Як підприємець ціную чесність і коли людина тримає слово

Олег Онуфрійчук – фермер і підприємець у селі Рахни-Лісові Вінницької області. Він розповідає про те, що цінує в людях, як ухвалює ділові рішення та яких звичок дотримується.

Який у вас взірець для наслідування, людина, на яку ви хотіли бути схожим?

Ідеальних людей не буває, але кожен має риси, які варто наслідувати. Батько став для мене взірцем працьовитої, дуже цілеспрямованої людини, того, хто завжди досягає мети. Батько все життя був людиною слова: якщо він щось сказав, то цього тримається. Для мене це дуже важливо.

Була ще одна людина. У 13 років вперше приїхав у Санкт-Петербург. У той період у європейській частині Росії відбувся землетрус, хоча в Пітері його ніхто не відчув. Я торгував на Кузнечному ринку. До мене підійшов чоловік вірменської зовнішності і попросив зважити йому три кілограми горіхів. Я йому відповів: “Ви просите зважити три кілограми горіхів і навіть не запитуєте, скільки вони коштують?” Він сказав: “Це неважливо, я покладаюсь на вашу чесність”.

Виявилось, що він адвентист. Він розповів свій досвід стосовно землетрусу на його батьківщині. Його будинок не постраждав під час катаклізму. Пізніше ми ще зустрілись у церкві. Мені хотілося досягти такого рівня, щоб я міг просто прийти на ринок і, не цікавлячись ціною, попросити зважити все, що мені потрібно. Про таке я мріяв. Ця людина запала мені в душу. Тоді цей чоловік теж був для мене взірцем.

Будь-яка людина – це все-таки не досконалий зразок для наслідування. Тільки Христос є абсолютним взірцем.

Що ви цінуєте в людях?

Я людина-підприємець, тому у першу чергу ціную чесність і коли людина тримає своє слово. В підприємництві це найнеобхідніші риси.

Ви відразу відчуваєте, чесна ця людина чи лукавить?

Я відчуваю це одразу, але інколи хочеться вірити не в те, що відчуваю, а в те, що вона говорить. Деякі компаньйони лукавлять. Потім переживаєш через те, що ти не послухав інтуїцію, розумієш, що не потрібно було мати справ з тією людиною.

Бували випадки, коли давав і другий, і третій шанс, бо хочеться вірити, що людина може змінити на краще своє бачення, виправить свої помилки, усвідомить, що вона неправильно вчинила. Іноді людина гідно користується другим шансом, але бувають випадки, коли краще одразу припинити відносини.

Коли ви почали займатись купівлею/продажем, чи могли ви подумати, що досягнете таких масштабів?

Цікаве запитання. Насправді я не мріяв досягти таких масштабів, тут я бачу руку Божу. Господь багато у чому мене оберігав, попереджав через вірян, через компаньйонів. Я не мріяв стати багатим, просто так в моєму житті сталося, що моє фінансове становище з часом кращало. Я цього не очікував, але цілі ставив.

Як ваша дружина на вас впливає в плані бізнесу?

Коли я одружувався в 2000 році, я мав лише 2000$. Не було більше грошей для розвитку бізнесу.  Можу сказати точно: все, що я маю – це завдяки моїй дружині. Вона дуже працелюбна. На неї завжди можна покластися. Вона робить будь-яку роботу. Ми починали заробляти разом: ходили по полях і рвали шипшину, кололи руки і розуміли, як тяжко заробити.

Моя дружина завжди поруч не тільки в бізнесі. Вона виховує трьох синів. Вона для них духовний наставник, бо не завжди тато може приділяти їм час. Коли я тільки починав піднімати бізнес, мене майже ніколи зранку і ввечері не було вдома, тому все лягало на плечі моєї дружини. Я дякую Богові, що маю таку дружину, яка підтримує і на яку завжди можна покластися.

Чим ви керуєтесь, ухвалюючи рішення: внутрішніми відчуттями або тим, що для вас є вагомим?

