Виклики для Церкви адвентистів сьомого дня в Україні в умовах війни

Російська повномасштабна агресія, що розпочалася 24 лютого 2022 року, вплинула на стан українського суспільства, в тому числі на діяльність релігійних громад й організацій.

На сьогодні Церква адвентистів сьомого дня в Україні продовжує свою місію, але стикається з неабиякими викликами для служіння, існування, розвитку  і проповіді Євангелія людям, що потерпають від війни.

З перших днів російського вторгнення Адвентистська церква активно долучилася до гуманітарної допомоги населенню, і продовжує гуманітарну діяльність дотепер. Разом з тим це потребує великої кількості ресурсів, як матеріальних, так й людських, які часто вкрай обмежені. Члени церкви, що здійснюють волонтерську діяльність, морально і фізично виснажуються.

Під час війни до церкви звертається велика кількість людей, які потребують не тільки фізичної безпеки, а й духовної підтримки. Питання, з якими стикаються люди під час війни, та з якими звертаються до церкви, створює певне навантаження для служителів, що намагаються допомогти у вирішенні цих питань. Нерідко після надання допомоги пастори самі потребують підтримки, а це створює додаткові потреби – як у фінансах, так й у кваліфікованих, християнських спеціалістах. Також додатковим навантаженням є організація богослужінь, в безпечних для відвідувачів церкви, приміщеннях. В більшості молитовних будинків відсутні укриття, через це багато громад вимушені вибрати для себе онлайн-формат проведення богослужінь, що також створює додаткові виклики на фінансову спроможність церкви забезпечити усі громади необхідним технічним обладнанням.

Через міграцію і проведення онлайн-богослужіннь дуже важко втримати відчуття єдності і сімейної атмосфери для вірян. Такі важливі формати діяльності церкви, як домашні групи та відвідування членів громад, втрачають свою актуальність.

Всесвітня організація Церкви адвентистів сьомого дня популяризує позицію некомбатантів для членів церкви у разі участі у військових діях. Оскільки для Адвентистської церкви в Україні російська повномасштабна агресія це виклик, що вперше постав, як в новітній історії України, так і в історії Церкви за часів незалежності, це спричиняє багато дилем щодо ставлення до служби в армії в якості комбатантів, а також підтримки військових, та необхідності захисту своїх територій. Це створює додаткові виклики у збереженні єдності вірян, які можуть мати з цього приводу різні погляди. Перед пасторами постала додаткове завдання, знайти і задовольнити відповідями тих, хто має різноманітні точки зору.

Суттєвим викликом для Адвентистської церкви в Україні стало служіння сім’ям, розлученим війною, а також дітям і молоді, які є найбільш вразливими в умовах війни. Враховуючи прагнення церкви зберегти інститут сім’ї і майбутнє покоління віруючих, церква проводить додаткові заходи для підтримки та адаптації молоді і дітей, забезпечує сім’ї, які переживають труднощі і втрати, психологічною і духовною підтримкою. Що, а свою чергу, створює потребу в кваліфікованих спеціалістах, та їх фінансовому забезпеченні.

Одним з головних викликів у діяльності церкви під час війни є збереження місії і ролі церкви в суспільстві під час кризи, збереження духовних цінностей, зосередження на служінні людям поза межами громад, підтримка єдності і миру, як в середині церкви, так й в країни загалом.

В умовах війни Церква адвентистів сьомого дня стикнулася з багатьма викликами, як у внутрішній, так і зовнішній діяльності. Ці виклики потребують рішучості, витривалості, адаптації, і неабиякої посвяти від людей, які наповнюють церкву. Спільними зусиллями служителів і рядових членів громад, церква вносить вагомий вклад в гуманітарну і духовну  підтримку населення, забезпечує нагальні потреби громадян, а також допомагає українцям не втрачати віру в майбутнє, привертаючи увагу не лише на земні аспекти, а на благословення, що очікує вірних Богу.

Гліб Лобанов, магістрант спеціальності 031 «Релігієзнавство», Український державний університет імені Михайла Драгоманова