Трансформація сучасного українського суспільства у зв’язку з глобалізаційно-евроінтеграційними процесами, крім позитивних деформаційних тенденцій містить ряд проблем, які не завжди схвально відображаються на духовному розвитку як окремої особистості, так і всього суспільства в цілому. Сучасні психологи, філософи та теологи намагаються запропонувати цілий ряд інструментів, які б змогли підвищити духовний рівень суспільства. Нажаль, як зазначають досвідчені дослідники В. Андрущенко, Л. Губерський, М. Михальченко та І.І. Загарницька на сьогоднішній день «ми маємо екзистенційний вакуум, який … характеризується розгубленістю особистості, невизначеністю її життєвих орієнтирів та втратою сенсу життя» [1].
Більше того крім поліпшення духовного здоров’я сучасні українці намагаються покращити фізичне здоров’я за рахунок зміни раціону харчування, відмови від шкідливих звичок, систематичних занять у спортивних залах, відмові від шкідливих звичок і т.д. Відповідно принципи здорового способу життя стають не тільки популярною життєвою складовою сучасного українця, але й претендують в недалекому майбутньому стати невід’ємною нормою суспільного життя. Відповідно актуальність теми дослідження полягає в необхідності переосмислення категорії духовності, як релігійного феномену в житті людини, котрий під впливом нездорового способу життя знижується або зовсім зникає. Як було зауважено Андрієм Нагірняком, священиком православної церкви, що: «однією з причин розповсюдження куріння, алкоголізму, наркоманії є духовна пустка в душах молоді, у них немає ніякої ціннісної орієнтації і вони, часто орієнтуючись на дорослих, починають палити і вживати алкоголь, не розуміючи, яку шкоду наносять собі і навіть своїм майбутнім дітям» [2]. І як наслідок чим більше шкідливих звичок набуває людина, тим глибшу духовну пустоту вона відчуває.
Формулювання об’єкту, предмету та мети дослідження (постановка завдання). Об’єктом дослідження є спосіб життя людини, а предметом – здоровий спосіб життя і наслідки його впливу на духовний стан особистості.
Мета дослідження полягає в переосмисленні залежності між нездоровим способом життя людини і зниженням її духовного розвитку.
Для досягнення поставленої мети необхідно виконати наступні завдання:
- Розкрити сутність понять «здоровий спосіб життя» і «духовність» людини;
- Проаналізувати зв’язок між способом життя і його впливом на духовний стан людини.
Виклад основного матеріалу дослідження. На сьогодні існує багато різних визначень, щодо терміну «спосіб життя», так наприклад: «Першою систематизацією уявлень про здоровий спосіб життя можна вважати староіндійські пам’ятки – Веди в яких викладені основні принципи поведінки, що були передумовою здорового способу життя. …. За ведичним вченням, здоров’я – це не лише відсутність фізичних хворіб, а й щастя розуму та душі. Особистість вважається здоровою, коли всі складові організму людини збалансовано взаємодіють» [3]. Сучасні вітчизняні та іноземні дослідники визначають здоровий спосіб життя, як: «реалізацію комплексу єдиної науково обґрунтованої медико-біологічної і соціально-психологічної системи профілактичних заходів, у яких важливе значення має правильне фізичне виховання, належне поєднання праці й відпочинку, розвиток стійкості до психоемоційних перевантажень, подолання труднощів, пов`язаних зі складними екологічними умовами життя, і усунення гіпокінезії» [4]. Якщо досліджувати походження та значення терміну «духовність», то ще з давніх часів воно мало для людини важливе значення, наприклад: «такі філософи як Платон, Аристотель вважали, що поняття – духовність є похідним від слова – дух….Пізніше поняття – духовність було віднесено до однієї з категорій етики, яка визначає моральний вимір людської життєдіяльності» [5]. Як бачимо філософи вважали, що існував тісний зв’язок між духовністю і моральним способом життя людини.
Інші публікації
Отже, як виявилося такі поняття як здоровий спосіб життя і духовність на сьогоднішній день мають багато визначень, тому ми в свою чергу дамо власні визначення досліджуваним термінам. Здоровий спосіб життя – це гармонійний розвиток фізичного та духовного здоров’я людини за умови дотримання нею восьми основних принципів здоров’я. Духовність при цьому визначаємо як ментальну складову людської особистості результатом вияву якої є: високі моральні принципи, порядність, особистісний спокій, миролюбство, чесність і т.д. Відповідно високі плоди духовні можуть з’явитися тільки при системно-постійному розвитку особистості в раціонально-релігійній та духовній площині.
