Відомий тележурналіст і медіа-тренер, один з провідних кореспондентів підсумкової програми ТСН-Тиждень телеканалу “1+1” Станіслав Ясинський зустрівся в Києві з журналістами та операторами служби новин Медіа Групи “Надія” і провів для них майстер-клас. Тренер прагнув розширити уявлення 15 працівників Медіа Групи про способи і форми телевізійного висвітлення подій та розкриття тем.
Станіслав показав приклади вдалих прийомів, застосованих на телебаченні часів СРСР (програма “Время”) та Перебудови (передачі Олександра Невзорова), а також сучасні приклади вдалих випусків новин. Спікер приділив увагу як змісту новинних сюжетів, так і картинці. Він проаналізував один з тижневих випусків програми “Вісті надії”, відзначивши плюси та мінуси кожного із сюжетів, а згодом разом з авторами сюжетів роздумував над тим, як покращити їхній творчий результат, зробити ті ж сюжети ефективнішими й виразнішими.
Станіслав порадив авторам сюжетів, по-перше, виходити за межі висвітлюваної події, твердячи, що подія як така має бути поштовхом для розкриття теми. По-друге, важливо шукати героїв своїх сюжетів і дати їм розкритися. Це може бути як людина, яка розповідає про свій досвід, цікавий глядачеві, так і неживі предмети чи об’єкти — наприклад, в одному із сюжетів ТСН у якості “героя” постав новий саркофаг Чорнобильскої АЕС. Саме історія героя, будь то людина, країна чи об’єкт, найбільше зацікавлює глядача. Таким героєм може стати іноді й сам журналіст, як, наприклад, у сюжеті ТСН “День білої тростини”, де Станіслав провів день у таких самих умовах, у яких щодня живуть незрячі люди.
Станіслав закликав журналістів шукати власні теми, не задовольняючись “паркетними” новинами, тобто тими, про які організатори повідомляють у прес-релізах. А для пошуку власних тем необхідно “обростати” контактами різних компетентних осіб і час від часу цікавитися в них, що відбувається нового в їхній сфері.
Важливо, щоб у сюжетах була критика тих чи інших явищ, розкриття проблемних сторін життя. Але, за спостереженнями Станіслава, глядач утомився від великої кількості розвінчальних новин, відтак йому треба давати надію, “запалювати свічку в кінці тонелю”.
Журналісти можуть не обмежуватися формою класичного репортажу, але використовувати й такі форми подачі матеріалу, як блог, аналітика, розслідування, пряме включення, американський стендап (зйомка й начитка під час ходи), інфографіка, анімація. Все це допоможе урізноманітнити сюжети, адже, як нагадав фахівець, “Вісті надії” — це не стільки щоденні новини, скільки тижневий тележурнал.
Під час практичного заняття медійники розділилися на чотири команди та спробували розповісти про пачку макарон у стилі репортажу, аналітики, блогу та розслідування.
За словами відвідувачів майстер-класу, вони перебувають у захваті від навчання, деякі свої сюжети переосмислили та відкрили для себе нові можливості, які намагатимуться втілити у подальшій роботі.
Гнат Мєрєнков
