За даними ЮНІСЕФ, 18% дітей в Україні вживали наркотики. Страшна цифра, адже за кожною дитиною стоять рідні люди,які також від цього страждають. Як запобігти згубній звичці та що робити, якщо ваша дитина почала вживати наркотичні речовини?
Олексій почав вживати наркотики з 16 років. Запропонували спробувати вже залежні друзі. Ім’я хлопця ми змінили.
Олексій – вживав наркотики: «Перший раз предложили покурить травичку. Якийсь час курив траву, а потом предложили вже й понюхать».
Аби “зіскочити” із наркотиків, Льоша переключився на алкоголь. Та це не допомогло, лише додало другу залежність.
Олексій – вживав наркотики: «Я розумів, що я просинаюсь, і що в мене перша думка, де б знайти грошей на пляшку, що уже сам не міг зупинитися. Зрозумів, що я уже не справляюсь».
Дитячий нарколог Ніна Федорівна – єдиний спеціаліст у цій сфері в Черкаській області. Жінка пропрацювала на своїй посаді 35 років. Каже, що найбільше не любить свята.
Ніна Карась – дитячий нарколог: «Коли праздники, я дуже переживаю за цих дітей. Через те, що на праздники було б ідеально, щоб мама, батько взяли його кудись, поїхали, порозмовляли з ним, дали йому якусь радість спілкування, а в нас, як правило, діти гуляють».
Якщо раніше спеціалісти знали два види наркотиків із рослинних інгредієнтів, то зараз ніхто не може назвати їхню точну кількість. Уже десять років, як з’явилися нові синтетичні речовини, вже перша доза яких може спричинити смерть.
Ніна Карась – дитячий нарколог: “Коли мама помічає, що дитина прийшла додому якась не така, ніби пяна, але запаху алкоголю не чути. Якщо в неї мова дуже голосна, голосно говорить, швидко, або говорить мляво, тягне слова, бліда, то мати побачить, що щось не так. Потрібно обов’язково викликати швидку допомогу . Якщо дитина прийшла отака і заснула, ні в якому разі не потрібно спати самому і подумати що хай спить. Потрібно підійти, послухати, як дихає, пощупати пульс».
Якщо серце б’ється дуже швидко, негайно звертайтеся в лікарню. Ще гірший розвиток подій, коли такої реакції не з’явилося. За думкою психологів, якщо перший раз пройшов без наслідків, дитина вирішить, що так буде завжди. Це призведе до залежності.
Та корінь проблеми лежить набагато глибше – в сім’ї. Батьки, які не показують свою любов, не підтримують і цікавляться життям дитини, формують у неї потребу заповнити душевну порожнечу.
Людмила Гаврилюк – практичний психолог Черкаського обласного наркодиспансеру: «Наші пацієнти, наші клієнти – це люди, які переважно в ранньому дитячому віці втратили, або взагалі не мали оцих дуже важливих потреб: любов, прийняття, прояв ніжності, якоїсь приналежності. І на етапі дорослого життя вони латають ці психологічні дірки».
Наш герой Олексій з підліткового віку – в постійних переїздах. Мама поїхала на заробітки за кордон, вітчим особливо уваги хлопцю не приділяв. А вже після цього була погана компанія і пер-ша доза. За допомогою до наркодиспансеру звернувся сам, коли зрозумів, що жити так сил уже не має. Утім, такі випадки не є частими. Тут уже треба підключатися близьким.
Людмила Гаврилюк – практичний психолог Черкаського обласного наркодиспансеру: “Дуже важливе значення має прийняття, своєї дитини, своєї близької людини. Якщо ми людину не приймаємо: тверезу, хвору, бідну, багату, гарну, не дуже, тут відбувається оцей збій».
Спеціалісти радять не кричати, і не тиснути, бо це може дати зворотну реакцію, а в першу чергу поговорити, підтримати і розібратися. Для уже залежних рекомендують р азом із психологом шукати гармонію.
Людмила Філіппова – практиктичний психолог Черкаського обласного наркодиспансеру: «Починати треба в першу чергу із любові до себе, із прийняття себе. Тому, що йде знецінення себе,. власного я і ще це трошечки підсилюють родичі».
Допомогти залежній дитині може в першу чергу любов.
Ніна Карась – дитячий нарколог Черкаського обласного наркодиспансеру: «От як є Божа благодать якась, а вона є, потрібно її спустити до цієї дитини своїм відношенням, так і в школі. Якщо дитина порушує поведінку, якщо вона не може не коректується вона ніяк, ну що ж, потрібно старатися».
Олексій вже місяць не вживає наркотиків і алкоголю. А по завершенню лікування мріє поїхати до матері.
Ольга Мацканіч, В’ячеслав Артеменко, Черкаси, «Вісті надії»
