Сім’я Требушкових бореться із проблемою сирітства (ВІДЕО)

За даними дослідження міжнародної організації “Надія і житло для дітей”, кількість українських дітей-сиріт і позбавлених батьківської опіки сягає майже 100 тисяч, серед яких біля 80 відсотків — при живих батьках. І щороку кількість таких бідолах зростає на вісім тисяч. Державні заклади й органи опіки роблять залежні від себе в піклуванні про таких дітей, та вони ніколи не зможуть дати їм головного – родинного тепла. Конвенція ООН про права дитини наголошує, що діти повинні зростати в сімейному оточенні, адже лише сім’я забезпечує дитині умови для повноцінного розвитку та шанс на щасливе майбутнє.

Інна Кампєн – керівник фонду “Крок з надією”: “[Для ребенка имеет значение] прежде всего среда, в которой его любят, о нем заботятся. С другой стороны, это очень важно. Это модель семьи, которую он может перенять только в [настоящей] семье, когда он видит, как живут родители, как они общаются, как они заботятся, как они любят, как готовят, как идут в магазин. Всё до мелочей”.

Родина Дмитра та Людмили Трєбушкових має своїх двох дітей. Однак десять років тому їхня родина поповнилася прийомними дітьми. Спершу Ксенія та Артем, згодом Ірина. А півроку тому соціальні служби міста звернулися до них з проханням допомогти чотирьом маленьким дівчаткам, які залишилися без батьківської опіки, й сьогодні у них сім прийомних дітей.

Дмитро та Людмила Трєбушкови – прийомні батьки: “Те преимущества, которые приходят в семью с этими детками, перекрывают все трудности, с которыми встречаемся мы: моменты юридические, может, материальные. Это всё перекрывается. Они как-то, можно сказать, вырабатывают друг у друга добрые качества: снисхождение, доброту, любовь. Они воспитывают не только любовь проявлять в семье, а любовь к окружающим нас людям”.

Нові члени сім’ї Трєбушкових не хочуть зайвий раз згадувати минуле: знущання зі сторони біологічних тата й мами, напівголодне існування. І не приховують радості від того, що тепер мають маму й тата і люблячу родину.

Ксенія – прийомна донька родини Трєбушкових: “Плохо, конечно было. [Мама] пила каждый день с папой, то драки были. Я рада, Богу благодарна Ему, что Он познакомил меня с родителями, что я могу в семье жить, что я вырасту нормальным человеком, знаю о жизни, как в ней жить”.

Надійка – прийомна донька родини Трєбушкових: “У нас здесь есть и покушать, и одеться. Мне здесь нравится, и родители есть, и семья, не так как там, там мама постоянно уходила, а здесь всегда мама рядом”.

На сьогодні інтернатна система в країнах Європи модифікувалась у будинки сімейного типу, й діти ростуть у родинах. Наша країна тільки вийшла на шлях реформи, а родини вже стикнулися з проблемами. Навіть ті, хто бажає подарувати родину дітям, не можуть цього зробити за відсутності достатньої житлоплощі. Фонд “Крок з надією” вирішив допомогти бажаючим і запланував відкрити соціальний центр підтримки сім’ї. В якому, окрім житла для прийомних родин, допомогу зможуть отримати матері-одиначки, які є під загрозою позбавлення прав, і сім’ї в кризових ситуаціях.

Інна Кампєн – керівник фонду “Крок з надією”: “Создание условий жизни для четырех приемных семей, которые могут иметь до 8 детей, до 10 детей. Мало семей, которые готовы на это пойти, как раз таким семьям прежде всего мы и помогаем”.

За словами керівника фонду, яка є активістом у просуванні реформи інтернатної системи, сьогодні кожен з нас може зробити внесок у покращення життя дітям-сиротам і позбавленим опіки. Адже є програми наставництва, організації, які допомогають у створенні будинків сімейного типу, а також можна своєю участю підтримати чинні проекти.

Інна Кампєн – керівник фонду “Крок з надією”: “Вот эти 100 тысяч детей они же живут среди людей, и понимаешь, что чужих детей не бывает, и уже, наверное самая большая проблема личности, [это] когда “мне все равно”.

Якщо ви бажаєте стати партнером фонду “Крок з надією” й допомогти дітям отримати родину, заходьте на сайт www.hope-step.org.

Наталя Копилова, Олександр Федоров, Новомосковськ, “Вісті Надії”