Який позитивний внесок біблійний світогляд може зробити в журналістську освіту, міркували на науковій конференції в Українському гуманітарного інституті під Києвом. Свої позиції представили спікери з бразильського університету Сан-Паулу, Острозької академії, Українського гуманітарного інституту та Медіа Групи “Надія”.
Надія Хлєбнікова – доцент кафедри журналістики Українського гуманітарного інституту: «Накопились некоторые вопросы, проблемы, как нам лучше взаимодействовать с рынком труда, как настроить свою программу, чтобы она была более востребованной и у студентов и потом больше пригодилась студентам в будущей работе».
Дискусія точилася довкруж того, чи мають світогляд і переконання журналіста впливати на його професійну діяльність. Чи має журналіст обмежувати віру своїм приватним життям, чи вона може бути мотивом і темою його публікацій.
Павло Ваценко – директор мовлення та виробництва медіа групи “Надія”: «Коли ми говоримо про журналістику, ми говоримо, що журналіст обов’язково має бути скандальним, має мати компромат на владу, на інші представництва, які нас оточують і він має писати і висвітлювати негативні речі. Насправді журналіст це той, хто покликаний правдиво висвітлювати те, що відбувається у суспільстві, додаючи свій коментар або свою позицію».
Двоє доповідачів з Острозької академії твердили, що християнські переконання журналіста відіграють позитивну роль у формуванні його професійного обличчя. Вони розповіли, що в цьому виші кафедра журналістики існує з 2010-го року і тісно співпрацює з кафедрою релігієзнавства та теології. Разом вони розробили спеціальний додатковий курс “християнська журналістика”, за допомогою якого студенти вчаться висвітлювати питання моралі та релігії в публічному просторі.
Світлана Филипчук – доцент кафедри релігієзнавства і теології Національного університету “Острозька академія”: «Якщо говорити про світські медіа, вони, здебільшого викривлено подають загалом релігію, і зокрема християнство. Чим це зумовлено? Радянським спадком. Існує дуже багато стереотипів, нав’язаних упереджень, а студенти релігієзнавства, як ніхто інший, дуже добре розбираються у феномені релігії. Вони не бояться релігії, вони розуміють її красу».
Олексій Костюченко – старший викладач кафедри журналістики Національного університету “Острозька академія”: «Ми спонукаємо і ми вчимо своїх студентів працювати на високих принципах етики, моралі, дотримання усіх норм. Це те, що справді іменується якісною журналістикою».
Бразильський гість Рубен Хольдорф здивував розповіддю про масштаб заснованого адвентистами університету Сан-Паулу, де він 18 років тому організував кафедру журналістики. Цей виш існує більше ста років і разом навчає 12.000 студентів. Тамтешня кафедра журналістики за цей час отримала 23 премії та відзнаки, з яких 20 – за перші місця, в тому числі як найкраща профільна програма серед вишів такого типу. Зміцнюючи основи демократії, викриваючи сваволю влади та обстоюючи права знедолених, християни-журналісти не мають забувати про свою особливу місію.
Рубен Хольдорф – декан факультету журналістики університету Сан-Паулу: “Ми не хочемо сперечатись з нехристиянськими медійними організаціями. Ми не хочемо комусь вказувати на помилки, це не основна наша мета. Нехай інші займаються політикою чи економікою. У нас інше спрямування журналістики. Є дві сфери, в яких ми набагато краще за інших, це освіта та медицина. І якщо ми правильно використаємо свою перевагу, люди почнуть дивитись на нас з іншого боку».
Інші українські доповідачі твердили, що як і українська журналістика та освіта в цілому, християнські медіа в нашій країні роблять перші кроки. Дослідження релігійної журналістики ще мають переважно описовий характер. Розгляд християнських основ як атрибуту лишень журналістики церковної звужує поняття християнської журналістики, не дозволяє їй зайняти поважне місце у сфері освіти і практики журналістської професії.
Максим Балаклицький – професор кафедри журналістики Українського гуманітарного інституту, редактор служби новин Медiа Групи “Надiя”: «В ідеалі християнська журналістика саме в її юдео-християнському тлумаченні, – це подивитись на будь-яке питання з біблійної точки зору. Що більше Біблія про це говорить, то менш об’єктивним фактично має бути журналіст. Якщо Біблія, наприклад, засуджує в конкретних ситуаціях подарунки як прояв корупції, як хабарі, немає потреби балансувати матеріал позитивними аспектами хабарів, незалежно від того, наскільки зручною вважають корупцію ті чи інші особи».
Долучилися до обговорення і журналістики-практики. Вони також намагалися подати формулювання того, що значить висвітлювати події з позицій біблійного світогляду.
Павло Ваценко – директор мовлення та виробництва медіа групи “Надія”: «Коли ми говоримо про християнську журналістику, ми говоримо, що журналіст повинен базуватися, в першу чергу, на християнських засадах. Тобто не обманювати, правильно висвітлювати події, не додавати ніяких скажемо так, компрометуючих, неправдивих фактів. Ми відстоюємо те, що християнська журналістика прагне повернути до тих хороших основ. І більше зосередитися на особі християнського журналіста, який не робить так, не пише того, що не вкладається в його морально-етичні норми та його християнський спосіб життя».
Костянтин Анікеєв, Віктор Кармазенюк, Киïвщина, “Вісті надії”