Мабуть кожний погодиться з тим, що нездоровий спосіб життя руйнує фізичне здоров’я людини, а яким же чином руйнування фізичної складової призводить до деградування духовної. Як зауважила відома прихильниця здорового способу життя Е. Вайт: «Розумова і моральна сила залежить від фізичного здоров’я». (Рев’ю Енд Геральд, 31 жовтня 1871 р.). Або як зазначено в наступному твердженні: «Взаємозв’язок між духовністю та здоров’ям людини має не лише моральний, а й тілесний характер. Поняття «духовного здоров’я» і «духовної хвороби» не є абстрактними. При будь-якому серйозному захворюванні, причини тілесної хвороби можна знайти у пороках духовного життя, і для того, щоб боротися із хворобою, потрібно стати духовно здоровим» [6]. Оскільки духовність (моральній стан) людини – це не абстрактне поняття, хоча б тому, що в цьому задіяний мозок людини, а усі моральні процеси відбуваються саме в мозку, тому якщо страждає мозок внаслідок нездорового способу життя, автоматично знижується духовність людини. Внаслідок чого поведінка (думки, слова і вчинки) з часом все менше відповідають загальноприйнятим та біблійним критеріям. Для того, щоб оцінити яким чином виконання восьми принципів здоров’я активізує та покращує роботу мозку, а в результаті відроджує духовність (моральність) людини була складена таблиця 1, в котрій міститься стислий виклад 8 принципів здоров’я і користь від їх виконання.
Таблиця 1. Вісім принципів здоров’я і їх вплив на роботу мозку
| Принцип | Загальний зміст принципу | Користь виконання принципу для мозку |
| Вода | «Наш організм на 70% складається з води. Кожному із нас необхідно пити 6-8 склянок води на день в залежності від пори року, від виду діяльності та фізичного стану» [7]. | «Клітини мозку містять більш ніж 80% рідини, саме в водяному середовищі відбувається процес вироблення енергії, обмін речовин та ін. До того ж завдяки внутрішньо клітинній воді наш організм позбавляється токсичних речовин і рівномірно розподіляє корисні елементи та кисень» [8]. |
| Фізичні вправи | «М’язи від бездіяльності слабнуть. Необхідно кожній людині займатися легкою зарядкою, наприклад швидка ходьба протягом 20 хвилин вранці. Непоспішна прогулянка не є фізичними вправами»
[7]. |
«Кровопостачання мозку може бути збільшено переважно за рахунок збільшення загального кровопостачання усього організму. Найкраще це досягається за допомогою фізичної активності. «Стародавні греки обговорювали наукові та філософські питання на ходу, проходжуючи під кронами дерев разом з учнями, тому, що вірили, що фізичні вправи сприяють покращенню розумової діяльності» [9]. |
| Свіже повітря | «Людина не повністю використовує можливість своїх легенів при звичайному диханні. Для того, щоб збільшити дихальну можливість легень, дихайте глибоко носом 2-3 рази підряд декілька разів на день. Найкраще це робити на відкритому повітрі або хоч би біля відкритого вікна в квартирі» [7]. | «Мозок та його нейрони найбільш чутливо реагують на нестачу кисню. Нервова клітина, якщо позбавити її кисню, помирає через чотири секунди. На щастя, кисень присутній в крові і тканинах, котрі зберігають контакт з киснем після того, як зупиняється дихання. Так як мозок людини обмежений черепною коробкою, не здатною до розширення, він не може збільшити своє кровопостачання аналогічно тому, як це роблять м’язи та інші органи, тобто за рахунок розширення кровоносних судин» [7]. |
| Відпочинок | «Тривалість відпочинку залежить від віку, конструкції організму і виду діяльності. Кожного дня людина повинна спати не менш ніж 7-8 годин» [7]. | «Під час сну особливо активний відділ мозку, що називається гіпоталамус. Він забезпечує автономні життєві функції: регулює частоту і наповненість серцевих скорочень у спокої і при стресах, контролює діяльність печінки й нирок, зберігає гормональний баланс» [10]. |
| Сонячне проміння | «Життя не можливе без сонячного проміння. Взимку на сонці найкраще перебувати в середині дня, а влітку – вранці або ближче до вечора, уникаючи полудневої спеки» [7]. | «Загалом сонячна енергія діє на людський мозок, як потужний стимулятор. Навіть короткочасне перебування на сонці покращує мозкову діяльність і загальне самопочуття» [11]. |
