Місце та функції уривку Об’явлення 14:1-5

Межі уривку

Тема числа 144 000 написана після звіра, який виходить із землі. Верхньою частиною уривка буде Об. 14:1, тому що автор змінює тематику. Попередня тема говорить про пророцтво останнього часу, про звірину, яка виходить із землі, чинить великі ознаки і зводить мешканців землі, а число цієї звірини 666. В Об. 14:1 розпочинається нова тема. В цьому уривку присутні нові дійові особи, зміна обставин: Агнець, сто сорок чотири тисячі та Сіонська гора. Нижньою частиною уривка можна вважати Об. 14:6. Тут також відбувається зміна сцени. Автор говорить про іншого Ангела, який має благовістити вічну Євангелію всім мешканцям землі. 

Отже ми бачимо, що тема числа 144 000 починається з Об. 14:1 закінчується Об. 14:5. Після цього уривку починається нова тема, тому уривок Об. 14:1-5 є єдиним цілим.

Текстуальний аналіз

Об’явлення 14:1

В п’яти віршах даного уривку є різночитання

1. Το {A}  артикль ср. Роду.

Даний варіант підтримується наступними манускриптами א Α С 1006, 1611, 1841, та ін. //Omit Р47 P 051, 205, 209 та ін.

{A} Дослідники, які писали цю книгу дійшли висновку, що артикль το повинен бути.

Аналіз зовнішніх критеріїв

Два варіанти підтримується авторитетними ініціалами. Виникає питання, який із них є найправильнішим? Можна допустити, що перші два манускрипти А, С, є правильнішими, тому що вони є більш авторитетними. І щоб зрозуміти, чи був все ж таки там артикль το, чи він був відсутній, ми з’ясуємо за допомогою внутрішнього аналізу.

Аналіз внутрішніх критерій

В авторитетних манускриптах артикль το використовується, а в папірусі – P47 r/ Dublin late III цей момент опущений. І відразу виникає питання, чому в манускриптах А, С він присутній, а в папірусі P47 артикль опущений? Чи міг Іван навмисне не використати цей артикль? Ні, тому що цей варіант пояснює походження інших варіантів. 

Аналізуючи дану проблему, ми бачимо, що Іван використовує неодноразово слово Агнець із артиклем το. Об. 5:8 του αρνιου; 5:12 το αρνιον 13 τω αρνιω 6:1, 6:16, 7:19,12:11 та ін. Об. 5:6 Агнець використовується без артикля, тому що він говорить вперше про Агнця. Якщо допустити без артикля, то можна було б подумати, що там новий агнець. Тому за допомогою артикля стає зрозуміло, що мова йде про того самого Агнця, про якого пише Іван в попередніх главах.

І тому імовірно, що Іван і автор, який писав на цьому папірусі могли просто пропустити його. І за даним аналізом ми приходимо до висновку, що артикль το все ж таки був написаний.

Об’явлення 14:3

3. Ως {С} як би, подібно, немов як, як щоб, так як.

Даний варіант підтримується наступними манускриптами Α С 051, 1006, 1841 та ін.

{С} По цьому моменті виникли сварки. Були ті, які говорили, що не потрібно в даній ситуації використовувати слово ως. 

Аналіз зовнішніх критерій

Даний варіант підтримується авторитетними манускриптами.

Олександрійський V, Paris: Ephraemi Rescrptus V. //Omit Р47, Синайський IV,. Згідно даним аналізом, можна віддати більшу перевагу двом авторитетам, P47 – r/ Dublin late III, та א – e a c p r/ London: Sinaiticus IV. Тому що ці два авторитетах є найстарішими, тому ближчі до оригіналу. Але також можливий варіант Олександрійський та С Ephraemi Rescrptus. Відповісти на питання, який із цих двох варіантів важливіший тілки проаналізувавши внутрішні критерії. 

