Професійні екологи, школярі, громадські діячі та просто небайдужі кияни та гості міста. 2000 учасників з усієї України прийшли на кліматичний страйк у межах акції “п’ятниця для майбутнього”.
Деякі учасники кліматичного мітингу одягнули одяг з пластику, який зробили власноруч.
Вікторія Зацнович – активістка: “Вже довгий проміжок часу мені болить тема екології коли я почала все це вивчати, я зрозуміла, що у людства насправді досить мало часу якщо ми не почнемо змінювати своє сприйняття тих речей, які відбуваються у всьому світі і в Україні, зміни не будуть зрушитися з місця”.
На час руху колони правоохоронці перекрили рух Європейською площею, вулицею Грушевського та Інститутською. За декілька хвилин натовп заповнює площу перед Офісом Президента.
Ірина Ставчук – виконавчий директор громадської організації “Екодія”: «Сьогодні відбувається кліматичний марш в україні і є частиною глобального маршу. понад в 150-ти країнах світу відбуваються такі самі події, сотні тисяч людей вийшли аби звернутися до уряду з вимогами більших дій стосовно проблеми зміни клімату. Молодь виходить вимагати дій, тому що зміни клімату дуже негативно і катастрофічно на те як будуть жити наступні покоління. Це і збільшення кількості масштабних аномальних явищ, це підвищення рівня світового океану, нестача питної води, це вимирання величезної кількості екосистеми живої природи, і це все мое покликати за собою війни, голод, економічні проблеми”.
Натхненницею цього року в світі стала тоді 15-на шведська школярка Грета Тунберг, яка рік тому відмовилися ходити до школи і сама розпочала протест біля парламенту Швеції з вимогою визнати проблеми зміни клімату. Відтоді сотні тисяч людей по всьому світу вимагають від влади своєї країни звернути увагу на катастрофічні проблеми зміни клімату та забруднення довкілля.
Світлана Романко – виконавчий директор міжнародного кліматичного руху 350.org: “Той кліматичний стан, в якому ми зараз знаходимося він є дуже загрозливим і навіть в україні він вже дуже сильно помітний нашими повенями, нашими посухами, зміною кліматичних умов, люди не довго можуть існувати, якщо зміна клімату буде загострюватися і глобальне потепління буде збільшуватися. Для того, щоб дати позитивний поштовх тому що повинно відбуватися далі ми сформували ряд вимог до уряду. Перше це стратегія розвитку країни по переходу на 100 відсотків енергії з відновлюваних джерел. Тому що ми як організкація минулого року каталізували те, що чотири міста України підписали меморандум про перехід на 100 від відновлювальних джерел, але у них немає національної стратегії їм ніхто не допомагає. Наступний пріоритет – енергоефективність. Скорочення енергоємності на 50 відсотків. Наступний це закриття тих теплоелектростанцій, шахт які видобувають викопне паливо. Наступний – це розвиток зеленого транспорту у містах, заборона одноразового пластику і заборона дотування промислового тваринництва”.
ООН заявила, що літо 2019 року було найспекотнішим в історії. Концентрація вуглекислого газу в атмосфері досягла найвищої позначки за історію людства, тільки в липні в Гренландії розтануло 180 мільярдів тонн льоду, унікальні вологі ліси Амазонії близькі до втрати своєї здатності стримувати глобальне потепління, сажа від лісових пожеж у Сибіру осідає в Арктиці. У басейні Амазонки розташований найбільший тропічний ліс світу, який виробляє близько п’ятої частини кисню в світі.
Так зараз виглядають легені планети.
якщо Амазонський дощовий ліс незворотно пошкодять, у світі стане менше кисню. По це повідомляє Всесвітній фонд дикої природи. Але пошкоджений ліс може почати виробляти вуглець – головний фактор зміни клімату. Екологічна організація Greenpeace бачить у цих процесах наслідки очищення від лісу територій для розвитку видобувних підприємств або звільнення землі під ферми.
Друга небезпека, яка поглинає світ з кожною секундою – пластик. У світовий океан щороку потрапляє близько 8 мільйонів тонн пластику. Та найбільша небезпека – різновиди пластикового смогу – це маленькі шматки пластику, які плавають на поверхні океану і утворились з більших по розміру кусків. Під дією ультра випромінювання, хвиль і солі вони розбиваються на маленькі частини – мікропластик. В деяких місцях пластику більше, ніж планктону, й ним харчуються всі морські жителі. Тож риба, яку ви купуєте в супермаркеті вже начинена мікропластиком. Цими частинками та кусками пластику харчуються птахи, які помирають з кількома кілограмами пластику всередині.
Отже, технологічний поступ людства має й негативний бік. Вчені радять звикати до нового клімату, не використовувати пластик, користуватися громадських транспортом і споживати менше м’яса.
Надія Мельничук, Олександр Чебан, Київ, «Вісті надії»
