Розповідає Галина Гриневич, керівник християнського музичного гурту «Grace»
Розкажіть, як виник гурт «Grace»? Кому і коли прийшла ідея?
Ідея створення гурту «Grace» зародилася ще в США, коли наша сім’я була на служінні в місті Сакраменто, штат Каліфорнія. Ми мали нагоду відвідувати концерти гурту «Heritage Singers». Пісні в їхньому виконанні пронизували серце і душу. Тоді я подумала: «Чому б не створити подібний колектив у нас в Україні?» Я молилася про це.
Невдовзі після нашого повернення до України я почала з Божою допомогою працювати над здійсненням моєї мрії. В центральній церкві міста Чернівці я знайшла однодумця Володимира Пушкаша, якому також подобались пісні у виконанні гурту «Heritage Singers».
Ми розпочали пошук виконавців по всій території Буковинської конференції. Тексти до всіх пісень я пишу сама, а оригінальні фонограми ми придбали ще в США. Кожна пісня має глибокий зміст – це свого роду проповідь.
Тобто, ви не співаєте інших пісень? Тільки ті, які ви самі написали?
Всі тексти до пісень у нашому виконанні пишу я сама. В нашому репертуарі вже понад тридцять п’ять творів. Ми розписуємо ноти по партіях, записуємося на студії, і робимо все це по своїй ініціативі та за власні кошти. Пішов уже восьмий рік, як ми співаємо разом. З причини того, що дехто з учасників виїхав за кордон, а дехто поїхав на навчання, прийшлося добрати нових співаків, які гідно замінили попередніх. Всі учасники мають музичну освіту і, окрім участі в гурті, працюють за своїм фахом. Це – талановиті і посвячені на служіння люди, які вкладають свій час і кошти в справу Божу.
Наскільки я знаю, запис однієї пісні в студії приблизно коштує 100$. Можете мене поправити?
Так, ви володієте правильною інформацією.
Як вам вдалося знайти такі кошти на 35 пісень? Може, хтось спонсорував?
Було декілька пісень, які проспонсорували, всі інші пісні були записані за кошти самих учасників. Це є наш вклад в скарбницю Божу для проповіді Євангелія. Це – наша подяка за ті таланти, якими Бог нас наділив, і за ті благословення, які Він нам посилає.
Яка дата заснування гурту?
12 лютого 2011 року.
Як колектив може триматися так довго? Є проблема в тому, що багато колективів створюється, але, проіснувавши рік-два, вони розпадаються. Як вам вдається так довго тримати колектив?
Це, дійсно, дуже важко, але водночас і легко. Я як керівник роблю все можливе, щоб зберегти колектив, і самі учасники в цьому зацікавлені. Організовую різні поїздки з концертами по Україні та за кордон. Відзначаємо разом дні народження та інші важливі події нашого життя. Постійно підбираю репертуар, який подобається учасникам, і вони його виконують із задоволенням. Музика – це є зміст нашого життя.
Ви говорили про ротацію в колективі. Скільки разів колектив змінювався? З яких причин люди залишали колектив?
Більша половина гурту – це ті, хто були від його заснування. З причини зміни місця проживання, зміни місця роботи та переїзду на навчання ми змушені були добирати нових учасників.
Ви говорили, що всі мають музичну освіту. Яку саме? Вищу музичну, чи просто звичайна музична школа?
Музичну школу закінчили всі учасники, але є декілька людей, які мають і вищу музичну освіту.
В одному з інтерв’ю на телеканалі «Надія» ви говорили, що вам в Радянському союзі не дали можливості отримати музичну освіту. Чому, на вашу думку, в радянський час вам не дозволили її отримати, це ж просто музика?
Той період часу був дуже нелегким для віруючих людей. Молодим людям, що увірували в Бога, не давали можливості отримати ні середню спеціальну, ні вищу освіту. Молоді люди часто ставали перед вибором: збереження вірності Богові або компроміс зі своєю совістю. Я, звичайно, обрала шлях вірності Богові.
Ви не отримали вищої музичної освіти?
Офіційно – ні. Я закінчила тільки музичну школу по класу фортепіано і по класу бандури. Згодом, після одруження, я все ж таки продовжила навчання приватним способом. В Івано-Франківську я навчалася вокалу у відомого тенора Михайла Сливоцького. Потім продовжила навчання в Заокській семінарії, де мій чоловік навчався на пастора. Після Заокська ми переїхали до Львова, і я там навчалась диригуванню. Так що мені все ж довелось здобути вищу освіту, але приватно.
На вашу думку, чи потрібна вища музична освіта для створення гарного музичного колективу? І навіщо мати вищу освіту, якщо можна просто створити музичний гурт, маючи базову освіту в музичній школі?
Талант до співу та музики я отримала в дарунок від Бога з раннього дитинства. Я виросла в співучій сім’ї. Підбирала альтову партію ще тоді, коли навіть говорити не вміла. Талант, отриманий від Бога, обов’язково потрібно розвивати. Створити колектив і утримати його без освіти дуже важко. Потрібно вивчити кожну партію, програти і продиригувати її. Я заохочую всіх молодих людей, хто має бажання і можливість, здобувати вищу освіту. Це – просто необхідно.
Ваш колектив запрошують з концертами в різні міста?
Так. Ми постійно десь їздимо. Практично, об’їздили з концертами всю Україну, а також побували за кордоном, зокрема в Польщі, в Німеччині. Приймали участь в багатьох благодійних концертах та євангельських програмах. Зараз ми готуємось до поїздки в Лондон, куди нас запросили на наступний рік для участі в серії євангельських програм. Також ми отримали запрошення прийняти участь в різдвяному концерті в Києві на Майдані Незалежності.
Що можете побажати людям, які хочуть створити музичний колектив, але в них нічого не виходить?
Потрібна постійна молитва. Я молюсь за кожного члена мого колективу. Необхідно налагодити дружні стосунки. Запастися терпінням, бо нічого так просто не дається. Має бути наполегливість, якщо хочеш чогось досягти. Потрібно підбирати цікавий репертуар, який подобався б учасникам гурту. Не розчаровуватись і не опускати руки, а з Богом іти вперед до мети.
Запитання – Вадим Єфіменко
