Цей адвентистський хоровий колектив дуже молодий — він виник у лютому 2019 року. Дебютний концерт у Львові пройшов під назвою «Gospel Worship Night» і отримав багато позитивних відгуків. Колектив, який отримав назву Lviv Gospel Choir, планує розвиватись і надалі. Про його перспективи розповідає Марко Швайковський, один із керівників хору, його засновник і диригент.
З чого все починалось? З кого складається Ваш колектив?
«Gospel Worship Night» — це був перший концерт, під який ми створили хор і гурт, оркестр. Було два колективи: Львівський молодіжний хор і хор першої львівської громади. Ми попросили деяких людей з першої громади нам допомогти і таким чином доповнили львівський молодіжний хор декількома голосами. Цей колектив ми назвали Lviv Gospel Choir. Нам сподобалося і ми вирішили розвиватися далі. У нас будуть концерти у Бучі, 25 травня, а потім, у червні, знову у Львові. Це плани до кінця сезону, а з вересня почнемо планувати нові концерти.
Хто Вам допомагає у роботі з хором?
Є ще два диригенти — Петро Швайковський і Анастасія Манік.
Розкажіть трішки про специфіку вашого колективу. Чим він відрізняється від інших, у чому його родзинка?
Я думаю, що в першу чергу наш хор відрізняється репертуаром. У нас дуже цікаві твори, які не виконують інші адвентистські колективи. Я взяв їх у наших друзів-баптистів. Але в подальшому наша ціль така, щоб Lviv Gospel Choir виконував тільки авторські твори. Ми плануємо робити авторський продукт, а зараз збираємо команду християнських композиторів і будемо писати на їхні пісні обробки для хору і оркестру.
Також у нас немає вікового обмеження, є члени колективу більш старшого віку, але є багато і молоді. Немає ніяких кордонів.
І я особисто бачу в церкві запит на це серед людей, серед музикантів. Багато хто говорить, що хоче більше нової авторської музики. А наскільки легко досягти того рівня, щоб цей авторський продукт був насправді якісний? Хто може бути залучений до авторства?
Ми збираємо команду з людей, які пишуть свої пісні. Тобто, кожен може бути залучений до того, якщо він нам підходить. Також, збираємо команду аранжувальників і диригентів, які можуть написати обробки для хору і для оркестру. У нас і зараз є, але насправді людей потрібно досить багато, а часу йде чимало. Одна пісня займе приблизно місяць, це мінімум. А то може і три місяці зайняти, і півроку. Це непросто робота, над якістю потрібно працювати.
Якими мовами ви плануєте виконувати твори?
Тільки українською.
Як диригент, охарактеризуйте своє бачення тієї потреби, що існує зараз в адвентистській музичній сфері. Чого потребує церква в музичному плані?
Мені здається, що церкві потрібно переходити на інший формат, розвиватись. Принаймні, у нас, у Львові, зараз це потроху робиться. Необхідно задовольнити потреби всіх членів церкві, для кожної вікової категорії, щоб кожному було добре. Іноді треба робити служіння для старших, але так як ми молодь, то нам потрібно робити акцент на молодь, вести молодіжний формат.
Зараз є досить багато сучасних обробок на «Псалми Сіона» і «Пісні надії», ми їх виконуємо. Також, потрібно робити свій авторський продукт, його можна навіть продавати, і церква на цьому матиме певний заробіток.
Також хочеться, щоб до церкви йшли молоді люди. Ми навіть залучаємо деяку молодь не з церкви, щоб вони співали і грали разом з нами. Деякою мірою це євангельський проект, тому що наша мета, щоб люди через цей проект приходили до церкви.
З цього приводу деякі занадто консервативні віряни можуть сказати, що залучати музикантів не з церкви — не правильно, що це певний компроміс. Як би ви відповіли на такий закид?
У мене є друзі не з церкви, які добре співають. Я просив їх допомогти нам співати і вони відгукнулися, прийшли, співали разом з нами. І я вважаю, що для них це було добрим досвідом. Такої музики вони ще не співали, до того ж могли послухати духовне слово, настанови, могли щось взяти для себе. Я вважаю, що це не є поганим, і в майбутньому ми знову будемо їх залучати. Таким чином вони можуть приходити в церкву, вони перебувають в християнському середовищі, і це може змінити їх світогляд.
Хочеться торкнутися духовної сторони музики. Як музика впливає на життя людей? Чи бачили ви такі приклади, коли людина завдяки християнським пісням стає більш духовною, глибше розуміє Бога?
Пісні повинні містити глибокий текст, мати зміст, який розкриває християнську позицію, нести певну звістку — наприклад, Трьохангельську, або вістку про те, що може змінити людину. Ми намагаємося виконувати саме такі пісні і через них люди можуть змінюватись.
