Книга Даниїла: розумні зрозуміють

Завершуємо публікацію серії богословських нарисів В’ячеслава Корчука на матеріалі біблійної книги пророка Даниїла.

Частина 1, 2, 34, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11

Даниїл передбачив, що в кінці людської цивілізації надзвичайно зросте всяке знання. Це пророцтво про наше століття бурхливого розвитку науки і техніки. Однак воно більшою мірою відноситься до духовної сфери: розумінню найбільших таємниць Божого управління ходом земної історії. Книга Даниїла повинна бути «розкритою», тобто зрозумілою перед самим пришестям Христа. Завдяки досягненням сучасної технології, зараз десятки тисяч людей можуть одночасно вивчати пророцтва цієї книги, готуючись до швидкого повернення Христа. Знання про події кінця часу, знання планів Божих і підступної тактики сатани в останні дні історії землі необхідні людям. 

Але є те, в чому людство має особливу потребу – це в здобутті мудрості. Книга Даниїла 12 розділ говорить про те, що в кінці земної історії житимуть люди, які отримали мудрість від Бога. Що це за мудрість? Чому нам потрібно шукати мудрість? Яка різниця між знаннями і мудрістю? 

Молодий чоловік прийшов до мудреця і запитав: «Пане, що я повинен робити, щоб знайти мудрість?» Мудрець повернувся і попрямував до довколишньої річки. Він увійшов у воду, кивком запросивши юнака слідувати за ним. Досягши достатньої глибини, мудрець взяв молодого чоловіка за плечі і тримав його під водою, незважаючи на спроби юнака звільнитися. Коли ж той звільнився і його дихання вирівнялося, мудрець запитав його: «Сину мій, коли ти був під водою, чого ти бажав найсильніше?».

Юнак відповів без вагань: «Повітря! Повітря! Я хотів тільки повітря!» ‒ «А чи не волів би ти при цьому багатства, задоволення, влади і любові, сину мій? Чи не думав ти про ці речі?», ‏‒ Допитувався мудрець. «Ні, пане, я хотів повітря і думав лише про повітря», ‒ була негайна відповідь. «Тоді, ‒ сказав мудрець, ‒ щоб стати мудрим, ти повинен бажати мудрості з такою силою, з якою ти щойно жадав повітря». 

Даниїла 12 розповідає нам про особливу мудрість Божу в розумінні Його волі для Свого народу. Прочитаємо з 12 розділу книги Даниїла 9-й та 10-й тексти. Ангел сказав Даниїлу, що пророцтво заховано і запечатано. До якого часу? Останнього часу! Тобто деякі слова із пророцтва запечатані до особливого часу. Ангел повідомив Даниїлу, що це є час кінця. Цікаво звернути увагу на особливу групу людей. Хто є та група людей, яку ангел визначає, що вони «зрозуміють»? Про що говориться у цих двох текстах? По-перше, це буде у кінці часу. По-друге, ці люди належать до особливої групи.

У Даниїла 12:10 сказано, що нечестиві, вони ж і несправедливі – не зрозуміють. А розумні (мудрі), що житимуть у кінці часу, ‒ тільки вони зрозуміють слова, які в часи Даниїла були запечатані і заховані.

Невже книга Даниїла впродовж століть була закрита?

Невже перші християни, які читали цю книгу у гоніннях, лев’ячих клітках, не розуміли цієї книги?

Які це такі слова були закритими? (Даниїла 8:26). Це були істини із пророцтва про 2300 вечорів та ранків книги Даниїла 8:14. Ця істина була запечатана, закрита на далекі часи, або аж до кінця часу. І тільки ті люди, які зрозуміють питання очищення святині, роботи Ісуса Христа в небесах і питання 2300 вечорів і ранків – вони в очах Божих названі розумними і мудрими (Даниїла 12:10).

