Як зберегти безпеку в соціальних мережах

Нещодавно світ сколихнув скандал навколо відомої соціальної мережі “Фейсбук”. Стався значний витік персональної інформації мільйонів користувачів сервісу. І тому залунали заклики до того, щоб видаляти свої профілі з цієї мережі. Але чи варто це робити і чи можуть бути небезпечними соціальні мережі? Подробиці у сюжеті.

Як зазвичай починається ваш день? У декого з чашки чаю, побажання доброго ранку рідним та… перегляду стрічки чи повідомлень у соціальних мережах. Сотні публікацій, які потрібно переглянути: фото друзів, смішні картинки, новинарні повідомлення чи аналітичні статті. Наша сторінка в соціальній мережі відображає наш характер, уподобання та інтереси. А тому те, що ви пишете чи схвалюєте, тиснучи кнопку “вподобати”, є важливою інформацією про вас як особистість.

Ірина Чулівська — експертка “Лабораторії цифрової безпеки”: “Ми в соціальних мережах спілкуємося з близькими, спілкуємося з друзями, з однокласниками, домовляємося про зустрічі, ведемо якісь робочі переговори. Тобто дуже велика частина інформації, яку ми віддаємо у соціальні мережі. Тобто як постимо публічно, так і в месенджерах обмінюємся”.

Число користувачів Фейсбуку перевищило два мільярди осіб. Твіттером наразі користуються близько чотирьохсот мільйонів. Мають свій профіль в Інстаграмі більше вісімсот мільйонів.

Ірина Гриненко — кандидат соціологічних наук: “Коли ми говоримо про соціальні мережі, то ми розуміємо, що це невід’ємна частина нашого суспільства. І саме завдяки Інтернету, соціальним мережам, суспільство може структурувати всі сфери соціального життя”.

Швидкий обмін інформацією, можливість спілкуватися одночасно з великою кількістю людей, дізнаватися новини з “перших вуст” — це далеко не вичерпний перелік плюсів соціальних мереж.

Ірина Гриненко — кандидат соціологічних наук: “Ми бачимо громадянську активність, яка може активізуватися за допомогою соціальних мереж”.

Шум довкола соціальної мережі “Фейсбук” змусив користувачів замислитися над своєю безпекою в Інтернеті. Адже мало хто хоче, щоб його персональні дані стали надбанням загалу. Тому варто знати методи захисту інформації, яку ви поширюєте у мережі. По-перше, потрібно бути обережними із посиланнями, які ви отримуєте у повідомленнях. Запитайте друга, чи справді він надсилав це повідомлення і що містить посилання. В іншому випадку ви можете встановити вірус на свій пристрій.

Ірина Чулівська — експертка “Лабораторії цифрової безпеки”: “Якщо ви реєструєтесь у соціальній мережі, ви маєте використовувати унікальний пароль. Тобто такий, який не використовується ніде на інших сервісах. Тому що якщо у вас усюди однаковий пароль, є сайти, які дуже легко зламати і базу паролів викладають в інтернет. Тобто якщо у вас паролі однакові, то дуже легко отримати доступ до вашої соціальної мережі”.

Більшість користувачів соціальних мереж — це молодь і, особливо, підлітки. Для них це можливість самовиразитися, показати власну значимість, свої інтереси. Тут вони спілкуються з друзями, знаходять нових. Та часто соціальні мережі перетворюються для підлітків на замінник реального спілкування.

Ірина Гриненко — кандидат соціологічних наук: “Це спілкування — воно не завжди не те, щоб усвідомлене. Воно поверхневе і потім підліткам важко спілкуватися у міжособистісній взаємодії і налагоджувати ці справжні стосунки соціальні”.

Хоча сторінка в соціальній мережі відображає нашу особистість, але можна також досягти протилежного ефекту. Тобто створити неправдивий образ — ілюзію реальності. Особа, а особливо підліток, стають залежними від цього образу і втрачають розуміння реальності.

Ірина Вятоха — кандидат психологічних наук: “Это такое своеобразное бегство от проблем в выдуманный, искусcтвенный мир, в мир иных реальностей”.

Ми вже розповідали, що за даними Всесвітньої організації “Юнісеф” майже дев’яносто відсотків підлітків стикаються зі знущаннями з боку однолітків. Окрім безпосереднього, фізичного контакту цькувати можуть і за допомогою Інтернету. Це явище називається “кібербулінг”.

Ірина Гриненко — кандидат соціологічних наук: “Це залякування, яке відбувається саме за допомогою соціальних мереж. І в соціології існує такий термін, як “зміщення ризику”. Що це означає? Якщо в міжособистісній взаємодії ми бачимо з ким ми спілкуємося, що це спілкування передбачає, що може бути, які наслідки. То якраз у віртуальному просторі це складно до кінця зрозуміти і передбачити”.

Безпека в соціальних мережах — це питання, яке має хвилювати кожного. Особливо батьків підлітків. Чи знаєте ви з ким спілкується ваша дитина? Які групи та сторінки вона відвідує, чим цікавиться? Навіть, якщо відповідь “так”, то ще раз подумайте. Адже діти зараз ерудовані, вони знають, як обійти батьківський контроль і створити ілюзію відкритості. Але справжнє життя приховують.

Ірина Чулівська — експертка “Лабораторії цифрової безпеки”: “Пробувати перевіряти комп’ютер таємно, читати повідомлення дітей — я вважаю, що це погана ідея. Тому що, якщо дитина про це дізнається, а вона може про це дізнатися, то навпаки стосунки можуть бути зруйновані і вона буде приховувати від вас ще більше”.

Головна порада — це довірливі стосунки з дітьми. Розмовляйте з вашим сином чи дочкою не лише про їхні конфлікти чи навчальну неуспішність. Розпитайте про проблеми, покажіть, що ви дійсно зацікавлені в житті вашого чада. Не читайте їм нотацій, адже підлітки потребують визнання, хочуть, щоб їхнє життя поважали.

Ірина Чулівська — експертка “Лабораторії цифрової безпеки”: “У час сучасних технологій немає способу приховати батькам щось від дитини. Дитині простіше знайти спосіб, як ці заборони обійти, ніж батькам знайти як це заборонити”.

Соціальні мережі — це не добро і не зло. Це інструмент. А яким чином його використовувати — вибір особисто кожного.

Інна Сокольська, Оксана Соловйова, Віктор Кармазенюк, Київ, “Вісті надії”