94% доходів українці витрачають на продукти харчування, комунальні послуги, транспорт, ліки. А заощадити вдається лише 6% від свого доходу. Такі дані опублікувала держслужба статистики. Експерти кажуть, що товари першої необхідності дорожчають значно швидше, ніж показує середній рівень інфляції в країні.
Олександр Охріменко — президент Українського аналітичного центру: «Запросы населения всегда растут быстрее чем доходы, это во всех странах мира, в Украине тоже самое. Можно вспомнить маленькую такую цитату, что в 1993… даже в 95-ом году зарплата в 20 долларов считалась хорошей. А сейчас? Вы скажете: «За такую зарплату я даже на работу ходить не буду». По этой причине это нормально, чем выше доходы – тем выше запросы! Больше, больше, больше! И это остановить невозможно».
За 2017 рік витрати українців зросли на чверть. Близько половини доходів наші співвітчизники зараз витрачають на продукти харчування.
Олександр Охріменко — президент Українського аналітичного центру: «У нас очень большая доля расходов на продовольствие, вообще считается, если страна бедная — тратит на продовольствие, богатая на развлечения. Вот такой критерий. У нас наоборот, почти 50% расходов идёт на продовольствие, а развлечения не превышают 7%».
У 2017 році українці заощадили в 6 разів менше, ніж за рік до того. Тобто у населення залишається все менше грошей, щоб відкласти про запас або інвестувати.
Євген Бублик — науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування: «В таких условиях 6% откладывать это очень мало, надо стараться откладывать больше. Понятно, что у большинства семей нет такой возможности и они просто тратят на самые первые нужды, необходимые, уходят все основные доходы».
Іронія в тому, що частка витрат на шкідливі звички залишається в Україні на стабільному рівні. В середньому, на алкоголь і сигарети українці витрачають 3% свого бюджету, коли на освіту припадає лише 1%, а відпочивають українці на півтора відсотки.
Євген Бублик — науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування: «Очень важно организовать ведение семейного бюджета для того, чтобы видеть куда уходят деньги и возможно в этой области, что-то сократить, урезать, для того, чтобы откладывать больше. С 6% действительно много не накопишь».
Отже постає питання фінансової грамотності, тобто вміння раціонально розпорядитися своїми коштами. Економісти вважають, що уміння зекономити є важливішим, ніж готовність, наприклад, працювати по ночах, аби більше заробляти.
Людмила Штанько — кандидат економічних наук: «Звичайно, треба планувати, це однозначно, тобто без цього, якщо ми думаємо — “що там планувати, якщо зарплата мінімальна, або там 4000, що тут сплануєш на ці 4000” — люди часто допускають собі таку думку і це все ж таки хибна думка. Планувати треба і планування дуже допомагає заощаджувати при мінімальних можливостях тому я все ж рекомендую людям зважено підходити до своїх витрат і до планування в цілому».
Принцип зваженого підходу та планування свого бюджету — це важливе питання, бо саме такий підхід допомагає заощаджувати навіть за мінімальної змоги. Фінансова грамотність – настільки давня наука, що найголовніші її положення містяться в книзі книг — Біблії. Перший принцип, до якого заохочує Святе Письмо, це планування.
Людмила Штанько — кандидат економічних наук: «Христос проводив таку ілюстрацію, що, якщо людина хоче побудувати вежу, вона повинна все розрахувати чи вистачить у неї ресурсів, який у неї кошторис і так далі. тобто принцип планування є».
Другий — принцип стриманості — пов’язаний не тільки з питанням фінансів, але й практично з усіма сферами діяльності людини.
Людмила Штанько — кандидат економічних наук: «Ми зараз живемо в ера епохи споживання, коли реклама, виробники, вони, все сформовано таким чином, щоб викликати у нас все нові і нові потреби, бажання щось купляти, ми про це знаємо. І от якраз принцип стриманості, який відкривається в Біблії — це протидія от сучасному впливу економіки споживання».
Третій — принцип жертовності. Тобто коли людина відкладає частину своїх грошей на задоволення потреб інших людей.
Людмила Штанько — кандидат економічних наук: «Тут включається такий можливо аномальний, не економічний, не математичний принцип, коли до прикладу 9/10 або 8/10 вашого доходу, який ви залишаєте собі, а 1/10, чи 2/10 чи 3/10 свого доходу, щоби реалізувати якийсь проект для когось, а не для себе, він, для вас о ця частина, яку ви собі залишаєте, вона виявляється більш благословенною і більш ефективною ніж якщо би ви залишили собі 100%».
Костянтин Анікеєв, Віктор Кармазенюк, Київ, “Вісті Надії”
