На урочистому заході, який відбувся у Київській єврейській адвентистській громаді «Бейт шалом» 21 квітня, гості та члени громади розмірковували про історію виходу єврейського народу з Єгипту, символи пасхальної вечері та про Агнця, завдяки Якому відбулося викуплення всього людства.
Традиція проведення Пасхальних седерів налічує тисячоліття: щороку 14 нісана єврейський народ згадує диво звільнення з єгипетського рабства і святкує здобуття свободи та народження нації. Ця особлива пасхальна вечеря містить символи та елементи, які слугують нагадуванням про дивовижне Боже провидіння у визволенні Його народу.
Читаючи твори Апостолів, можна побачити, що Ісус, як єврей, також брав участь у пасхальній вечері разом із Своїм народом. Особливим свідченням цього стала розповідь про останній Пасхальний седер, який Ісус провів напередодні Своєї смерті.
Про ці події та їх значення йшлося і на Пасхальному седері у громаді «Бейт шалом». Ведучий седеру, пастор громади Віталій Обревко, розповів про елементи пасхальної вечері, їх походження та значення, а саме: гіркі трави, маца-опрісноки, чотири чаші. Особливу увагу ведучий приділив третій чаші, про яку згадують Матвій, Марк і Лука у своїх розповідях про останню вечерю Ісуса, та четвертій чаші седеру — чаші пророка Іллі, який має звістити про прихід Месії.
Участь у седері взяли не лише дорослі, але й діти. Цікаво зауважити, що усе дійство сповнене елементами, які залучають дітей до активної участі та тримають їх увагу протягом вечора. Це і спів веселих історичних пісень, і отримання відповідей на чотири традиційних запитання («Чим ця ніч не схожа на інші?»), і пошуки афікомана, за який вони отримують подарунки.
Ведучий седеру також приділив увагу і самому афікоману, що у перекладі означає «прийдешній». Це другий з трьох — середній — лист маци, прісного хлібу, який ламається, і одна його половина ховається до певного часу, а потім її радісно знаходять і розділяють між усіма учасниками седеру.
Цей елемент містить важливий смисл, адже, як і пасхальний агнець, вказує на Месію: Його безгрішність (опріснок не містить закваски), а також те, що Месія був «зламаний» смертю заради нас, обгорнутий у тканину та похований у гробі, але на третій день воскрес і повернувся до Отця.
Після завершення седеру його учасники ділилися враженнями, ставили питання до ведучого та розмірковували над почутим. Зокрема, один із гостей заходу, Ілля, відмітив: «Нашій сім’ї дуже сподобалося, адже Пасхальний седер дозволяє краще зрозуміти і уявити, якою була та остання Вечеря Ісуса і Його учнів, а також усвідомити її глибину. Коли знайомишся з порядком і основними елементами седеру, починаєш помічати, наскільки все це сповнене глибоким символізмом, що, в свою чергу, захоплює і збагачує більш повним сприйняттям тих подій. Пасхальний агнець, який багато століть вказував на майбутнього Месію, знайшов своє справжнє втілення в Ісусі. І взагалі нам відкрилася маса унікальних речей, отже, у нас прекрасні враження».
Своєю думкою також поділилася Тетяна: «Мені дуже сподобалася атмосфера свята: цікаво, просто, по-сімейному спокійно і в той же час глибоко і знаково. Дивна властивість єврейських свят — приділяти увагу і дорослим, і дітям, це прекрасно зміцнює не тільки відносини в родині, але ще і прищеплює змалечку правильне розуміння і сприйняття Бога і Його справ для Свого народу».
«Беручи участь у заходах громади «Бейт шалом», присвячених єврейським святам, отримуєш задоволення від того, що більше дізнаєшся про Бога, Який дав Ізраїлю ці свята, — розповів відвідувач седеру Валерій. — Вся культура стародавнього Ізраїлю була заснована на пізнанні Бога і виконанні Його волі. Я отримав величезне задоволення від того, що міг побачити єдність Божого народу з їх Творцем і Його волею».
Київська єврейська адвентистська громада, яка була створена у 2001 році, проводить Пасхальні седери щороку. Крім того, вона організовує заходи, присвячені іншим єврейським святам та пам’ятним датам. Наступна урочистість відбудеться 9 червня, у неділю, і буде присвячена святу дарування Тори на горі Синаї, яке в Святому Письмі згадується як Свято тижнів — Шавуот. Громада готує особливу програму, зокрема, участь присутніх у створенні рукописної Біблії (ця Всеукраїнська акція об’єднала вже десятки тисяч осіб).
Коментуючи майбутній захід, Віталій Обревко розповів, що здавна в єврейському народі існувала добра традиція, щоби кожен, у якого є така можливість, написав сувій Тори чи вписав у нього хоча б одну букву. Таким чином, гості Свята дарування Тори зможуть долучитися і до цієї події.
Прес-служба Київської єврейської адвентистської громади “Бейт шалом”
