В Україні вакциновано менше половини дітей – лише 46 відсотків. Хоча Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує рівень у 95 відсотків. Дискусії стосовно корисності чи шкідливості щеплень точаться досить давно. Та й при бажанні щеплення не завжди вдається зробити: іноді в лікарнях не вистачає необхідних вакцин. Отож чи варто відмовлятися від щеплень і як захистити здоров’я свого малюка, дивіться далі в сюжеті.
“Не бійся, то не боляче. Просто як комарик укусить” – у багатьох ще з дитинства ці слова асоціюються зі щепленнями. Сьогодні біля кабінету щеплень у педіатричному відділенні Бучанської поліклініки досить людно. Валерія з чоловіком привели двох синочків на щеплення від грипу. Жінка говорить, що підтримує вакцинацію. Щеплення обом дітям робили згідно календаря.
Валерія – мати двох дітей: “Я чудово ставлюсь до цього, тому що це найкраща профілактика від тих хвороб, які є або смертельні, або від ускладнень яких може дитина померти”.
Ускладнень після щеплень також не спостерігали.
Валерія – мати двох дітей: “Я до цього відповідально ставлюся. Ми робимо і аналізи, ходимо до лікаря і міряємо температуру. Якщо треба робити щеплення, я дітей обмежую у спілкуванні із колективом на якийсь час до і після. Тобто якщо до цього ставитись відповідально і з розумінням, то у нас ніяких проблем не було ні разу”.
В Україні щеплення роблять проти десяти небезпечних інфекційних хвороб. Це кір, краснуха, туберкульоз, паротит, коклюш, поліомієліт, дифтерія, правець (російською “столбняк”), гепатит Б, гемофільна інфекція. Вакцинацію проводять згідно із затвердженим Міністерством охорони здоров’я календарем. У першу добу після народження роблять щеплення від гепатиту Б. Через дві доби – від туберкульозу. У віці від двох до чотирьох місяців вакцинують проти дифтерії, правця, коклюша, гемофільної інфекції та поліомієліту. Коли дитині виповнюється рік, то необхідно зробити щеплення від кору, краснухи та паротиту. На сьогодні майже всіх вакцин достатньо – говорить завідувач педіатричного відділення Бучанської поліклініки під Києвом.
Оксана Джам – завідувач педіатричним відділенням Бучанської міської поліклініки: “Заклад забезпечений усіма видами вакцин, які потрібні, окрім інактивованого поліомієліту”.
Допустимою реакцією на щеплення є підвищена температура. Зазвичай вона проявляється у перші дві доби після ін’єкції. Тому лікар-педіатр має контролювати стан дитини у цей період. Найчастіше така побічна дія проявляється після введення вакцини АКДП – комплексної вакцини проти коклюшу, дифтерії та правця.
Оксана Джам – завідувач педіатричним відділенням Бучанської міської поліклініки: “Якщо говоримо про вакцинацію АКДП виробництва Індії, яка сьогодні нашуміла і вся країна про неї говорить і частіше усього батьки бояться щеплювати саме нею, то ми теж розповідаємо, що вона може давати біль у м’язі в місці введення. Бо це цільноклітинна вакцина, і вона більш агресивніше викликає реакцію в місці введення”.
Якщо ви боїтеся робити щеплення своїй дитині цим препаратом, то існують аналоги. Щоправда державних закупівель таких вакцин немає. Тому доведеться робити щеплення у приватній клініці або ж купувати препарат в аптеці. Згідно із законом України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, батьки мають право відмовитись од щеплень. Для цього потрібно написати заяву в дитячій поліклініці. Якщо дитина відвідує дитячий садок або школу, потрібно надати відповідальній особі копію заяви. У християнській школі “Академія мудрості” батьківських дискусій щодо щеплень немає, говорить медсестра закладу.
Ольга Шевчук – медична сестра школи “Академія мудрості”: “У школі “Академія мудрості” доволі-таки зараз непогана ситуація. Тому що із тієї кількості дітей: із шістдесяти п’яти дітей усього-навсього тринадцять, які не щеплються. Якщо взяти у відсотках, то це близько десяти відсотків діток”.
Потрібно пам’ятати, що вакцинують лише здорових дітей. Перед процедурою лікар зобов’язаний оглянути дитину і підтвердити, що її стан задовільний для проведення щеплення.
Оксана Джам – завідувач педіатричним відділенням Бучанської міської поліклініки: “Якщо дитинка здорова (батьки говорять – здорове дитя, лікар оглядає, і дитиночка здорова), то ми абсолютно сміливо можемо вакцинувати. Ніякої не потрібно підготовки. Це звичайний процес для дитинки”.
Загальновизнаною позицією міжнародної медичної спільноти щодо щеплень є така. Головне завдання щеплень – не допустити епідемій та локальних спалахів небезпечних інфекційних захворювань. Профілактикою є абсолютна більшість щеплених у суспільстві. Існує, однак, офіційний список захворювань, наявність яких звільняє конкретну дитину від щеплень або відстрочує цю процедуру.
Інна Сокольська, Віктор Кармазенюк, Київщина, “Вісті надії”
