з особливостями нового перекладу Книги Псалмів, коротко згадаємо про Міжнародне Біблійне Товариство, його цілі, завдання, місію. Товариство було засноване 1809 року в Нью-Йорку. Серед засновників варто згадати Генрі Ратґерса (Henry Rutgers) — відомого американського громадського діяча й філантропа, співзасновника Ратґерського Університету (Rutgers University, колишня назва — Queen’s College). Основним завданням Товариства є поширення Біблії мовами народів світу, водночас переклад має бути близьким до оригіналу, але представлений простою, зрозумілою мовою. Найбільш відомим проєктом Biblica (так називається Міжнародне Біблійне Товариство з 2009 року) є Новий Міжнародний Переклад (New International Version), завершений 1984 року. Сьогодні Biblica має свої представництва в 55 країнах світу, і віднедавна новий переклад Біблії українською мовою став одним із проєктів Biblica.

Отже, почнемо з методології нового перекладу Псалмів. По-перше, підхід, застосований у новому перекладі Псалмів, не можна охарактеризувати в полярних термінах формальний vs динамічний еквівалент, запропонованих Ю. Найдою (E. Nida). Наша методологія балансує між цими двома концептами: з одного боку, текст перекладено близько до оригіналу, з урахуванням особливостей синтаксису, стилю, структури паралельного вірша та ретельним пошуком лексичних відповідників з їх послідовним відтворенням в усьому тексті; з іншого боку, ми прагнули максимально адаптувати переклад до норм української мови та уникнути згубного буквалізму. У цілому, такий підхід близький до того, який було застосовано при створенні згаданого англомовного перекладу New International Version (NIV).

Це завдання було непростим з огляду на різницю між морфологічними структурами мови оригіналу та мови перекладу, на різні типи синтаксичної будови (у давньоєврейській домінує паратактичний тип, тоді як в українській — гіпотактичний), а також на деякі проблеми текстологічного плану (варіативність передачі деяких фрагментів у різних рукописах).

У плані адаптації тексту перекладу важливим для нашої роботи був концепт різних типів перекладу та зсувів граматичного й синтаксичного характеру (types and shifts of translation), розроблений Дж. Кетфордом (J. Catford). Застосування цієї методології було особливо важливим з огляду на складність перекладу поетичного тексту, оскільки давньоєврейська поезія є синтаксично-орієнтованою (семантичний та синтаксичний паралелізм), а між синтаксисом мови оригіналу та мови перекладу існують помітні відмінності. До того ж, морфосинтаксис давньоєврейської мови передбачає й особливий тип когезії (зв’язності) тексту: розгалужена система дейктичних засобів (вказівних та присвійних займенників), що забезпечує зв’язування тексту в цілісну структуру, створює можливість для численних еліпсисів (пропусків слів), що іноді призводить до втрати чіткої кореляції між дейктичним елементом та його антецедентом. Буквальний переклад українською спричинив би чимало труднощів у сприйманні тексту, тому в таких випадках до перекладу було додано необхідні для кращого розуміння слова (вони виділені курсивом як додаткові).

Так само, ідучи за принципом адекватності, ми іноді вдавалися до синтаксичних трансформацій перш за все там, де буквальне відтворення інфінітивних чи дієприкметникових конструкцій в структурі складних речень призвело б до формування невластивих українській мові й складних для сприймання речень. При цьому ми намагалися зберігати актуальне членування речення (враховуючи й емфатичні структури).

Щодо пояснень значення деяких складних для перекладу давньоєврейських слів, ми подавали коментарі у виносках, уникаючи при цьому складної лінгвістичної транскрипції, а використовуючи натомість лише транслітерацію кирилицею.

У цілому наша перекладацька методологія орієнтована на пошук еквівалентів — лексичних, граматичних, синтаксичних — у мові перекладу при збереженні оригінального стилю та особливостей фразеології. Щодо останньої тези, ми намагалися зберегти давньоєврейські фразеологічні одиниці там, де вони звучать зрозуміло для українського читача, і відтворити їх за принципом аналогії у тих випадках, де механічний дослівний переклад не мав би жодного сенсу. Такий підхід мав запобігти повній лінгвокультурній асиміляції біблійного тексту, втраті біблійною поезією свого самобутнього колориту й унікальних історичних конотацій. Тому нами було обрано саме принцип адекватного (не механічно-буквального, і заразом не загально-смислового) перекладу, який зберіг би для читача відчуття «іншості» й      водночас був би йому цілком зрозумілим (Г. Кочур).

