Робота за кордоном чи в Україні? На Львівщині криза з безробіття. Цей регіон країни найбільше потерпає від нестачі робочих рук, бо фахівці масово виїжджають на роботу до сусідніх Польщі та Чехії. Тим часом навіть у Львові роботу часом пропонують із зарплатою не меншою, ніж у сусідніх країнах. Чому українці не залишаються вдома, навіть коли є робота, і яка надія на краще? Далі у сюжеті.
Ось такі оголошення з пропозиціями роботи із зарплатою у 18 тисяч гривень розклеєні на вулицях Львова. Столярам, монтажникам, комірникам пропонують від 9 до 18 тисяч гривень зарплати. Тим часом українці масово виїжджають до сусідніх країн і працюють за менші гроші шість днів на тиждень по вісім годин, хоча, як видно, заробити подібні суми могли б і вдома. Звідки такий парадокс?
Пан Богдан усе життя їздив на заробітки до Росії, тепер працює в Україні. Фах муляра дозволяє йому заробити вдома.
Пан Богдан, заробітчанин за кордоном: “Я їздив у Росію, заробляв і тисячу доларів, зараз я нікуди не їжджу і не хочу”.
Чоловік каже, що на ці оголошення із зарплатою у 18 тисяч усе ж би не спокусився, бо робота за такі гроші є надзвичайно тяжкою.
Директор Львівського центру зайнятості пояснює складну ситуацію, яка постала на ринку праці в останні роки. Робочих місць на Львівщині з’явилося вдосталь, але українці масово тікають за кордон, а тут стають на біржу праці та мають додаткову допомогу з безробіття.
Василь Барилюк, директор Львівського обласного центру зайнятості: „На жаль, людина тривалий час отримує допомогу по безробіттю, а сама тим часом їздить на роботу за кордон або працює тут на тіньовому ринку. І ми не можемо її притягнути до відповідальності, бо покарання, на жаль, немає”.
Нехитра схема українських заробітчан виглядає так: українець працює за кордоном у час сезонних відпусток чи навіть декрету. У Львові ж залишається підпрацьовувати нелегально та водночас стає на біржу праці по безробіттю, де може отримати до двох тисяч гривень компенсації. Таким чином, сумарно, можна заробити близько 15-20 тисяч гривень щотижня, регулярно перетинаючи українсько-польський кордон.
Олена Грицак, перша заступниця начальника Головного управління Держпраці у Львівській області: „Вони формально дотримуються законодавства, але продовжують працювати на мінімальну зарплату нелегально і стоять на біржі праці й не шукають чомусь кращої роботи”.
Отже, підприємливі українці одночасно можуть працювати за кордоном, стояти на біржі по безробіттю і нелегально підробляти на батьківщині. Така ситуація збережеться до тих пір, поки офіційна середня зарплата для українця і з соціальним пакетом, не буде хоча б 500 євро на місяць, переконані експерти.
Василь Барилюк, директор Львівського обласного центру зайнятості: „І ця сума у 500 євро може бути навіть нижча, щоб люди не їхали за кордон. І тоді можлива та сума у 500. Роботодавці мають зрозуміти, що єдиний спосіб, щоб затримати людей, – це платити достойну зарплату. І створювати відповідні умови для роботи”.
Друга причина безробіття в країні – це зарплати в конвертах і розвиток тіньової економіки. Не маючи соціального пакету, пенсійних відрахувань, люди втрачають відчуття безпеки та стабільності у своїй країні та їдуть деінде. Криза закінчиться тоді, коли офіційна зарплата українця буде коливатися в межах 15 тисяч гривень. Позитивні тенденції вже йдуть. Крім цього, малозабезпеченим безробітним українцям держава пропонує позику для старту власного малого бізнесу в Україні. І заохочує залишатися.
Василь Барилюк, директор Львівського обласного центру зайнятості: „Зараз діє постанова Кабміну про самозайнятість малозабезпечених. Людині надає держава позику в розмірі 80 тисяч гривень, щоб розпочати власну справу у секторі агробізнесу чи будь-якому іншому”.
Тим часом експерти вже прогнозують мінімальну офіційну зарплату в Україні 10 тисяч гривень. Її провокує конкуренція в приватному секторі та брак робочих рук. А поступове підняття зарплат відбувається вже зараз. Якщо ринок праці вийде з тіні, підуть податки та запрацює економіка країни, – зарплата в конвертах, як і трудова міграція, підуть на спад.
Світлана Лавринець, Микола Івахненко, Львів, «Вісті надії»
