Книга Даниїла: вогняні очі

Продовжуємо публікацію серії богословських нарисів В’ячеслава Корчука на матеріалі біблійної книги пророка Даниїла.

Частина 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9

У 10-у розділі книги Даниїла написано: «За третього року Кіра, перського царя, було відкрите слово Даниїлові, що звався ім’ям Валтасар, а слово це правда та великий труд; і він зрозумів те слово, і мав зрозуміння того видіння. Тими днями я, Даниїл, був у жалобі три тижні часу. Любої страви я не їв, а м’ясо й вино не входило до моїх уст, і намащуватися не намащувався я аж до виповнення цих трьох тижнів часу. А двадцятого й четвертого дня першого місяця та був я при великій річці, це Хіддекел» (Даниїла 10:1-4).

Одного разу дев’яносторічний Даниїл та його друзі стояли разом біля річки Тигр. Це було двадцять четвертого дня місяця нісана. Даниїл постився і молився впродовж трьох тижнів, і ось Бог дає йому видіння. Цікаво зауважити, що згідно Біблії тиждень завершується у суботу, і Даниїл якраз у цей день вийшов до річки, щоб подумати про важливі речі, які його турбували і не давали йому спокою. Цікаво, що в книзі Об’явлення 1:10, Іван також отримав відповідь у видіння Господнього дня, тобто у суботу! Це важливо, бо тут ми маємо два видіння – одне із Старого Заповіту, а інше із Нового Заповіту і вони були Господнього дня – у суботу! Що ще спільного ми знаходимо між пророком Даниїлом та Іваном?

• Даниїл та Іван були одного і того ж віку – 90 років.
• Обоє були у вигнанні.
• Обоє були пророками.
• Обоє мали видіння Господнього дня – на сьомий день тижня.
• Обоє написали книги в Біблії.

Бог бажає щось сказати нам через ці речі. Очевидно, що у суботній день Бог по-особливому близький до Свого народу. І якщо це так, то нам потрібно зробити щось особливе у приготуванні до суботнього дня, щоб мати єднання із Богом, Який також чекає суботи, щоб нам зробити подарунок більший, ніж у будь який інший день тижня. Ми повинні уважно дослідити це питання, щоб отримати всю перевагу, яка є у цьому благословенному Богом дні від створення нашого світу (Бут. 2:1-3).

Що Даниїл побачив далі? «І звів я свої очі та й побачив, аж ось один чоловік, одягнений у льняну одіж, а стегна його оперезані золотом з Уфазу. А тіло його як топаз, а обличчя його як вид блискавки, а очі його як огняне полум’я, а рамена його та ноги його ніби блискуча мідь, а звук слів його як гук натовпу» (Даниїла 10:5, 6). Цей опис подібний на Ісуса Христа до Його втілення, як ми читаємо про це в книзі Об’явлення 1:12-16. Знову цікаво відмітити той факт, що ми маємо опис тієї ж самої Особи двома великими пророками. 

У той день, коли Христос повернеться на землю, справжні друзі Христа будуть вітати Його прихід, а вороги будуть утікати і просити, щоб їх покрило каміння та гори, щоб заховатися від Христа. Це допомагає нам зрозуміти різницю між неправдивими людьми, що наближаються до Святого святих – Христа, і справедливих людей, що в смиренні наближаються до трону благодаті. Не дивно, чому і сам Даниїл отримав підтримку, коли наблизився до присутності надприродної істоти. Він упав як мертвий, і дух йому перебило від побаченої слави, що оточувала Христа. Це той самий Христос, якого ми чекаємо! Він так само буде мати золотий пояс, а очі Його – немов полум’я огняне. Із цієї історії про Даниїла ми можемо навчитися декільком важливим речам. Для нас важливо зрозуміти сутність довіри Богу в складних питаннях життя – а саме, що зробило духовний досвід Даниїла таким, що приготувало його побачити у видінні Ісуса Христа?

1. Даниїл серйозно ставився до того, у що вірив.

Він тужив упродовж трьох тижнів, відмовився від їжі і знаходився у пості та молитві, не використовував парфуми впродовж 21 дня – не вів звичайний спосіб життя. Для чого? Він чекав відповідь від Бога. У 12 тексті він говорить: «щоб зрозуміти видіння». Нам потрібно серйозно ставитися до духовних речей, а це вимагає концентрації наших розумових, духовних сил. Це налаштовує нас на небесну хвилю і поглиблених відносин з Богом. Це є те перше, що зробив Даниїл.

