Василь Стойка — успішний український бізнесмен, який зараз живе в Чехії та з 2010 року регулярно їздить на Мадагаскар і в африканські країни Танзанію та Уганду. Більшу частину свого життя чоловік не цікавився Африкою і вів заможне життя, але пухлина мозку та чудо зцілення привели його до Бога. Василь Стойка почав вкладати свої кошти у допомогу африканським дітям.
Василь Стойка — місіонер: «Я ніколи не забуду тих людей, які тисячами вибігали і вітали мене. І тоді ми зрозуміли, що готові виїхати на Мадагаскар починати будувати велику школу, а потім ми взяли одночасно вісім проектів».
Василь Стойка зустрівся з львів’янами, щоб розповісти про своє служіння та закликати також служити африканцям. Він розповів, що ніхто не є настільки бідним, що не може допомогти біднішому за себе. Африка — це саме той континент, де фінансові проблеми українців нерідко здаються смішними. Гуманітарна криза з продуктами регулярно ставить африканські країни на межу голоду, але коли тамтешнім дітям пропонують харчі або зошити, вони вибирають освіту, — говорить Василь Стойка.
Василь Стойка — місіонер: «Я приїхав, все це залишив в них вже є школа це для мене головна ціль. Я приїхав залишив їм зошити і ручки, наша мета навчити їх читати і писати, щоб вони могли читати Біблію, щоб розуміли, що їх чекає в житті».
Якщо порівняти Україну та центральну Африку, то лише приблизні підрахунки покажуть: мільйони африканських дітей живуть менше ніж на долар на день. Для них часто є недоступною чиста вода і елементарні засоби гігієни. Початкова освіта в школах, на відміну від українських дітей — для африканців є часто нездійсненною мрією. Бо шкіл в багатьох містечках просто нема. Якщо українець за тисячу євро проживе кілька місяців, в Африці за цю суму можна збудувати цілу школу. Олівці, фломастери, зошити шкільні, підручники — це все розкіш для африканських дітей, яку їхні батьки часто не можуть собі дозволити. В такій ситуації навіть середньостатистичний українець може допомогти принаймні одній африканській дитині. Але українське суспільство, донедавна було закрите для місійної праці на бідних континентах.
Василь Чопик — заступник керівника Адвентистської церкви в Західному регіоні: «Я думаю, що після того як розпався радянський союз, українці почали думати більше за власні потреби за матеріальні блага, почали жити для себе дивитися на Захід бо там добре життя і їхати туди, а не в бідні країни як Африку. Думаю що бути місіонером може людина тільки з дуже добрим серцем відкрита».
Щоб говорити українцям про місіонерство з перших вуст, Василь Стойка приїхав з Чехії до Львова. Певен, українець може бути місіонером. І справді, тенденція за останні роки по трохи змінюється.
Сергій Антонюк — пастор Адвентиської церкви: «Дійсно позиція змінюється, і мій особистий досвід каже, що тільки я можу порахувати не один десяток українців, які вже їздить в Африку і служать там».
А хто не має змоги летіти до Африки, бути місіонером можна і в себе в дома. В рамках візиту в Церкві адвентистів сьомого дня у Львові зібрали з благодійного концерту понад 40 тисяч гривень на лікування двох тяжкохворих дітей.
Василь Чопик — заступник керівника Адвентистської церкви в Західному регіоні: «Я сьогодні хочу подякувати всім львів’янам, які допомогли зібрати ці кошти. Коли і дивився на цю дитину я плакав, красива гарна дівчинка але прикута до крісла, і коли її очі світилися радістю, коли в них з’явилася надія це було здорово».
Також важливий напрям діяльності Василя Стойки — побудова колодязів у селах Африки, де нема питної води. Коли ж мешканці конкретної місцини там бачать користь від його роботи, виникає довіра до цієї людини до її переконань. І вже тоді Василь проводить біблійні лекції, на які приходить від трьох до восьми тисяч слухачів, сотні з яких на його заклик приходять до єдиного Бога.
Світлана Лавринець, Вадим Гунько, Львів, “Вісті надії”