Цей же принцип було застосовано до відтворення віршової структури Псалмів: семантичний і синтаксичний паралелізм було передано ще й візуально, завдяки набору структурних маркерів (рядків різних рівнів), що надаються програмою Paratext (версія 9). У випадку ж появи в деяких Псалмах акровірша або гри слів, відтворити ці засоби в перекладі було майже неможливо, тому про вживання цих особливих форм ми давали пояснення в примітках. В одному випадку (Пс. 118) оригінальний поділ тексту на блоки за акронімічним принципом було відтворено з позначенням початкової букви кожного рядка (Алеф א, Бет ב та ін.).

Щодо методології роботи з текстом мовою оригіналу, варто відзначити кілька важливих моментів. Переклад було зроблено з критичного видання масоретського тексту Старого Завіту Biblia Hebraica Stuttgartensia (BH4), в основі якого лежить Ленінградський Кодекс (Codex Leningradensis) із критичним апаратом, що містить варіанти читання тексту в різних рукописах. Однією з переваг цього видання є наявність критичного апарату, що містить посилання на розбіжності в давньоєврейських рукописах Книги Псалмів. Утім, у процесі перекладу ми не обмежувалися лише цим виданням, але також задіяли фрагменти давньоєврейського тексту з Рукописів Мертвого моря (1QPsa-c, 2QPs, 5QPs, 6QpapPs, 8QPs, 11QPsa-e) й Септуаґінту (LXX Rahlfs’ edition). Робота з альтернативними варіантами читання тексту Псалмів була пов’язана насамперед із тими випадками, коли масоретська традиція передає текст неясно й переклад потребує реконструкції оригіналу.

Хоча такі випадки були порівняно нечисленними, для їх розв’язання ми використовували метод реконструкції тексту-Vorlage на основі зіставлення варіантів давньоєврейських рукописів різних традицій (включаючи як прото-масоретську, так і альтернативні традиції, відомі з біблійних Рукописів Мертвого моря) та аналізу Vorlage стародавніх перекладів. В останньому випадку було також залучено сирійський переклад Псалмів (Пешитта, The Leiden Peshitta). Утім, ми намагалися не обтяжувати текст коментарями текстологічного характеру (у виносках), тому ремарки, що стосуються розбіжностей у рукописах чи варіантів перекладу, трапляються в нашому перекладі порівняно нечасто.

Щодо лексичного аспекту перекладу, тут варто відзначити принцип роботи з рідкісними словами (hapax legomena) або тими словами, значення яких відоме, але вони з’являються в незвичному чи неочікуваному контексті. У цьому випадку ми зверталися не лише до найбільш авторитетних словників давньоєврейської мови, але й до новітніх здобутків у галузі давньої семітської філології. Зокрема це стосується деяких запозичень з уґарітської та аккадської мов у лексиці Псалмів, що були розглянуті в деяких нещодавніх дослідженнях.

На завершення відзначимо, що пропонований читацькій увазі новий переклад було здійснено на Теологічному факультеті Університету Мартіна Лютера в Галле-Віттенберзі (Martin-Luther-Universität Halle-Wittenberg, Theologische Fakultät) доктором філологічних наук Дмитром Цоліним, літературна редакція українського тексту — Емілія Дроздек та Лора Динту, загальне редагування — Джим Кортер (Jim Courter). Усі права належать Biblica, The International Bible Society (https://www.biblica.com/).

Пропонуючи новий переклад Книги Псалмів українському читачеві, сподіваємося отримати відгуки: ми будемо вдячні за будь-які побажання та зауваження.

Др. Дмитро Цолін

Університет Мартіна Лютера в Галле-Віттенберзі

Текст Книга Палмів у новому перекладі: вступ взятий з журналу «Богословські роздуми» та подається без змін як він є в відкритому доступі на сайті журналу 19.1 (2021), стор. 151 — 153.

image_pdfimage_print
Facebook
Twitter
LinkedIn
In this article:

Welcome Back!

Login to your account below

Retrieve your password

Please enter your username or email address to reset your password.

Add New Playlist