Аналіз внутрішніх критерій

Апостол Іван часто використовує слово ως. Об. 1:14,15 (ως χιων – «як сніг»; ως φονε – «немов шум»); Об. 2:18 (ως φλογα – «як полум’я»); Об. 16:13 (ως βατραχοι – «як жаби») та ін. Тому вірогідно, що в даному уривку в оригіналі слово ως також існувало. І два найавторитетніші манускрипти А,С Alexandrinus V та Ephraemi Rescrptus V також підтверджують цей факт. 

Історичний контекст

Культ імператора.

Імператору як при його житті, так і після його смерті поклонялися як Богу. Римський культ кесаря мав зразок на сході, де царі з давніх-давен вважалися синами Божими.

На очах апостола Івана римські чиновники вимагали у всіх поклонятися статуям імператора. Тоді Доміціан заповнив Капітолій своїми статуями, проголосив божествами батька, брата, дружину, сестер, а також самого себе. Він заснував новий жрецький орден флавіалів (flaviales), якому доручено було брати участь у богослужінні цих нових богів, і наказав офіційним особам називати його в своїх документах Dominus et Deus Noster – «наш пан і бог».

Особливою ретельністю в культі кесаря відрізнялась Мала Азія, до якої Іван писав свою книгу. Місцеві грецькі міста, які звикли обожнювати своїх володарів, звикли і до їх культу. І скоро застосували цей культ до Римських володарів. Уже в 195 р до Р. Х. в Смірні був посвячений храм богині Роме. Культ влади був обов’язковою і звичною справою.

В такому середовищі була написана книга Об’явлення. Вищі прошарки провінційного суспільства поставляли верховного жерця культу кесаря і посилено слідували цьому культу. Переслідування християн, які відкидали поклонінню імператору в цю епоху було закономірним. Таким чином Іван і був відісланий на острів Патмос, де і написав книгу Об’явлення.

Апостол Іван був засланий на острів Патмос біля Егейського моря за часів правління римського імператора Доміціана 81-95 рр. [Тайны Апокаліпсиса 171с.].

Печатка

Коли щось запечатано, як, наприклад, документ, то це робилося або для вступу в силу, або для захисту змісту Об. 5:1.

В античному світі знак на чолі мав такі значення:

  1. Печатка – це знак власності. Часто випалювали на тілі раба ім’я його хазяїна.
  2. Печатка слугувала знаком вірності воїна. Іноді воїни випалювали на руці ім’я свого улюбленого воєначальника, за яким були готові йти на будь-яку війну. 
  3. Надійність та захист. Зберігся папірус третього або четвертого століття. Лист написаний сином своєму батькові Аполлону. Часи були важкі і небезпечні. Батько і син розучені. Син пише лист побажання, потім продовжує розповідати про свою тривогу і сум, через те, що батька з ними не має. І якщо з ним щось трапиться, вони не зможуть знайти його тіла. Син говорить батькові: «Мені часто хотілось сказати тобі, що враховуючи небезпеку, я хотів відмітити тебе знаком. Син хотів поставити печатку на батькові, щоб надати йому захист. 
  4. Символ залежності. Приводять такий приклад із Аравії. У вождів великих племен були покірні раби. На їх шиях часто ставили клеймо, як на верблюдах, щоб показати, що вони залежні від хазяїна. 
  5. Символ безпеки. Найчастіше люди носили на собі знак свого бога. Інколи це оберталося дуже великою жорстокістю. У грецького історика є розповідь про те, що Афіняни під командуванням Нікія отримали поразку. І сицилійці всім полоненим поставили клеймо на чолі у вигляді коня. [Толкование Откровения Иоанна].

ЛЕКСИЧНИЙ АНАЛІЗ

Σιών 14:1. Сіон – це гора, на схилі якої знаходилося місто Єрусалим. Ущасливив Своїм благоволінням Сіон, збудуй мури для Єрусалиму (Пс. 50:20).

Яке має значенні Гора Сіон? Псалом 86:2-3 говорить: «Господь любить брами Сіону більше за всі поселення Якова. Славна вістка роз неслася про тебе, Боже місто». 