2. Даниїл святив суботній день.

У своєму духовному житті Даниїл дотримувався святості суботнього спочинку. Даниїл був готовим до сприйняття благословінь, що знаходяться у  дотриманні святості Божого дня поклоніння. Це допомагало йому бути у близьких стосунках з Богом. Нам також не варто втрачати ці унікальні можливості. Знаходячись 75-років на чужині, Даниїл непохитно продовжував дотримуватися суботи, маючи тверде переконання, що субота встановлена Богом, як пам’ятник Його творчої сили – як пам’ятник народження нашої землі. 

3. Даниїл жив з розплющеними очима.

Підняті очі до неба допомогли Даниїлу побачити Христа. Ми не зможемо побачити Христа, якщо наш погляд постійно спрямований донизу. Мабуть, ви помітили, що в той момент, коли люди збираються ступати на сходини ліфту в метро, ніхто не дивиться по сторонах, щоб не спіткнутися і не впасти, хіба не так? Ми не повинні блукати нашим поглядом по людях і вимірювати наші вчинки, поведінку, духовні цінності по них – у першу чергу нам потрібно дивитися на Ісуса Христа. Тільки Христос може бути правдивим еталоном для побудови характеру, життя і здобуття справжньої мудрості. Намагайтеся ваше обличчя направляти до Сонця праведності, і тоді ви не будете спотикатися у темноті. Якщо ви бажаєте бачити небесні речі – підніміть свій погляд догори.

4. Даниїл продовжував пильно вдивлятися.

Навіть у часи, коли не все до кінця було зрозумілим, Даниїл продовжував чекати і дивитися на Бога. Ми часто у наших проблемах є нетерпеливими. Нам хотілося би мати миттєву релігію, яка дає відповіді на питання життя негайно. Більше того, повертаючись із церкви додому, ми залишаємо релігію за церковними вхідними дверима. Проте навіть тоді, коли у нас немає негайної відповіді, нам потрібно продовжувати дивитися на Бога і чекати. А відповідь може бути і такою: “Ні”, “Так” або “Зачекай”.

Більшість із нас мали можливість хоч раз покататися взимку на лижах. У юнацькі роки я разом зі своїми друзями часто піднімалися на високу гору, що височіла над річкою, і звідти, захоплюючи дух в грудях, спускалися донизу до гирла річки. Сьогодні у наш час любителі покататися на лижах вирушають на гірські туристичні бази. Там на спеціальних підйомниках підіймаються на високі гори, щоб потім з’їхати донизу. Часто так буває, що любителі покататися на лижах вибирають маршрут, що веде через лісосмугу. Такий маршрут є небезпечним для новачків, бо на шаленій швидкості дуже легко втратити орієнтир і зіткнутися із деревом. Хто переможе у такому «двобої»: людина чи дерево? 

Багато людей кожного року отримує серйозні пошкодження через зимові пригоди «активного відпочинку». Ті, хто займається лижним спортом, кажуть, що існує аксіома: «Дивись на простір попереду себе, а не на дерева». Що більше ми фокусуємо всю нашу увагу на деревах, що більше ми дозволяємо собі хвилюватися через них – то більше вони будуть притягувати нас до себе і робити наше життя нестерпним. Не фокусуйте своє життя на тих речах, яких ви не бажаєте. Не оглядайтесь на них. Дивіться на Ісуса. Даниїл є прикладом для нас постійного погляду на Христа у будь-яких обставинах життя.

5. Даниїл продовжував слухати Бога.

