Моє повне ім’я Жан-Пауло Стангеліні, мені 43 роки. Я пастор, маю богословську освіту та освіту по лідерству.
Як Ви пов’язані з телеканалом «Надія» та якими проектами займаєтесь?
Я директор Вінницької студії Медіа Групи “Надія”. Зараз наша студія виготовляє такі проекти: для дітей – «КоМарко», який об’єднує у собі три напрямки з серії «Дітям про тварин», «Біблійні історії», повчальні історії. Також ми робимо програму «Вісті Надії» — новина програма, «Статус МАМА» про виховання, розвиток та здоров’я дітей, та програма для підлітків «ЧП+». Також є радіо-програми – «Зоотайм», «КоМАрко», «Статус МАМА». В планах у нас є зробити радіо програму «ЧП+».
Як вам вдається поєднувати себе в таких різних напрямках – і в дитячих, і в молодіжних та інших серйозних програмах?
Взагалі всі наші програми мають щось спільне, схоже, бо всі пов’язані з сім’єю: для мам, дітей, підлітків. Вони об’єднують в собі сімейну тематику. Ми маємо команди, які займаються самими проектами. Потрібно визнати, що щось нам дається складніше, щось взагалі не вдається. Але покладаючись на Боже керівництво досягаємо певного успіху. Як люди, ми не можемо бути обізнаними в усіх сферах. Але Бог наділяє потрібними думками та веде. До цього часу ми переживали постійно такий досвід, тому що жоден наш працівник не має освіти у галузі телебачення, радіо. Коли Бог вів, ми не завжди розуміли чому Бог так веде, але бачили, що це було необхідно. І це був вірний шлях.
З перелічених програм є саме Ваша програма, ідея, задум?
Моя ідея – це «ЧП+» для підлітків. Я не можу сказати, що сама програма реалізована з моїх думок, але ідея робити для підлітків у мене була. Я поділився з деякими людьми, ми сіли, обговорили, і народилася програма. Тобто, я знайшов однодумців, які думали як і я, у нас були схожі ідеї і ми зробили таку програму. Але що б належало конкретно мені – не можу сказати.
Яка основна мета «ЧП+»?
У підлітків дуже часто трапляється якесь ЧП. Це саме той вік, коли їм важко даються рішення. Їм важко даються вирішення своїх проблем, своїх ЧП. Вони шукають місце у цьому світі, не завжди розуміють себе. Основна ідея нашої програми – допомагати це їм вирішувати. Програма розрахована на підлітків, але ми проаналізували, досліджували, тестували, що ці питання цікавлять дітей приблизно з десяти до п’ятнадцяти років.
Це проект успішний чи є труднощі?
Труднощі є, бо наші ведучі дуже швидко дорослішають. Раніше підлітки більше хотіли приймати участь, а зараз знайти нових ведучих дуже складно. Можливо це через те, що у них є можливість реалізовувати себе у Інстаграмі і ще десь. Нам потрібні підлітки такі, щоб були начитані, артистичні, щоб у них було що сказати. На сьогодні у нас академвідпустка, бо ми шукаємо нових ведучих. До цього ж нам потрібно, щоб вони жили неподалік від нас, бо досить складно їздити з інших областей України. Був хороший хлопець з Чернігова, але досить часто складалося так, що важко зібрати підлітків, бо вони живуть на великих відстанях від нас.
А це успішна програма?
Взагалі, так, тому що цю програму ми не рекламуємо довгий час, але кількість переглядів YouTube збільшується та збільшується. Люди пишуть, питають чому зупинилися, чому немає нових серій. Ця програма змінювала у кращу сторону, здружувала навіть ведучих.
Програма «Пригоди Марка» на що спрямована?