Слово «Сіон» згадується в Біблії понад 150 разів і означає «укріплення». У Біблії Сіон був і містом Давида, і містом Божим. Першу згадку про Сіон у Біблії ми знаходимо в 2 Самуїла 5:7: «Та Давид здобув твердиню Сіон, він став Давидовим містом». Таким чином, Сіоном спочатку називалася стародавня фортеця Ієвусеянина в місті Єрусалим. Після того, як Давид захопив «фортецю Сіон», вона стала називатися «містом Давида» 1 Царів 8:1; 1 Хронік 11:5. 

Сіон використовується в переносному значенні щодо Ізраїлю як народу Божого (Ісаї 60:14). В цьому вірші використовується словосполучення «місто Господнє». У перекладі Септуагінти слово σιων означає «гора, на схилі якого був побудований Єрусалим». А в Новому Заповіті Сіон означає «Царство Боже, Небесний Єрусалим» (Євр. 12:22; Об. 14:1). 

1 Петра 2:6: «Ось кладу Я на Сіоні Каменя вибраного, наріжного, дорогоцінного, і хто вірує в Нього, той не буде осоромлений!».

Σφραγιδα – печатка, в книзі Об’явлення зустрічається 13 разів.

Εσφραγισμένων – опечатаних в книзі Об’явлення зустрічається 8 разів.

Це слово зустрічається як в Новому, так і в Старому Заповіті. Перший раз це слово використовується у Старому Заповіті. В книзі Вихід 39:14 написано: «А каменів ті на ймення дванадцятьох Ізраїлевих синів вони, на ймення їх; різьбою печатки кожен на ім’я його для дванадцяти племен». Цей вірш має паралельне значення з віршем у книзі Об’явлення 7:4, де мова йде про запечатаних сто сорок чотири тисячі, 12 колін Ізраїлевих. Слово σφραγίσωμεν, яке використовується в Об 7:4 перекладається як «поставимо печатку». 

Апостол Павло в посланнях до Римлян 4:11 говорить: «І прийняв він ознаку обрізання, печать праведності через віру, що її в необрізані мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність».

144 000 – εκατο̇ν τεσσαρα̇κοντα τε̇σσαρες

В Новому Заповіті сто сорок чотири тисячі використовується два рази і лише в книзі Об’явлення. В Об 7:4 і 14:1 мова йде про опечатаних 144 тисяч. А в Об. 21:17 мова йде про сто сорок чотири лікті «І зміряв він мура його на сто сорок чотири лікті міри людської, яка й міра Ангола».

В Об. 21:17 мова йде про те, що Іван побачив нове небо і город Єрусалим. Ми вже знаємо, що Гора Сіон – це місце, де був побудований Єрусалим. А в Новому Завіті Сіон означає Царство Боже, Небесний Єрусалим (Євр. 12:22). 

Отже із даного тексту виходить цікава паралель, яка також має відношення до 144 тисячі. Далі контекст Об. 21:17 розповідає нам про небесний храм, якого бачить Іван. 21:12: «Мур воно мало великий і високий, мало дванадцять брам, а на брамах дванадцять Ангелів та ймення написані, а вони імення дванадцятьох племен синів Ізраїля». [Майкл. У. 133-134 с.]

В даному контексті є чітка паралель. 12 брам – це 12 колін ізраїлевих, а 12 колін Ізраїлевих в Об 7:4 – це ті сто сорок чотири тисячі, яких описує Іван в Об. 14:1. 144 тисячі і 144 лікті мура одної підвалини. 144 тисячі тісно пов’язані із Храмом Божим, який є на Небесах.

Μολύνω 14:4 Оскверняти

В Новому Заповіті зустрічається три рази, два з них – в книзі Об’явлення. 1 Кор. 8:7; Об 3:4; 14:4. Даний термін означає «бруднити, оскверняти». В Об. 3:4 йде мова про забруднення одежі. В 14:4 – про забруднені жінками. В 1 Кор. 8:7 йде мова про сумління. 