«І почув я голос його слів. А як почув я голос його слів, то я зомлів, і припав своїм обличчям до землі» (Даниїла 10:9). Навіть тоді, коли Бог говорить тихим голосом, нам потрібно прислухатися до Його слів. Упродовж трьох тижнів Даниїл продовжував молитися і не тільки молитися-говорити, але і прислухатися, щоб почути відповідь від Бога. Нам насправді навіть важко уявити ту ношу відповідальності перед Богом, яку відчував на собі Даниїл і те, що спонукало його проводити години у покаянній молитві. Христос та пророк Єремія теж відчували біль та плакали за нерозкаяними мешканцями Єрусалима. Давид говорить: «Пливуть водні потоки з очей моїх, бо Твого Закону не додержують…» (Псалми 118:136). А ваші гріхи вас турбують? Ви поститеся і молитеся? Чи є у вас плач душі за втрачених для Бога людей? Даниїл жив у язичницькому оточенні, та не зважаючи на це, він продовжував будувати своє духовне життя на твердій основі і був воїном молитви. 

Викладач теології, доктор Даниїл Дуда на лекції розповів своїм студентам, як одного разу вони із сином зайшли у супермаркет до відділу, де продаються дитячі іграшки. Син попросив у батька купити недешеву дитячу машину і сказав, що вона йому дуже сподобалася. Це був час, коли у Росії зарплата була дуже низькою, і на більшість продуктів видавали купони. Батько подивився на ціну і почав пояснювати, що це дуже дорога іграшка і не все, що нам подобається, ми можемо собі дозволити і що це не є предмет першої необхідності. Одного разу, коли вони знову були разом у супермаркеті і зайшли у дитячий відділ – син знову звернувся до батька з проханням: «Тату, купи мені цю річ. Вона мені не просто подобається, я маю велику потребу в ній». На цей раз, через мудру настійність дитини, батькові довелось купити те, що попросив його син. Нам теж не потрібно здаватися. Нам потрібно бути настійним у молитві як Даниїл і чекати відповіді від Бога. Впродовж трьох тижнів Даниїл чекав відповіді від Бога. Так, можливо відповідь прийдеться чекати і довше, але той, хто чекає її, у свій час обов’язково отримає. 

6. Даниїл упокорився перед Богом і чекав від Нього відповідь.

Ми можемо прочитати про це «Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння, і щоб упокоритися перед лицем твого Бога, були почуті слова твої, і я прийшов ради твоїх слів» (Даниїла 10:12). Даниїл ходив перед Богом смиренно і бажав бути благословенням для інших. Ми більше всього просимо у Бога за себе особисто і для наших рідних. І це добре, але тут є небезпека стати егоїстичним і думати тільки про себе. Даниїл думав більше про інших, ніж про себе.

Хотілося б помітити, що навіть великий пророк Даниїл (Єзекіїль 14:14) був змушений чекати на відповідь від Бога. У Божі плани не завжди входить, щоб дати нам негайну відповідь на молитву. А ми думаємо, що якщо Бог сьогодні мені не відповів, то далі немає сенсу продовжувати молитися і припиняємо молитися. Часто ми хочемо, щоб усе було дуже швидко: приготування їжі, миттєвий кредит, миттєве полегшення болю і швидку відповідь на молитву. Нам подобається швидка пошта, швидкий Інтернет – бо нам подобається робити все швидко.

Незважаючи на те, що Христос називає Даниїла пророком (Матв. 24:15), але навіть пророк Божий мусив чекати відповіді на молитву. Чекання не завжди є чимось поганим. Воно дає нам час краще зрозуміти діяння, мету, бажання і засоби Бога у вирішенні тих питань, з якими ми зустрічаємося. Очікування в молитві допомагає нам краще зрозуміти себе і наші мотиви. Давид одного разу сказав так: «Непохитно надіюсь на Господа, і Він прихилився до мене, і благання моє Він почув» (Псалом 39:2). Нам не потрібно розчаровуватися навіть тоді, коли потрібно очікувати відповіді у молитві. «Надійся на Господа, будь сильний, і хай буде міцне твоє серце, і надійся на Господа» (Псалом 26:14). Очікування додає нам вірності і сили, бо воно формує в нас терпеливість та загартовує нашу волю. «А ті, хто надію складає на Господа, силу відновлять, крила підіймуть, немов ті орли, будуть бігати і не потомляться, будуть ходити і не помучаться!» (Ісаї 40:31).

Є добра новина! Фактично, молитва Даниїла була почутою в небі одразу. Що сказав ангел Даниїлу? «Не бійся, Даниїле, бо від першого дня, коли ти дав своє серце, щоб зрозуміти видіння, і щоб упокоритися перед лицем твого Бога, були почуті слова твої, і я прийшов ради твоїх слів» (Даниїла 10:12). Я переконаний, що Бог чує щиру молитву одразу, але небо не одразу відповідає на наші молитви.