Текст із Даниїла 8:14 для адвентистського руху був і залишається фундаментальним текстом. Чому? Бо тут міститься важливе пророцтво про 2300 вечорів та ранків, очищення святилища. День викуплення є антитипом часу кінця та слідчого суду, який має відбутися перед Другим приходом Христа. І що цікаво, що ніяка із груп людей, а пізніше християнських церков, що існували в історії, так і не змогли зрозуміти сутність біблійного пророцтва, окрім тих, кого Біблія називає мудрими.

Давайте повернемося до часів Першого приходу Христа. Хто були ті люди, які зрозуміли пророцтво про Перший прихід Христа? Як їх звали? Мудреці! А як на рахунок пастухів, що теж роздумували про прихід Месії? Пастухи, вони чекали прихід Христа, але не все розуміли… Священики теж не розуміли, Ірод не розумів – а тільки мудреці! Щось подібне може бути і при Другому приході Христа. Тільки ті, хто по-справжньому будує свою віру на істинах Слова Божого і довіряє керівництву Духа Святого, зможуть розуміти і бачити біблійні ознаки близького Приходу Христа.

А що говорить нам книга Даниїла про мудреців у часи її написання?

  1. Даниїл названий мудрою людиною (1-6 розд.). Випробування 10 днів, потім трьох років (Даниїла 1:19, 20).
  2. Сон Навуходоносора і вияснення його сну. Наказ царя: «вигубити вавилонських мудреців» (Даниїла 2:12).
  3. Велике дерево (Даниїла 4). Мудреці Вавилону знову не можуть пояснити сон – тільки Даниїл.
  4. Таємничий напис (Даниїла 5). Знову безбожні мудреці не могли пояснити.

Чому ми звертаємо уваги на всі ці речі? Бо у Даниїла 12-у розділі написано, що тільки мудрі зрозуміють. Тут є велика різниця між тим, що Бог називає мудрістю, знаннями і що цей світ називає знанням і мудрістю. Те, що світ називає вас мудрими, не означає, що ви мудрі в очах Божих. Апостол Павло у 1Кор. 3:18, 19 дає визначення мудрості. Що означає бути мудрим? У Даниїла 12:10 є теж дуже цікаве пояснення. Тут говориться, що несправедливі не зрозуміють і вони є не мудрими! Згідно того, як Бог дивиться на ці питання, то протилежністю мудрим – є нечестиві, несправедливі і нерозумні люди! Давайте подивимось на біблійні приклади розуміння мудрості:

  1. Однією із наймудріших особистостей в Біблії був цар Соломон (1 Царів 3:5-10). І що він просив у Бога? Мудрість. Він хотів знати, що є добро і зло, що є правильно і що є неправильно. 11-12 тексти говорять про «серце розумне». Соломон просить у Господа: «Дай мені розумне серце і навчи мене, щоб розуміти добре від злого».
  2. А що сказав змій до Єви (Буття 3:5), намагаючись спокусити її, щоб вона з’їла заборонений плід? Що він, сказав, будете знати? «Добро і зло». Чекайте, а Соломон – хіба він просив щось інше? Те ж саме! І Бог сказав, що він доброго просить. Єва просить теж саме, але для неї було гріхом «набути знання». Чому? У чому проблема? Як називалося дерево? «Пізнання добра і зла». Вся справа в тому, що Єва хоче пізнати добро і зло своєю силою, а Соломон говорить: «Боже, Ти мені потрібен, щоб знати різницю між добром і злом». Пізнати добро і зло – це є всередині кожного із нас, але як ми досягаємо цього, залежить від нашого вибору. Мудрість – це не теж саме, що набути знання. Це так, що і без знань мудрим ніколи не станеш. Соломон отримав мудрість від Бога, а Єва отримала знання. Яка тут різниця?
  3. Ще один біблійний приклад. Яка різниця між мудрим і необачним знаходиться в Євангелії від Матвія 7:24-26? Розумний почув і зробив, а необачний не зробив? Обоє – знали, чули, але тільки мудрий зробив так, як потрібно було! Цікаво підмітити – до якого часу був мудрим Соломон? До тих пір, поки робив правильно, а коли став робити не правильно – став нерозумним. Єва хотіла мати знання, але якщо Бог сказав не їсти, а вона не послухала – вона стала нерозумною. Непослух Єви – неправильне рішення, тобто гріх. Питання у Даниїла 12 стоїть так: мудрий, або нечестивий – це те, як ми чинимо у житті. У кінці часу не стоятиме питання – що вони знали, а що робили. Суть питання не в тому, що люди не знають Бога, а що вони роблять по-своєму, всупереч волі Божій.
  4. В Євангелії від Матвія 24:45-51 Христос говорить про останні часи і у кінці розділу він наводить цю притчу. «Раб вірний і злий». Яка різниця між цими людьми? Хіба вони не знали свого Пана? Чи не знали, що Він повернеться? Вся різниця у тому, що вони чинили. Розумний раб знав і так жив. Нерозумний весь час поступав нечесно.