Структура уривку

Об’явлення 14:1-5

  1. Вступ – (Видіння)

А) Агнець на Сіонській горі

Б) 144 000                       14:1

В) Мають ім’я на чолах, Агнця І Отця

  1. Порівняння

А) Голос гуслярів           14:2

Б) Шум води, гуркіт грому     

  1. Основна частина

А) Співають нову пісню

Б) 144 000                   14:3

  1. Пояснення

А) Ті хто не осквернився жінками     14:4-5

Б) Вони йдуть за Агнцем

В) Вони непорочні

Іванові дане видіння про сто сорок чотири тисячі, які мають ім’я написане на своїх чолах. Далі автор порівнює їхній спів з шумом води і гуком міцного грому. Вони співають пісню, яку ніхто не може заспівати, тому що вони непорочні і осквернилися жінками.

Синтаксична розбивка

Απ 14:1-5

Και ει̇δον 

    Και ιδου̇

      Αρνι̇ον

            Εστηκο̇ς επι̇ το ο̇ρος Σιω̇ν 

      Και μετ᾽ αυτου̇ εκατο̇ν τεσσαρα̇κοντα τε̇σσαρες χιλια̇δες 

            Ε̇χουσαι το ο̇νομα αυτου̇ 

               Και το ο̇νομα του πατρο̇ς αυτου̇ 

                             Γεγραμμε̇νον επι̇ των μετω̇πων αυτω̇ν 

Και η̇κουσα 

    Φωνη̇ν εκ του ουρανου̇ 

          Ως φωνη̇ν υδα̇των πολλω̇ν 

        Και ως φωνη̇ν βροντη̇ς μεγα̇λης 

 Και η φωνη̇ ην η̇κουσα 

          Ως κιθαρωδω̇ν κιθαριζο̇ντων εν ταις κιθα̇ραις αυτω̇ν 

 Και α̇δουσιν ωδη̇ν καινη̇ν ενω̇πιον του θρο̇νου 

                  Και ενω̇πιον των τεσσα̇ρων ζω̇ων 

                         Και των πρεσβυτε̇ρων 

 Και ουδει̇ς ηδυ̇νατο μαθει̇ν την ωδη̇ν 

           Ει μη αι εκατο̇ν τεσσαρα̇κοντα τε̇σσαρες χιλια̇δες οι 

           Ηγορασμε̇νοι απο̇ της γης 

Ου̇τοι̇ εισιν οι μετα̇ γυναικω̇ν ουκ εμολυ̇νθησαν 

           Παρθε̇νοι γαρ εισιν 

Ου̇τοι εισιν οι ακολουθου̇ντες τω αρνι̇ω ο̇που αν υπα̇γη 

Ου̇τοι υπο̇ Ιησου̇ ηγορα̇σθησαν απο̇ των ανθρω̇πων απαρχη̇ τω θεω̇ 

                                             Και τω αρνι̇ω 

 Και εν τω στο̇ματι αυτω̇ν ουχ ευρε̇θη ψευ̇δος

         Α̇μωμοι γαρ εισ

Синтаксична розбивка в даному уривку не дає якихось особливих фактів, які допоможуть глибше зрозуміти сам контекст і значення про сто сорок чотири тисячі.

Аналіз контексту

Верхній контекст розповідає нам про звіра, який має число 666 (Об. 13:11-18). Ті, хто не поклоняться звіру будуть і не зможуть ні купляти, ні продавати. Автор закликає читача порахувати число звірини, бо це число людське. Отже, даний уривок розповідає про примусове поклоніння звіру. 

Нижній контекст розповідає про вістку трьох Ангелів (Об. 14:6-12). Перший Ангола розповідає про поклоніння і суд. Ангел закликає поклонитися Тому, Хто створив небо і землю. Другий – про падіння Вавилона. Третій Ангел знову розповідає про поклоніння звірини і наслідки такого поклоніння. 

Для більш детально розгляду і розуміння даного уривку варто перейти на дослідження контексту цілої книги Об’явлення.

