Майже половина України, десять областей — це Чернігівська, Сумська, Харківська, Луганська, Донецька, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська, та Вінницька, тобто які знаходяться на кордоні із Росією та Придністров’ям, а також внутрішні води Керченської протоки між Азовським і Чорним морем опинилися у епіцентрі воєнного стану.
Згідно із Указом Президента України Петра Порошенка, воєнний стан введений з 26-го листопада. Термін — тридцять діб, до 26-го грудня.
Петро Порошенко — Президент України: «Наша розвідка представила переконливі докази, під яким ризиком були українські військові, як відкривали вогонь та як били наші кораблі, і як достойно вели себе наші моряки».
Законопроект про затвердження указу Президента підтримали 65% депутатів на позачерговому засіданні Верховної Ради. Президент наголосив — Україна повинна посилити оборону.
Воєнний стан, згідно із чинним законодавством — не оголошення війни, а особливий правовий режим, що вводиться в державі, цитуємо:
«У разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державної незалежності України, її територіальній цілісності, законодавством передбачається надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки».
Олександр Турчинов — секретар Ради національної безпеки і оборони України: «Кабінету міністрів України доручено забезпечити постачання Збройним Силам України, іншим військовим формуванням матеріально-технічних ресурсів і майна, надання послуг та їх фінансування в обсягах, що необхідні для виконання покладених на них завдань в особливий період. Також — доручено привести до повної готовності визначені об’єкти Єдиної державної системи цивільного захисту, їх функціональних та територіальних підсистем. Обласним та міським державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування доручили утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму».
Що для українських громадян означає введення воєнного стану?
Миттєва мобілізація, зазначив Президент, проводитись не буде. Лише відповідно існуючий загрозі національній безпеці. Робота буде проведена насамперед із так званим оперативним резервом, тобто — досвідченими воїнами підрозділів Збройних Сил України, представниками правоохоронних органів спеціального призначення, колишніми учасниками антитерористичної операції. Варто зберігати спокій та слідкувати за розвитком подій.
За словами Президента, під час дії правового режиму воєнного стану, обмежувати конституційні права та свободи громадян будуть лише у найгіршому випадку розвитку подій — військовому вторгненні.
Петро Порошенко — Президент України: «Якщо, дай Боже, нам вдасться уникнути цього сценарію, я наголошую як Президент України, як Головнокомандуючий Збройних Сил України — не буде обмеження прав, не буде обмеження свобод».
Серед основних побоювань віруючих сьогодні — обмеження прав на свободу совісті й переконань. Адже згідно з 2 частиною 64 статті Конституції України право на свободу світогляду входить до переліку прав і свобод, які можуть зазнавати окремих обмежень в умовах воєнного або надзвичайного стану. Можуть обмежуватися право на недоторканність житла, право на референдуми, право на свободу думки та слова, вільне вираження своїх поглядів, право на невтручання в особисте та сімейне життя, збирання та поширення інформації, право на таємницю листування і телефонних розмов, право на мирні зібрання та право на свободу релігійних переконань.
Чинний указ Президента лише згадує можливість таких обмежень, але не запроваджує їх.
Також, 4 стаття Міжнародного пакту ООН про громадянські й політичні права визначає, що люди мають право на свободу думки, совісті та релігії навіть під час надзвичайного становища в державі.
Віруючі запитують, що буде далі та що робити.
Олександр Зайцев — в. о керівника Адвентистської церкви в Подільському регіоні: «Ми є тим поколінням, яке ніколи не жило у період запровадження воєнного стану. Але як християни, ми закликаємо усі церкви молитися про те, щоб Бог відвів будь-яку війну, будь-яке протистояння. У першу чергу ми закликаємо молитися за долю моряків, за долю поранених моряків. За їхні сім’ї. І нам потрібно надіятись на Бога. І до цього ми закликаємо усіх вірян, усіх християн , щоб об’єднатися разом у молитві за нашу державу, за наших людей, за нашу державу, за мир, відсутність протистоянь».
Священик Микола Мишовський нагадує, що церкві, як завжди, треба залишатися осторонь політичних чвар.
Микола Мишовський — священик Римсько-католицької церкви: Справи держави — це справи держави. Справи церкви — це справи церкви. Тому мабуть не дуже в компетенції церкви є коментувати якісь подібні речі, тому що тоді і держава буде мати компетенцію, аби почуватися компетентними у тому, аби коментувати якісь церковні рішення.
Василь Луцишин — ректор Львівської духовної семінарії Української автокефальної православної церкви: «І коли ми будемо із розумінням ставитися і до рішень влади і молитися за їхнє майбутнє, щоб вони розумно поступали і приймали розумні рішення, то все буде гаразд».
Священнослужителі закликають українців довіряти Богу і звертатися до Нього у посилених молитвах.
Микола Мишовський — священик Римсько-католицької церкви: «У віруючої людини безумовно є величезний плюс у цій ситуації, тому що віруюча людина , окрім, звісно, складної ситуації воєнного стану може опертися на віру конкретно у нашій вірі, у римо-католицькій церкві ми кожного дня молимося за мир, і думаю, що це слід продовжувати, незалежно від того, чи впроваджений, чи відпроваджений воєнний стан. Адже стан небезпеки та конфлікту він продовжується. Люди можуть збиратися , можуть робити це разом, нехай роблять , можуть дома, нехай це роблять дома. Але краще це робити, ніж про це багато говорити. Моліться, моліться за тих людей, які нас захищають , ціною життя і здоров’я яких ми з вами ходимо у безпеці».
Дві тисячі років тому Ісус Христос проголосив, що війни залишатимуться сумною нормою гріховного світу. Людські страждання зупинять не зусилля світового уряду чи загальний добробут, не космічні польоти чи штучний інтелект. Кінець смертям, хворобам і несправедливості покладуть: всесвітня проповідь Доброї вістки про Його жертовну смерть, а після завершення цієї проповіді — переможне повернення Ісуса на хмарах небесних у супроводі ангелів за Своїм народом.
Василь Луцишин — ректор Львівської духовної семінарії Української автокефальної православної церкви: Все що діється з нами у житті, все добре що діється, це з благословення Божого. Все погане, це з попущення Божого. Десь щось ми натворили не те що треба було , і Господь попускає нам випробування, щоб знову вивести на рівну дорогу».
Валерія Полторацька, Лариса Шило, Адель Пархоменко, та Олександр Мудрак, «Вісті надії»