Ангел відкрив причину: «Але князь перського царства стояв проти мене двадцять і один день, і ось Михаїл, один із перших начальників, прийшов допомогти мені, а я позоставив його там при начальниках перських царів» (Даниїла 10:13).

Хто був цей князь Перського царства? Із опису Даниїла виходить, що саме цей правитель затримував і перешкоджав допомогу пророку Божому впродовж трьох тижнів. Чи може так бути, що і ми часто не можемо вчасно отримати відповіді на наші молитви через невидимі перешкоди сил зла? «Бо ми не маємо боротьби проти крови та тіла, але проти початків, проти влади, проти світоправителів цієї темряви, проти піднебесних духів злоби» (Ефесянам 6:12). Цей правитель був із Персії. Можливо, можуть бути і сучасні правителі, які не бажають підкоритися волі Божій?

У Біблії Персія представлена з ганебної точки зору через два нечестивих міста: Вавилон та Ніневію. Ніневія була заснована войовничим Німродом. І як нам відомо із Біблії, пророк Йона був посланий до Ніневії, щоб закликати нечестивий народ тієї країни до покаяння. «Устань, іди до Ніневії, великого міста, і проповідуй проти нього, бо їхнє зло прийшло перед лице Моє» (Йона 1:2). Це було нечестиве та кровожерне місто. «Горе місту цьому кровожерному, воно все неправда, воно повне насилля, грабіж не виходить із нього!» (Наума 3:1). Так описується пророком стародавній мегаполіс. Це місто крові, повне грабежу, яке ніколи не буває без «полум’я меча, і блиск ратища, і багато побитих, і мертвих велике число, і трупу немає кінця, і спотикатимуться об їхній труп». Одним словом – це місто найбільшої концентрації зла у світі за часів існування Ніневії. Не дивно, чому Бог хотів повністю знищити його. Пророка Іону можна зрозуміти, чому він не бажав іти проповідувати цим людожерам та не дуже вірив у щирість їхнього покаяння – цих людожерів, у яких у крові було тільки те, щоб убивати інших людей. Шістдесят років після часів Даниїла цариця Естер вийшла на сцену історії. У той час у Перській імпреії вийшов царський указ, щоб зтерти з лиця землі всіх юдеїв. Трохи згодом правитель Антіох Епіфан вчинив диявольські речі саме у цьому місті сучасного Іраку. Антіох Епіфан «зайняв Єрусалим у 170 до н. е., захопивши велику частину священних скарбів Храму, і встановив правління грецького типу, намагаючись викорінити іудаїзм». Це місто було джерелом зла у стародавньому світі. 

В останні часи у цей світ прийде великий Михаїл (Христос), щоб захистити дітей Божих у найскладніші часи історії. «І повстане того часу Михаїл, великий той князь, що стоїть при синах твого народу, і буде час утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу…» (Даниїла 12:1). Цей світ сповнений вороже налаштованих людей до народу Божого, але Ісус завжди готовий прийти на допомогу. Ми можемо бути впевненими, що Михаїл є набагато потужнішим за принца Персії, і будь-яких правителів цього світу, що повстають проти Бога та Його народу. Христос здобув перемогу над силами зла на хресті, а це означає, що ми ведемо боротьбу з ворогом, переможеним на Голгофському хресті. Так, цей ворог усе ще приносить нам багато страждань, але кінець його нам уже відомий. Після дня перемоги у Другій світовій війні ще чимало часу пройшло, поки повністю вся територія була очищена від елементів, що таїли у собі смерть. У посланні до Ефесян сказано: «Зодягніться в повну Божу зброю, щоб могли ви стати проти хитрощів диявольських» (Ефесян в 6:11). На жаль, сьогодні є ще багато таких християн, що борються із цим жахливим ворогом у тоненьких нічних сорочках або у квітчастих піжамах. Нас запрошено зодягнутися у повну Божу зброю! Даниїл зодягався у цю зброю і Бог допомагав йому здобувати перемогу зі злом. Зодягніться ж у Божу зброю!

В’ячеслав Корчук, доктор богослов’я