Контекст всієї книги

Особливість книги Об’явлення – її символічність. Автор часто використовує алюзію із Старого Заповіту. Головна ідея книги – поклоніння. 

Біблія про 144 тисячі говорить два рази і лише в книзі Об’явлення. Перший раз згадується у 7:1-8, а другий раз в 14 главі книги Об’явлення. В 7 главі автор їх пов’язує із племенами Ізраїля «І почув я число опечатаних: сто сорок чотири тисячі опечатаних від усіх племен Ізраїлевих синів» (Об. 7:4). З кожного племені Юди, Рувима, Гада, Асира, Нефталима, Манасії, Симеона, Левія, Іс Сахара, Завулона, Йосипа, Веніаміна по дванадцять тисяч. Якщо помножити 12 000 на 12, виходить 144 тисячі.

У Біблії сказано, що число це «з усіх племен Ізраїлевих синів». Без труднощів можна помітити деякі особливості, а саме: перераховуються не всі коліна Ізраїля. Відсутні коліна Дана і Єфрема, які були в Ізраїлі при входженні в землю обітовану: Від синів Йосифа: від Елішама, син Аммігудів від Манасії Гамаліїл, син Педацура; від Веніаміна Авидан, син Ґід’оніїв від Дана Ахієзер, син Аммишаддая (Числа 1:10-12). Тому входження Ізраїля в землю обітовану символізує входження народу Божого в Небесну батьківщину. Ці коліна є в прообразі, але вони відсутні в образі. Іншими словами, вони були там, де був символ, який вказує на Царство Боже, але їх немає серед тих, які входять до Царства Божого. Чому так?

Прообраз завжди був слабшим за образ. Апостол Павло, говорячи про закон жертвопринесень, який вказує на Христа, говорив, що всі жертви Старого Заповіту були слабкою тінню жертви Христа і не могли бути досконалими, вони не могли очистити людино від гріха (Євр. 10:1-5).

Священики Старого Заповіту були лише тінню Христа, тінню було і їхнє служіння в земної скинії, що вказує на служіння Христа, нашого Великого Архієрея в Небесному святилищі. Тому священики в старозавітній час повинні були приносити за себе жертви, бо вони були грішні, недосконалі Євр. 9: 7. Христос не потребує подібного очищенні, бо Він досконалий.

З цих прикладів ми бачимо, що прообраз значно поступається образу. Тому врятовані 144 000, як написано в Об’явлені: з колін синів Ізраїлевих, але без колін Дана і Єфрема, значно перевершують в духовному відношенні коліна Ізраїлеві, серед яких були коліна Дана і Єфрема, які увійшли в земну Ханаан, будучи лише прообразом народу Божого, входячи в Небесні обителі. 

Якщо допустити, що в число 144 000 ввійдуть тільки євреї, які будуть живі при Другому Приході, то це ще більший абсурд, тому що після ассирійського полону десять колін були переселені і розсіялися серед язичників і припинили своє існування (2 Цар. 17:5-8; 16-18). Ізраїль по плоті не існує в наші дні в тих колінах, які вказані в Об’явленні 7 глави, а відповідно з кожного коліна не може бути врятовано по 12 000 тисяч чоловік. І це все підказує нам, що мова йде про духовний Ізраїль. (Гал. 3:26-29). 

Під 12 колінами синів Ізраїлевих ховається образ Церкви Божої – духовний Ізраїль. А ті коліна, що не ввійшли в число 144 000 – це ті, хто відступив від Бога, порушив Його закон. Тобто під символом Дана і Єфрема ховається образ нечестивих людей. Біблія, кажучи про ці колінах, вказувала причину їх відпадання: Суд. 18:30,31; Ос. 4:18. Коліна Дана і Єфрема відпали від Ізраїля через ідолопоклонства. Вони обрали собі для поклоніння інших богів замість Бога, Який створив небо і землю (Кор. 15:51-53). 

Перелік 12 племен у 7-му розділі книги Об’явлення, безперечно, не слід сприймати буквально, оскільки сьогодні 12 племен Ізраїлю, які населяли Північне й Південне царства, не існує. Десять племен Північного царства були відведені в полон під час ассирійського завоювання (2 Цар. 17:6-23), де вони змішалися з іншими народами. 