Стосовно бізнесу зважаю на те, щоб проект виглядав реальним, а не фантастичним. Але найголовніше, щоб він не суперечив волі Божій. Бували такі проекти, за які я не брався, тому що бачив, що прогорю, але здебільшого все йшло добре.

У більшості випадків я сам вирішую, але інколи раджуся з дружиною. Вона бачить ситуацію з іншого боку. Може сказати, що краще цього не робити. Інколи запитую компаньйонів по бізнесу, наприклад, рідного брата чи чоловіка моєї сестри, тому що важливо почути іншу думку. Також раджуся з друзями, але переважно ухвалюю рішення сам.

Що допомагає Вам не опускати руки?

Кожна людина іноді помиляється. Припускається помилок у бізнесі, різних сферах життя… Виходити з таких ситуацій важко, бо часто ці помилки не залежать від нас. Наприклад, вони залежать від ситуації в державі, від дефолтів, від курсу долара. Наполеглива праця дозволяє подолати ці труднощі.

Немає людей, які не помиляються, тому що не завжди все залежить від нас. Не опускати руки допомагає бажання трудитись не тільки для свого фінансового збагачення, але і для Господа, тому що всі фінансові ресурси, які ми маємо, дає нам Господь, і Він нас потім запитає, як ми їх витратили.

Які  у вас відносини з вашими конкурентами?

Хм… думаю, які ж у мене є конкуренти? Мабуть, у кожному бізнесі є люди, які займаються тією ж справою, що і ти, але назвати їх конкурентами буде не зовсім правильно. Наші «конкуренти» – це наші друзі. Ми радимося, спілкуємось, тримаємо разом ціну, якщо потрібно… Тобто, таких конкурентів, з якими ми ворогуємо, я не можу згадати.

Хоча ми і займаємось однією справою, але буває так, що конкурент хоче у мене щось купити, щоб перепродати. Я тільки радий, бо знаю, що ця людина чесна і відповідальна, я можу їй більше довіряти, ніж незнайомій людині.

Чи думали ви кардинально змінити своє життя?

Я думав над цим. З 18 років до 40-ка я кожного ранку прокидався о 5 годині ранку. Навіть у суботу. Цим хочу сказати, що в сорок років я кардинально змінив своє життя. Зараз я сплю до 9-10 годин ранку (сміється). Колись я вирішив, що в сорок років буду інакше проводити життя: у мене буде більше вільного часу, буду ходити у спортзал, гуляти. Так вирішив – так і зробив.

Яким чином ваше життя впливає на життя інших людей?

Це краще запитати інших людей, чи моє життя впливає на них, чи ні. Я думаю, що є позитивний вплив. Я буваю корисним для знайомих молодих людей, яким даю поради та допомагаю. Для когось я приклад досягнення фінансового благополуччя.

Чи є у вашому житті правила, яких ви детально дотримуєтеся і нізащо не порушуєте?

У мене є правило: якщо дав слово, я мушу його тримати. Це для мене важливо. Інколи буває, що коли даю слово, я розумію, що для мене це певний капкан, але якщо я його дав, то обов’язково тримаю. Наприклад, чотири роки тому я вирішив кожну суботу зранку не їсти. І я не порушую цього правила вже 4 роки. Просто йду в церкву на голодний шлунок.

Маючи досвід, що б ви могли порадити молодому поколінню?

Зважаючи на життя молодого покоління, я розумію, що воно зараз прагне отримати все й одразу. Молодь позичає гроші, щоб їздити на гарних машинах, мати власний бізнес… Я би порадив починати з самого початку і досягати більшого. Треба поставити мету в якійсь сфері і цілеспрямовано йти до успіху, а не «розкидатися». Бо я знаю багатьох людей, які неуспішні через те, що починають щось одне, а потім пробують друге, третє, п’яте… Людина повинна розпочати справу і продовжувати наполегливо рухатись у вибраному напрямку, тоді буде успіх.

Запитання – Володимир Михед