Розповідає християнська співачка Ірина Мокрушенко
Ірино, розкажіть де наразі мешкаєте, чим займаєтесь?
Зараз я проживаю в мальовничому селищі Шацьк Волинської області. Працюю в музичній школі – викладаю вокально-хорові дисципліни, а також гру на фортепіано.
Коли розпочали музичну діяльність?
Співала я з дитинства, дуже любила співати. Сім`я в мене співуча! Як і по татовій лінії, так і по матусиній – усі співають. Батьки були православними, кожний з рідні співав у хорі. Самі навчилися грати на музичних інструментах! Коли була маленька, батьки побачили, що я також маю схильність до музики і віддали мене до музичної школи. Там навчилася грати на фортепіано. Звичайно, що відвідувати школу було важкувато, адже з села потрібно було їздити велосипедом у район, та для мене це не було перешкодою! Мені хотілося вивчати музику не зважаючи ні на що! Фортепіано довгий час не було вдома, але коли з’явилося, я почала писати власні пісні. Перша пісня була пов’язана з моїм становленням, боротьбою. Я завжди відчувала нерівність, бо зростала у небагатій родині. Напевно, на базі цих відчуттів в мене народилася перша мелодія, яку довго виношувала у голові. Коли вступила до училища, в мене з’явилася подружка і завдяки їй я переконалася, що народжена для співу. Це був вже другий поштовх для того, щоб почати займатися музикою. Звичайно, спочатку виходило не дуже гарно, музика мені не подобалася. Однак набралась сміливості та досвіду і вийшло створити пісню «Я бачу твої очі». Вона подобалася не тільки мені, але й моїм одногрупникам, любили співати її разом! Далі почала практикуватись у церковному хорі. Після цього вирішила спробувати свої сили на фестивалі, якій відбувся на Львівщині, у санаторії «Барвінок». Заспівала пісню «Ти прости мій любий Боже». Виступивши на цьому заході зрозуміла, що моя творчість дійсно потрібна! До цього моменту я сприймала свої пісні, як належне. Нібито вони не потрібні і нікого не торкаються. Але після фестивалю мою думку змінили люди, які підходили та дякували за чудову, на їх погляд, пісню.
Бог дарував вам музичний дар як інструмент впливу на слухачів. Що ви хочете розповісти своєю музикою?
Хотілося б, щоб усі мої пісні, християнські і не тільки, мали зміст. До прикладу, якщо це християнська пісня, то щоб вона розповідала людям про Бога, щоб люди хоча б трішки, але задумалися про те, як і для чого вони живуть, і могли б щось змінити у своєму житті. А якщо брати пісні про кохання, про воєнні події, то кінцівка обов’язково має бути оптимістичною, дарувати надію на справжнє кохання, настання миру в Україні. Стараюся донести зміст пісень до кожної людини доступною їй “мовою”.
В мене склалося враження, що ваші пісні більше розраховані на не церковну аудиторію.
Дійсно, це так. Хоча, в мене був такий період творчості, коли я підтримувала віру людей, які переживають духовний спад, розчарування, навіть депресію. Є цілий цикл пісень, які це передають, зокрема пісня: “До тебе, Боже”.
Ви виступали лише в Україні чи за кордоном теж?
Я дуже активна, люблю брати участь у благодійних концертах. Нещодавно, відвідала Чернівці! І варто сказати, що Чернівці поважають мене, як вокалістку та композиторку. Навіть мій перший альбом швидше за все розповсюдився не на моїй батьківщині, а саме у Чернівцях. Це не може не тішити душу! Їздила до Румунії, виступала на Всеукраїнському фестивалі «Оберіг» – співала пісні проти війни.
Нещодавно я переглядала ваші відео-виступи і помітила, що пісні дуже гармонують з вашим зовнішнім виглядом, манерою одягатися, говорити. На вашу думку, чи пов’язаний внутрішній світ людини з її зовнішнім виглядом?
На сто відсотків. Він показує дуже багато. Можна сказати, що зовнішній вигляд – це наслідок відносин з Богом. Не твоя зовнішність визначає як ти ставишся до Бога. Навпаки – які ти маєш відносини з Богом – так ти і будеш одягатися. Тому людям потрібно зрозуміти любов Христа, і це віддзеркалиться на їх вигляді.
Ви заміжня, маєте дітей. Чи успадкували вони ваш дар, і чи розвиваєте їхні музичні здібності?
В мене троє дітей і всі троє співають. Старші вже шкільного віку, тож співають на дві партії. Старший навчається грі на скрипці, молодша – на фортепіано. Прикро, що не можу приділити їм більше уваги, але намагаюся розвивати їх здібності як можу.
Яку музику полюбляєте слухати і яку порекомендували би іншим?
Я слухаю різну хорошу музику, не тільки християнську. Звісно, не ті стилі, які віддаляють нас до Бога. Але є моменти, коли людині потрібно передати зміст сучасною мовою – так щоб зрозуміли, щоб було влучно. Мені до душі гармонійна музика, яка надихає людину, збудовує її.
Чи є якісь конкретні виконавці, альбоми, які ви слухаєте найчастіше?
Якщо говорити про християнських виконавців, то мені подобається Юлія Надвірнянська – співачка з Івано-Франківщини. Вона теж пише пісні та імпонує мені своїм стилем виконання.
Чи маєте власний альбом?
Так, звичайно. Перший альбом із десяти пісень та двох фонограм побачив світ у 2013 році.
Чи пишете Ви пісні на замовлення?
Минулого року я зрозуміла, що мені потрібно рухатися в цьому напрямку. Я набралася сміливості і звернулася до підписників у відео, запропонувала свою послугу. Охочих було небагато, тому що в нас не звикли купувати пісні, але замовлення були. Зараз в мене є постійні клієнти, яким пишу християнські та дитячі пісні. Для однієї з моїх весільних пісень нещодавно зняли кліп.
Як ми зрозуміли, ви людина духовна, і прагнете до вічності. Як вважаєте, у вічності всі люди будуть співати? Адже зараз не всі мають такий дар.
Як професіонал скажу, що кожна людина певною мірою має музичні здібності і їх потрібно розвивати. Тому, якщо тут можуть співати, то тим паче у вічності усі люди будуть славити Бога, і як написано у Біблії “… співати пісню нову”.
Запитання — Анна Балігар та Юлія Брежнєва