Крім того, перелік 12 племен у 7-му розділі книги Об’явлення не має аналогів у Святому Письмі. Перелік очолює плем’я Юди (Об. 7:5), а не Рувима (Числа 1:5). До того ж племена Дана та Єфрема включені до переліку в Числа 1 та Єзекіїля 48, в Об’явлені 7 взагалі відсутні, а їхнє місце займають племена Йосипа й Левія (Об. 7:7,8). Виключення з переліку в Об’явлення 7 племен Єфрема й Дана відбувається з цілком зрозумілих причин – ці племена відступили від істинної віри і впали в ідолопоклонство (1 Цар. 12:29, 30; Осії 4:17).

Богословський аналіз

Тема про 144 тисячі проливає світло на тему спасіння. 14 розділ книги Об’явлення розпочинається тим, що Іван бачить видіння. Агнця стоїть на Сіонський горі і з ним сто сорок чотири тисячі. Хто такий Агнець? Автор знову використовує алюзію із Старого Заповіту, де йде мова про обряд жертвоприношень. 

Агнець символізує Ісуса Христа (Івана 1:36). Іван використовує цей образ, взятий із Старого Заповіту. В давнину Ізраїльський народ приносив в жертву ягня за свій гріх (Лев. 1:5). Ягня спалювалось на жертовнику, яке символізувало Ісуса Христа, Який приніс себе в жертву за спасіння людства (1 Петра 1:19; Ісаї 53:7). 

Цей агнець стоїть на Сіонській горі, на схилі якої, як ми знаємо зі Старого Заповіту, знаходилося місто Єрусалим. «Ущасливив Своїм благоволінням Сіон, збудуй мури для Єрусалим» (Пс. 50:20). 

Сіон використовується в переносному сенсі. В цьому вірші використовується словосполучення «місто Господнє». У Септуагінті слово σιων означає «гора, на схилі якої був побудований Єрусалим». А в Новому Заповіті Сіон означає «Царство Боже, Небесний Єрусалим» (Євр. 12:22).

Яким чином 144 тисячі отримали спасіння? В контексті автор навмисне відносить тему про викуплених між числом звіра та вісткою трьох ангелів. Так він показує, що головна ідея спасіння в поклонінні. Якщо ти поклоняєшся Богу, ти попечатаний Ним. Це означає, що ти належиш до спасенних людей. Автор знову використовує алюзію опечатуванням, що символізує знак власності. Тобто вони належать Ісусу Христу і стоять разом з Ним на горі Сіон у білій одежі, що символізує Праведність Христа [Деяния Апостолов 343].

Виникає ще одне запитання стосовно викуплених. Це люди, які жили у всі часи чи лише при самому кінці, які живими будуть зустрічати Ісуса Христа? Розглядаючи контекст всієї книги, ми знаходимо такі факти. В 7 Главі книги Об’явлення Іван бачить видіння про 144 тисячі і також бачить наступне видіння, про великий натовп. І виникає питання, хто цей великий натовп?

Існують різні думки з питання про взаємозв’язок між великою кількістю людей і 144 000. Дві групи можуть бути відмінні один від одного; 144 000 може бути частиною великої кількості людей, або 144000 і безліч людей можуть бути однією групою, що з’являється під різними назвами. Аргументи на користь останнього варіанту найбільш переконливі. 

Экхарт Мюллер говорить, що 144 000 і великий натовп людей, які будуть знайдені перед престолом Бога в Його святилищі відносяться до однієї і тієї ж групи. Чи можемо ми вважати, що 144 тисяч і великий натовп є однією і теж групою?

6 глава книги Об’явлення закінчується опечатуванням Божого народу. Що відбувається при шостій печатці? Слідчий суд. (Об. 7:9-12). А завдання слідчого суду – виявити вибір твого поклоніння. Якщо мова йде про суд, то це говорить по те, що суд не лише над окремою групою, а над всіма людьми. [Побеждающие силой Христа ст. 115-116].

