Підлітковий клуб. Рівно чверть віку назад на Буковині з’явився перший на теренах України підлітковий клуб «Слідопит». Він дозволив Церкві адвентистів сьомого дня долучити свою лепту у виховання підлітків в Україні після розвалу організацій жовтенят і піонерів. Клуб “Слідопит” має свій закон, обіцянку та гімн. Його мета — розвивати школярів від 10 до 15 років фізично, духовно та розумово.
Геннадій Касап — керівник молодіжного служіння Адвентистської церкви в Євразії: “Мы продолжаем эту традицию. И мы видим, что и сегодня в наше время то, что было организовано Богом через людей в начале организации нашей церкви, оно сегодня имеет серьезный успех и, наверное, лучшей программы сегодня для работы с детьми и подростками, чем наши клубы, не существует”.
Близько 400 гостей з усієї України завітало до колиски слідопитського руху в Україні — Буковини, щоб обмінятися досвідом і надихнути одне одного. Тетяна Захарова займається підлітковим служінням 23 роки. Вони розповіла, чому дотепер “горить” цією діяльністю.
Тетяна Захарова — координатор клубу “Слідопит”, керівник дитячого служіння Адвентистської церкви у Східному регіоні: “Я люблю Бога, люблю детей. И очень хочется, чтобы их жизнь была красочной, интересной и чему-то они научились в жизни”.
Володимир Велечук — заступник керівника Адвентистської церкви в Україні: “Дитяча душа… Я завжди її порівнюю з тим деревцем, яке лише посаджене, і біля нього чопик такий ставлять. Оце ми є дорослі, всі наставники, директори, пастори, батьки — оце ми чопиком і є для того, щоб це деревце молоденьке могло рости рівно, розвиватися в правильному напрямку струнко, красиво, гармонійно”.
Протягом 12 років праці у сфері молодіжного та підліткового служіння пан Володимир добре знає, що становлення особистості під час цього ніжного періоду молодим особам буває нелегко переживати емоційні сплески, невпевненість та тиск з боку однолітків. Тому без вагань повів обох своїх доньок на заняття клубу «Слідопит», членами якого вони є довгий час, тому що їм там до вподоби. Євген Альохін — тепер керівник молодіжного служіння в Україні — у 15 років став слідопитом. Дотепер він не шкодує про свій вибір.
Євген Альохін — керівник молодіжного служіння Адвентистської церкви в Україні: “Мой родной город — это город Севастополь. И каждое воскресенье ребята из клуба делали вылазки в лес или в горы, или какие-то [совершали] походы. Фактически каждые выходные, каждое воскресенье было какое-то движение. И мне было очень интересно на выходных днях не сидеть дома, а куда-то пойти. Поэтому была очень сильная мотивация. Вот эта часть в первую очередь [важна] для того, чтобы быть с ребятами, со своими друзьями, проводить очень хорошо и интересно время”.
Наставники і члени клубу розповідають, що слідопитство допомогло їм пережити нелегкий період ранньої юності та залишитися у церкві, набути корисних навичок і реалізувати свій потенціал.
Тетяна Захарова — координатор клубу “Слідопит”, керівник дитячого служіння Адвентистської церкви у Східному регіоні: “Я видела красоту природы, я была в горах, в других странах. Это красивая и интересная жизнь. А самое главное — видеть радость детей и видеть, как дети приходят к Богу и остаются в церкви. Это счастье”.
Як говорять керівники, це служіння і одне з найтяжчих і одне з найвідповідальніших, адже більша частина підлітків залишає церкву. Та якщо людина любить те, чим займається, вона здолає усі перешкоди і досягне успіху в Божій справі. А ще тут є важливою командна робота. Інструктори клубів, директори, наставники, батьки — без їхньої взаємодії направити юні серця до Бога досить складно.
Геннадій Касап — керівник молодіжного служіння Адвентистської церкви в Євразії: “А сейчас есть всё. Просто бери и занимайся. Поэтому сегодня гораздо проще заниматься. Но, с другой стороны, сложнее увлекать детей. Потому что сегодня дети больше стали жить в киберпространстве”.
Євген Альохін — керівник молодіжного служіння Адвентистської церкви в Україні: “Необходимо использовать максимум из того, что у нас есть. Максимум времени, которое мы можем вкладывать, максимум финансов, которые мы можем на это потратить как церковь, как семьи, возможно. Но в любом случае для современных подростков то, что происходит в клубе, должно быть актуально и интересно”.
Активісти слідопитського руху впевнені, що це служіння необхідне кожній місцевій громаді, бо воно відіграє важливу роль у духовному та моральному вихованні школярів. І надає допомогу юній людині у, можливо, найскладніший період її життя.
Ольга Корнієнко, Назар Гриневич, Петро Гаврилюк, Олесь Деркач, Чернівеччина, “Вісті надії”
