У центральному офісі Українського біблійного товариства, який також називається Домом Біблії, лунають дитячі голоси. Вперше у закладі проводять екскурсію для маленьких дослідників. Серед гостей — діти віком від 8 до 13 років та їхні наставники. Ідея побувати у Домі Біблії з’явилася у прихожан Спасопреображенської церкви міста Гостомеля, що на Київщині.
Інна Іваненко — відповідальна за дитячий клуб “Life is good”, м. Гостомель: “Щоби діти з інших вуст почули про Біблію, більше дізналися, як вона друкується, через які перешкоди вона пройшла”.
Юрій Петренко — менеджер відділу зовнішніх відносин Українського біблійного товариства: “Для них була запропонована презентація відносно унікальності Біблії, відносно важливості того, що Біблія сьогодні робить у житті кожної окремої людини і в цілому суспільства. Також ознайомились з роботою Біблійного товариства: з його відділами, із самою будівлею, різні цікавинки могли побачити, різні видання, які є в Біблійному товаристві”.
Біблію вважають найпоширенішою в світі. Її найчастіше крадуть у магазинах, вона є найбільш переслідуваною книгою. Біблія є рекордсменом за тривалістю написання — аж 1600 років, причому писали її 40 різних Авторів, які жили в різні епохи, однак їхні твердження не суперечать одне одному. Зараз Біблію перекладено майже трьома тисячами мов — жодна інша книга не має стільки різномовних версій. Щороку власників знаходять близько 400 мільйонів Біблій. Ця книга тричі відзначена у книзі рекордів Гіннеса: як перша у світі книга, яку виготовили завдяки друкарській технології; Біблія Йоганнеса Гуттенберга є найдорожчою книгою в світі, а з початку 19 до другої половини 20 століття надруковано рекордну кількість — 2,5 мільярди примірників Святого Письма.
Інші публікації
Олександр — 8 років: “Біблія — це життя кожної людини і Біблію читають кожен день”.
Даша — 6 років: “Біблія набагато солодша, ніж цукор”.
У Домі Біблії дітям відкрили секрети роботи Товариства та показали унікальні примірники — Біблію для військових, яка не промокає, та Біблію шрифтом Брайля для незрячих та людей із погіршеннями зору.
Яна — 12 років: “Ми ходили на екскурсію на другий та третій поверх, мені сподобалося, що там працюють люди, які відповідають, які піклуються про людей інших і інші міста, щоб вони отримали Біблію”.
Абірамі — 12 років: “Нам показали Біблію для незрячих — там не було нічого, був шрифт ніби натиканий чимось і на сторінці нічого не було, було все біле”.
Анюта — 10 років: “Я все таки хоч перший раз, але побачила, які Біблії роблять для тих, хто не може бачити”.
Наприкінці екскурсії дітей вгостили солодощами, а також кожен отримав цінний подарунок — Біблію. Для себе і для свого друга. А працівники Дому Біблії з нетерпінням чекають нових гостей.
Вікторія Михальчук, Олег Сироткін, Київ, “Вісті надії”