Ми її перейменували у «КоМарко». «Пригоди Марка» має свій початок з програми «В гостях у Добрячка», потім «Вечірні історії від Добрячка». Потім ми трохи змінили формат, програма, яку ми робимо з лєго-іграшок. Це дитячі історії, які надихають, виховують. Через цю програму ми намагаємося формувати в дітям християнські цінності. Вона має свої складнощі, тому що вона мультик з лєго-іграшок, і щоб відзняти одну програму, яка триває п’ять сім хвилин, на зйомки йде іноді шість-вісім годин. Якщо іншу 10-хвилинну програму можна зняти за п’ятнадцять хвилин, то цю програму треба знімати покадрово, кожен крок окремо, потрібно багато часу та терпіння. Але у нашого оператора такий характер, що йому це подобається. Я би таке не витримав. Для нас благословення, що маємо такого оператора, який виконує таку кропітку, тонку роботу.
Чим відрізняється «КоМарко» від «В гостях у Добрячка»?
«В гостях у Добрячка» була людина в одежі тваринки, яка розповідала історію. А в «Пригодах Марка» та «КоМарко» це вже діти, які розповідають свою чи біблійну історію. Основна відмінність – там були тваринки, між якими вівся діалог. А тут діти розпочинають, вже далі з лєго-конструктора починається історія.
Чому прийшов час змінити формат?
«КоМарко» має два значення. Перше − команда Марко, там же не один ведучий. Ми залучаємо інших діток у ведучі в новому сезоні. Друга відмінність – «КоМарко» на чеській мові «товариш, друг». Хочемо прививати дітям дружбу, вміння цінувати один одного.
Що надихнуло змінити саме формат програми від Добрячка до сучасного мультика?
Ми проаналізували чим цікавляться сучасні діти, показували їм Добрячка. Коли почали робити у 2011 році, тоді Добрячка діти радо сприймали, сучасним дітям більше цікаве лєго. Коли вивчали і побачили, що дітей реально більше цікавлять лєго, їм подобається дивитися як хтось грає, зрозуміли, що треба змінювати формат для цього покоління. Коли тільки почали робити програму у лєго-форматі, перегляди збільшилися у рази без реклами. На сьогоднішній день перегляди збільшилися у десять-дванадцять разів.
На Ваш погляд саме ця програма є успішною чи її варто також змінювати?
На даний момент програма успішна. Але телебачення – це така річ, яка ніколи не зупиняється. Злочин, коли ми програму зробили, вона успішна, ми заспокоїлися. В телебаченні такого не буває, програми мають постійно змінюватися. Ми шукаємо нові шляхи. Так само і в програмі «Статус МАМА» ми пробували різні варіанти, теми, це постійний пошук. Ми не повинні зупинятися, а бути у постійному пошуку, аналізувати що зараз у тренді, що хочуть дивитися діти. Програма «КоМарко» зараз успішна, але ми плануємо з вересня ввести деякі зміни. Коли подача інша, діти по-іншому і сприймають.
Що Вас надихає займатися саме такими програмами сімейного напряму?
Я люблю молодь, підлітків. Коли звершував пасторське служіння у громадах, намагався весь час приділяти цим групам, щоб формувався в них правильний фундамент, бо від цього буде залежати все їхнє життя – і церковне, і не церковне. Практика показує, що там, де приділяють увагу дітям, підліткам, молоді, там є майбутнє. Це стосується і церков, і суспільства, для мене це близько, мені цікаво з ними спілкуватися, їздити з ними у походи. Я цим завжди жив. Мені ця тема близька, я почував себе завжди комфортно в їх оточенні, мені це цікаво, це надихає.
Ви плануєте далі розвиватися?
Я не планую це залишати. Навіть якщо мене переведуть на інше служіння, не на студії, сто відсотків, що буду продовжувати займатися дітьми та підлітками. Для мене це пріоритет. Що мене надихає? У мене двоє дітей. Коли я бачу їх потреби, що їх цікавить, мене це підштовхує, дає стимул щось зробити для них, для їх потреб. Я вважаю, що саме Бог заклав у дітях, підлітках, молоді жагу пригоди, жагу відчути адреналін, бо їх такими створив Бог. Ми, як церква, повинні задовольняти ці потреби, бо це природньо, це те, що допомагає їм пізнавати Бога.
Ви маєте побажання до ваших глядачів?
Пишіть відгуки, телефонуйте, якщо бачите, що зможете удосконалювати з нами нашу програму на краще.
Запитання — Євгеній Лященко