У церкві був такий випадок. У громаду приходила людина, яка на проповіді затикала собі вуха затичками, щоб не чути настанов. Але коли виходив хор, чоловік відкривав вуха і слухав спів хору. Так пройшло декілька років і через деякий час цей чоловік прийняв хрещення — саме через звістку, яку він чув у хорових псалмах.
Розкажіть про інструментальний колектив, що виступає з хором — Lviv Gospel Band. Такий інструментальний супровід буде постійним?
Так, постійним. Зараз ми його кількісно збільшуємо, плануємо не просто бенд, а вже оркестр. Інструментів буде більше. Можливо, ми будемо просити допомоги у луцького оркестру, щоб вони грали разом з нами. Ми плануємо розвиватися далі, разом із цим колективом.
Хто керує оркестром?
За оркестр більше відповідальний Петро Шайковський. На жаль, його не буде з нами на концерті в Бучі. Але ми залучаємо луцький оркестр, тому там керівниками оркестру будемо я і Борис Антонюк, диригент луцького оркестру «Класика».
Дехто каже, що хочеться більше підтримки для музикантів і від церковних лідерів, і від небайдужих людей. Як ви вважаєте, наскільки необхідно, щоб вас хтось підтримував?
Я думаю, що в першу чергу важлива моральна підтримка. Якби мене не підтримували члени хору, а також мої батьки, нічого б у нас не вийшло. Моральна підтримка дуже важлива. Але головне — мати ціль, картинку, як все має виглядати. Тоді все вийде так, як має бути. Насправді все реально організувати і навіть знайти кошти, головне — мати чітке бажання і мету.
Церква іноді організовує пасхальні та різдвяні концерти з місіонерською метою. Але деякі віряни це не схвалюють, вважають компромісом і кажуть, що цим самим ми переходимо межу, яка нас відділяє від світу. До того ж, запрошених людей на подібні концерти приходить не так вже й багато, аудиторія здебільшого своя, церковна. Як вирішити цю проблему? Можливо, не просто до себе запрошувати людей, а йти в позацерковне середовище, за межі наших громад?
Насправді, я вважаю, що у нас є проблема у неправильній подачі реклами, її замало. Необхідно розпочинати рекламну кампанію принаймні за місяць до запланованого заходу і рекламувати досить широко. Зараз для цього є всі ресурси — Фейсбук, Інстаграм, де все це можна просувати і таким чином люди бачитимуть інформацію. А якщо зацікавляться, то будуть приходити. Також треба розробити гарну яскраву афішу, яка б зацікавила людей.
Я не вважаю компромісом те, що ми робимо концерти на Різдво чи на Пасху, тому що це є реальний шанс — зробити так, щоб люди прийшли. На пасхальний концерт восени люди не прийдуть, подумають, що це якось дивно. А під час тематичних свят люди налаштовані на духовні теми і тому їх легше запросити до нашої церкви. Я не бачу тут проблеми, я бачу шанс.
Коли відзначалося 500-річчя Реформації, я чув, що деякі християнські колективи одноразово чи дворазово виступили в міських чи сільських клубах і на цьому скінчилось. А можна було б постійно гастролювати різними містами, поки тривав рік ювілею. Чи є перспектива, щоб ваш колектив представляв Благу звістку за межами церкви на регулярній основі?
У нас є така перспектива, я «за» такі речі. Якщо ми будемо робити концерт не в церкві, це буде ще краще. Я планую це робити, зараз просто не було можливості орендувати зал. Ми хочемо зробити тур містами України і провести концерти в міських залах, таких як будинки культури, не в церквах. Таким чином люди будуть більше йти на такі заходи, більше виявляти цікавість.
На вашу думку, чим відрізняється сприйняття духовної музики адвентистами в Україні і за кордоном?
Залежить від того, з якими країнами порівнювати. Наша країна більше орієнтована на американський стиль. Особисто ми зараз більше орієнтуємось на Америку, так як госпел — це американський жанр духовної музики. Також є і європейські колективи, на які ми орієнтуємось, наприклад, польські. Але ми хочемо робити свій продукт, український, щоб потім інші країни орієнтувались на нас. Я сподіваюсь, що найближчим часом ми вже почнемо запускати український продукт.
Хто може приєднатись до вашого хору і оркестру? Що для цього потрібно?
Щоб приєднатися до хору, головне мати бажання і музичні дані — голос і слух. А до оркестру — необхідно вміти грати на оркестрових інструментах: скрипки, альти, віолончелі, труби, тромбони, флейти, кларнети, гобой, валторна, туба, саксофон, контрабас…
Бесіду вів Гнат Мєрєнков
На фото: 1. Lviv Gospel Choir. 2. Марко Швайковський. 3. Анастасія Манік. 4. Петро Швайковський.