В Об’явленні 5 главі Бог тримає в руці сувій, який спочатку ніхто не гідний розгорнути. Коли Іван плаче, старець каже йому 5:5, що лев від коліна Юди, Ісус, переміг і може розгорнути книгу. 

В 7:04 Іванн дізнається про число опечатаних, а в 7:09 він бачить що 144 000, які опечатані – це великий натовп людей. 144 000 і великий натовп людей – це одні і ті ж групи, зображені з різних точок зору. Перше позначення має символічний термін, останнім описує реальність.

Якщо число 144 000 та великий натовп – це одна і та сама група, тоді стає очевидно, що 144 тисячі, це всі люди, які жили на цій землі, зазнали гонінь, і які не поклонилися звіру, воскреслі при Другому Приході і разом із живими зустрінуть Бога. Ось чому вони з’являються саме при 6 печатці. Вони символізують собою всіх спасенних під час всієї історії землі. 

Іван чує, що їх число 144 тисячі з 12 племен Ізраїлю. Число 144 000 складається з кількох множників – 12, 12 і 1000. Число 12 – символ Божого народу ізраїльських племен, а також Церкви, збудованої на основі 12 апостолів (Ефес. 2:20). Виходить, що 144 000 – це і є той великий натовп, який бачив Іван. Одного разу він названий як натовп великий, а другий раз як 144 000.

Хто увійде в число 144 000?

Нижній контекст, який говорить про вістку трьох Ангелів, дає відповідь, що робити, щоби увійти в число 144 тисяч. Перший Ангел закликає боятися Бога, бо настала година суду і далі закликає поклонитися Тому, Хто створив небо і землю. Тому стає очевидно, що в число 144 000 увійдуть ті, хто поклоняться Богу, хто з покорою і смиренням дотримуються Божий закон і свідчать про віру в Ісуса Христа (Вихід 20:2-17; Івана 3:16), [Велика Боротьба ст 531-533].

БІБЛІОГРАФІЯ

  1. Огієнко І. Біблія / Іван Огієнко. – Київ: Джерело Життя, 2016.
  2. Волкославський Р.Н. Тайны Апокаліпсиса. – Источник жызни, 2008. – 352 с., (169 – 172 ст). 
  3. Чарльз Р. Х.. «Апокрифи і псевдоніми Старого Завіту» 2 т.646 ст.
  4. Ранко С. Книга Откровение / Стефанович Ранко. – 2019. – №288
  5. Уайт Е. Г. Свидетельства для Церкви / Елен Герман Уайт.. – 608 с. – (Том 1)
  6. Баркли У. Толкование Откровения Иоанна / Уильям Баркли., 1987. – 443 с.
  7. Буйон А. Третье тысячелетие / Алехандро Буйон. – Заокський: Источник жизни, 1999. – 224 с.
  8. Уилюк М. Откровение Иоанна Богослова / Майкл Уилюк. – Санкт-Петербург: Мирт, 2000. – 253 с.
  9. Хендриксен В. Побеждающие силой Христа / Вильям Хендриксен. – Минск: Реформатськой баптистськой церкви «Завет Христа», 2004. – 224 с.
  10. Ивлиев И. И увидил я новое небо и новою землю / Ианнуарий Ивлиев. – Москва: ББИ, 2015. – 346 с.
  11. Мюллер Э. 144000 и великое множество [Електронний ресурс] / Экхарт Мюллер. – 2014. – Режим доступу до ресурсу: https://konec-sveta.org/translation/propheti-cfoundation-adventism/144000-and-great-variety.html.
  12. Уайт Е. Велика Боротьба / Елен Уайт. – Київ: Джерело Життя, 2012. – 576 с.
  13. Уайт Е. Дияния Апостолов / Елен Уайт. – Москва: Церкви хритиян – Адвентистов Седьмого Дня, 1992. – 368 с.

Андрій Мельничук, бакалаврант богослов’я