У Євангелії від Матвія 25 розділ є притча про «Мудрих і не розумних дівчат». Усі вони мали каганці та знали, що має прийти наречений, але не запаслися оливою. Згідно книги Об’явлення, ця притча має особливе відношення до виникнення мілеритського руху, який з’являється під завершення великого біблійного пророцтва 2300 вечорів та ранків у першій половині 19 століття. Згідно Біблії, це час завершення 2300 років і початок очищення небесного святилища. Пророча книга Даниїла 12:9 та Євангеліє від Матвія 25 розділ ідуть разом і ілюструють нам дуже важливу істину: потрібно не просто володіти знанням істини, доктрин, розуміти різні пророчі періоди, а жити згідно Духа Святого. Ілюструють важливу істину: «Мудрі зрозуміють» (Даниїла 12:9).

Книга Приповістей 9:10 говорить про те, що мудрість розпочинається зі страху Божого. Мудрі живуть у слові Бога (Приповісті 3:35). Мудрі знають час і суд (Екклезіаст 8:5). Книга Об’явлення 14:6 та Даниїла 8:14 є особливими книгами і містять у собі особливу вістку походження адвентистської Церкви, а також вістку, яку Бог доручив нести по цілому світові. Те, що було закритим для повного розуміння у часи Даниїла (Даниїла 12:9), стало відкритим і зрозумілим у кінці часу історії, і підтвердженням цієї істини є створення Богом адвентистського руху. Це не просто Церква, що зберігає якесь архаїчне знання, а народ, що демонструє у житті практичне застосування істини – мудрості Божої.

Через знання Біблії ми можемо показати, як суботу у свій час, на розквіті християнської ери, змінили люди, але тільки мудрість визнає, що субота приносить радість, спокій.

Знання говорить любити ворогів, але тільки мудрість уміє відновити втрачені стосунки і простити тих, хто зробив нам боляче.

Знання знає про всі проблеми на роботі, у сім’ї, у церкві, але мудрість у любові всі ці проблеми вміє вирішувати.

Знання знає свої права згідно керівництва норм моралі, етики, закону, але тільки мудрість знає, як говорити, щоб відновлювати втрачені стосунки. Мудрість знає і коли потрібно мовчати. 

Мудрість – це більше, ніж володіння інформацією. Мудрість охоплює весь характер людини.

У книзі Даниїла 12:3 сказано: «А розумні будуть сяяти, як світила небозводу, а ті, хто привів багатьох до праведности, немов зорі, навіки віків» (Даниїла 12:3). Розумні – це ті ж самі люди, які приведуть багатьох до праведності. Розумні – це ті, хто розуміють практичне значення книги пророка Даниїла. Бог бажає кожному цієї справжньої мудрості, яка допоможе знайти сенс життя і бути щасливим у цьому і майбутньому житті, бо справжня мудрість походить тільки від Бога.

В’ячеслав Корчук, доктор богослов’я