Першу згадка про Церкву адвентистів у місті Умань з’являється в державних архівах Російської імперії у 1910 році. Але з 1905 по 1910 рік служіння тут вже здійснював проповідник Гонтарь Афанасій Омельянович та його дружина Феодосія. Результатом проповідей Афанасія Омельяновича було хрещення 10 осіб – перше хрещення в цій місцевості.
Із 1935-1944 роки служіння здійснював пастор Животенко Теодосій Онуфрієвич. Він був лікарем і, коли почалася Друга світова війна, допомагав хворим Червоної армії, а коли приходили нацистські війська, допомагав і їхнім хворим. Червоноармійці попередили його, що на нього є циркуляр, в якому написано: «Розстріляти», тому йому потрібно від’їжджати, тож він змушений був зі своєю родиною емігрувати.
У 1944-1946 роках служіння здійснював пастор Бондарь Ігнат Савелійович. Під час його служіння у 1945 році громада була зареєстрована як релігійна спільнота.
У 1946-1956 роках служіння здійснював пастор Ярмоленко Василь.
У 1956-1962 роках служіння здійснював пастор Нога Іван Кіндратович – в цей час громада вже збиралася в молитовному будинку на вулиці Урицького 27.
У 1962-1965 роках служіння здійснював пастор Балєбрух Віктор, і богослужіння теж відбувалися в молитовному будинку на Урицького 27. Є документальні свідчення про хрещення у той період.
У 1965-1987 роках служіння здійснював пастор Конарєв Віктор Олексійович. До самої смерті він проповідував у м.Умані, в його дочка Наталія Вікторівна є зараз членом громади. У 1972 році громада нараховувала до ста членів церкви, у тому числі з навколишніх сіл і регіонів,й щороку відбувалося хрещення.
Дзендзелівська громада, яка була заснована 1906 року, тоді також відносилася до Уманського повіту, й налічувала велику кількість членів церкви.
Із 1977 року роках служіння здійснював пастор Петренко Анатолій Сергійович, за його служіння багато уваги приділяли роботі з дітьми та молоддю.
У 1987-1989 роках служіння здійснював пастор Микитюк Павло Іванович. У 1987 році почалися масові хрещення, адже багато людей почали шукати істину. Саме цей час відзначений початком євангельських програм.
У 1989-1993 роках пасторське служіння здійснював Корунець Олександр Павлович. Після розпаду Радянського Союзу розпочали проводити біблійні курси в церкві, також організовували євангельські програми в міському будинку культури та в навколишніх містах і селах. До того як був побудований молитовний будинок, громада збиралася в Клубі хіміків, у медичному училищі, у кінотеатрі «Комсомолець». У 1989 році Корунець Олександр Павлович заклав основу молитовного будинку першої уманської громади за адресою провулок Свердлова 2 (зараз провулок Стефановича).
У 1993-1999 роках служіння здійснював пастор Сульженко Василь Сергійович, громада зросла до 700 відвідувачів. Розвивається служіння у Старобабанівській виправній колонії, де відбувалися хрещення. Тривало будівництво молитовного будинку за матеріальної та фізичної допомоги членів громади, а також сім’ї Животенка Теодосія Онуфрієвича.
До початку Другої світової війни Теодосій Животенко здійснював служіння проповідника в адвентистській громаді села Летичів. Він мав фах лікаря (закінчив інститут у м. Омську). Під час репресій радянської влади йому допомагала переховуватися сім’я адвентиста з Умані Байдали Олексія Івановича. ЗгодомТеодосій Животенко емігрував до США. Пізніше сім’я Олексія Байдали звернулася до рідних Теодосія, які проживали у США, по допомогу для будівництва церкви в м. Умань. Після смерті Теодосія та його дружини їхня дочка Адвентина продала батьківський будинок та зібрала додаткові кошти, які передала на будівництво молитовних будинків у м.Умань і с. Русалівка. Будівництво проходило за пастора Сульженка Василя Сергійовича під керівництвом прораба Чорного Леоніда Петровича, а проєкт церкви розробив Вахламов Олександр Вікторович. Процес будівництва згуртував членів громади. Відкриття та посвята будинку відбулася 19 червня 1999 року.
У 1999-2002 роках служіння здійснював пастор Діденко Олександр Дмитрович – це період , коли в громаді було багато молоді, і коли проводили просвітницькі молодіжні програми для нецерковних осіб, й здійснювали багато місіонерських виїздів по селах. В цей час організували три хори: основний, молодіжний і народний.
У 2002-2006 роках служіння здійснював пастор Росляк Яків Петрович – громада продовжувала місіонерські виїзди по селах, для цієї мети придбали великий автобус. Для музичного служіння також придбали нову техніку, що сприяло розвитку служіння.
У 2006-2011 роках служіння здійснював пастор Яковенко Олег Анатолійович. В громаді відбувалося багато сімейних зустрічей, тривалі місіонерські виїзди по селах, а також просвітницькі програми для молоді міста.
У 2011-2019 роках служіння здійснював пастор Земський Євген Петрович – в цей період продовжувалося місіонерське служіння, тож хрещення відбувалися майже кожного кварталу. Багато уваги приділялося молодіжному служінню, в також проводилося багато програм для дітей та молоді міста Умань і навколишніх населених пунктів – канікулярні школи, інтерактивні просвітницькі програми “Країна здоров’я”, табори.
У 2019-2023 роках служіння здійснював пастор Литвинюк Вадим Анатолійович. Під час карантину розвивається медійне служіння, створюється канал громади в YouTube і сторінки у соцмережах. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну приділяється багато уваги переселенцям та потребуючим членам церкви, також розвивається літературне служіння.
У 2023-2025 роках служіння здійснював пастор Біда Сергій Володимирович – в цей час продовжується служіння допомоги переселенцям, велика увага приділяється дитячому служінню. Проводяться канікулярні школи, вікторини та музичні фестивалі для дітей, жіночі служіння; відділ музичного служіння організовує благодійні концерти і фестивалі.
Із вересня 2025 року служіння здійснює пастор Науменко Микола Іванович. На сьогодні громада нараховує 252 члена церкви.
Відділи сімейного, жіночого, молодіжного, дитячого та особистого служіння активно впроваджують діяльність, працює медіа служіння – YouTube спільнота збільшилася майже до 4300 осіб.
