Вони шукають безпечного прихистку та кращого життя. Сучасна Європа переповнена мільйонами мігрантів, що масово тікають із країн, де відбуваються жорстокі військові конфлікти — Північної Африки, Південної Азії, Близького Сходу. Цю міграційну кризу називають наймасштабнішою із часів Другої Світової. Якої допомоги передусім потребують вимушені переселенці? Як волонтери-християни підтримують біженців-мусульман? Далі.
Збройні сутички, міжплеменні війни, напади терористів. Безправ’я, хаотичні обстріли посеред білого дня, під які потрапляють й мирні мешканці, де-факто узаконене рабство, катування, масові вбивства, злидні, цькування релігійних меншин, порушення прав людини. Все це відбувається тут і тепер. У Нігерії, Іраку, Лівії, Сирії.
Звідти тікають. Упродовж останніх років у Європі зафіксований величезний «наплив» переселенців. Лише в одній Німеччині, за неофіційними даними — три мільйони самих лише сирійців.
Хто не знає — Сирію «роздирають» внутрішні конфлікти, куди «втягнуті» й інші країни. Серед інших Росія постачає зброю офіційній владі, підтримуючи боротьбу із терористами та опозицією, та Туреччина, що чинить озброєні напади, змагаючись за території.
Тож — є від чого тікати.
Маргарита Антонец — місіонерка (Полтава): «Це люди у прямому сенсі цього слова ідуть пішки. Коли вони долають Середземне море, вони роблять це на човнах, це не якісь величезні пароплави, це звичайні човни надувні. Одна родина, з якою я познайомилась, розповіла, що першого разу, коли вони намагались перетнути Середземне море, їхній човен потонув. І всі їхні документи, все те що вони намагались з собою перевезти, воно потонуло у Середземному морі. Тобто ці люди просто намагаються врятувати хоча б особисте життя».
Налякані, розгублені, у супроводі волонтерів вони долають величезний й небезпечний шлях у невідомість. Лише за 2015-ий, коли власне і виник термін «європейська міграційна криза», у морі потонуло дві з половиною тисячі мігрантів. Розподіляють людей до країн Євро Союзу. Певний час переселенці мешкають у спеціальних таборах, де деякі з них намагаються опанувати нову мову, готуються поринути у чужу культуру — з метрополітеном, банкоматами, шаленим темпом. Хоча на батьківщині в деяких не було навіть назв вулиць і пошти.
Маргарита Антонець — місіонерка (Полтава):
«Але головна проблема цих людей, що вони не знають мови країни, в яку вони потрапили. Тому особливо люди пенсійного віку, люди які все житті прожили в своїй країні, їм дуже важко адаптуватися, вони не знають, як вивчити мову. Не знають, як знайти роботу, тому що, щоб полишити ці табори, ім. потрібно знайти житло. Для того, щоб отримати житло, потрібно отримати роботу. На роботу ти не можеш влаштуватися, якщо ти не знаєш мови».
Маргарита — полтавська художниця. Щойно повернулась із Німеччини. Вона була єдиною українкою, яка взяла участь у майже сорокаденному благодійному турі команди «ТАКО» — спілки творчих християн-місіонерів з усього світу, мета яких — доносити євангельську звістку мусульманам методами мистецтва. Організація «Тако» існує двадцять років.
Робін Картер — музикант, місіонер (Канада): «У цьому турі до нашої команди долучились люди з Канади, Америки, України, Німеччини. Де ще зустрінеш так багато служителів зі всього світу, об’єднаних єдиним бажанням — із задоволенням ділитись Божою любов’ю?!»
Їх об’єднало мистецтво та служіння. Привернувши до себе увагу вуличними виступами у місцях, де мешкають мігранти, артисти розповідають про Божу любов. Із тими, хто зацікавився, спілкуються християни з місцевих церков, запрошують на служіння, пропонують допомогу. У цьому турі — 4 тисячі людей почули про Ісуса Христа. З них — 80 відсотків — прибічники ісламу.
Маргарита Антонець — місіонерка (Полтава): «Усі наші виступи — вони були досить цікаві мусульманам, особливо наші свічення і особисті історії. Інколи долучались місцеві християни і розповідали свої свідчення. Наприклад, один хлопець з Іраку, який прийшов до Ісуса, долучився до нашої частини виступів своє свідчення, як він прийшов до Господа».
Також мусульмани коли чують, що ми даємо безкоштовні Біблії, вони йдуть до стола. І хтось уперше в житті бачить Біблію арабською або турецькою мовою.
Американець Дастін Кельм — світовий чемпіон по юнісайклу. Це такий одноколісний велосипед, на якому спортсмен виконує запаморочливі номери. Якось його осінило, що перемоги на турнірах — не є єдине застосування його вмінь. Є щось вагоміше й потрібніше. Він із дружиною Кеті вже 18 років присвячує себе християнському свідченню біженцям.
Дастін Кельм показує фокус із тим, як гріхи спалахують на хресті й зникають й коментує: «На цьому папері я написав кілька поганих речей, які ми робимо щодня. Червона фарба символізує кров, яку Ісус Христос пролив за мене та за вас. Ісус не просто помер на хресті. Він взяв на Себе нашу гордість, ненависть, нечесність, заздрощі. Він пройшов через агонію та смерть. В один момент всі наші гріхи щезли. Ми можемо мати нове життя через Христа».
А сивочолий ілюзіоніст Норм, який радує фокусами дітлахів, просто щасливий, що таким особливим талантом теж може підтримати людей.
Норм Барнхарт — ілюзіоніст, місіонер (США): «Я дуже вдячний Богу за нове життя та можливість допомагати людям. Все, що я можу робити і все, що Бог очікує від мене — це являти любов, веселити інших через циркові фокуси. І так нагадувати про Творця, який створив і дає цю радість, мир та любов.
Дехто бачить у біженцях лише агресивних й галасливих злочинців. Серед багатомільйонної маси людей є різні. Й такі в тому числі. Але християни в міграційній кризі бачать ще й шанс розповісти біженцям про Божу любов і вірність, явити християнське серце, сповнене милосердя та прийняття.
Лариса Шило, Сімеон Ветцель, Ігор Шквира, «Вісті надії»