| Стримання | «Стримання – це свідома відмова від того, що шкідливо і використання в міру того, що корисно» [7]. | «Прояв стримання не тільки позитивно діє на загальний фізичний стан людини, коли вона обмежує себе в переїданні некорисних продуктів, вчасно лягає спати і т.д. Але й в тому, що людина не проявляє негативні почуття до інших, розвиває позитивні якості характеру і духовно зростає. Ці моральні вправи є тренуванням людського мозку» [7]. |
| Харчування | «Не їжте між основними прийомами їжі; їжте в один і той самий час. Хай сніданок стане основним, а вечеря – найлегшою. Скоротіть вживання жирів, делікатесів, солі і цукру» [7]. | «В ідеалі людина повинна отримувати в день 75-90 г. всіх жирів: і тваринних, і рослинних. На жаль, в напівфабрикатах, копченині, фастфуді дуже багато прихованих жирів. Зайвий жир не тільки відкладається на талії, а й погіршує роботу головного мозку. Крім того, жирна їжа, особливо насичені жири тваринного походження, може стати причиною закупорки судин і блокувати приплив крові і поживних речовин в мозок» [12]. |
| Віра | «Вірити – це без сумнівів визнавати сущим те, чого не бачимо. Наприклад, не бачимо Бога, проте знаємо, що Він є, що Він сотворив світ і що ним управляє. Оце і є віра. Ісуса Христа ми не бачимо, проте знаємо, що Він ходив по землі, за нас страждав, воскрес і тепер є на небі з Богом Отцем. Оце і є віра. Вірити – значить без сумніву визнавати істинним те, чого не можемо збагнути розумом» [14]. | «В результаті дослідження було виявлено, що в порівнянні з невіруючими, віруючі показали значно меншу активність передньої поясної кори головного мозку. Ця ділянка зазвичай активується у разі потреби підвищеної уваги і пов’язана зі зміною поведінки. Найчастіше активація цієї ділянки відбувається із-за події, що викликає неспокій, на зразок допущеної помилки. Але у випадку з віруючими людьми були відмічені такі цікаві особливості: вони робили менше помилок, але і реакція на свої помилки у них була набагато слабкіша» [13]. |
Висновки. Таким чином на основі виконаного теоретично-порівняльного дослідження можна зробити наступні висновки:
- Здоровим способом життя вважається такий стан людини, коли її фізичне та духовне життя гармонійно розвивається та підтримується за умови дотримання нею восьми основних принципів здоров’я.
- Духовність людини визначаємо як вияв високих морально-етичних плодів, які з’являються лише в результаті системно-постійного розвитку особистості в раціонально-релігійній та духовній площині.
- Виявлено, що духовність не є абстрактним поняттям – це стан розумової діяльності в результаті якого людина або розвиває її за допомогою восьми принципів здоров’я, або руйнує паралельно знищуючи власне фізичне здоров’я.
Отже в результаті проведеного дослідження було встановлено, що здоровий спосіб життя в більшості випадків позитивно впливає на духовний (моральний) розвиток особистості, а потурання шкідливим звичкам і не дотримання восьми принципів здоров’я не тільки руйнує мозок, але й спричиняє погіршенню морального (духовного) життя людини.
Список використаних джерел
- Загарницька І.І. Духовний світ студентської молоді: особливості прояву в нових соціокультурних умовах. 2005. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/VKPI_fpp/2005-3-1/02_Zagarnicka.pdf (дата звернення: 21.04.2019).
- Карпов О.О. Характеристика стану сформованості здорового способу життя у сучасної молоді. Духовність особистості: методологія, теорія і практика, 2013. № 56. С. 80–90.
- Буряков В.О. Поняття «здоровий спосіб життя» у стародавній філософії. Кировоградский национальный технический университет, 2010. № 34. С. 23–27.
- Вовк Л.В. До визначення поняття «культура здорового способу життя» особистості. Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, 2010. С. 123–129.
- Грибок О.П. Формування духовності студента як один з головних напрямків діяльності викладача вищого навчального закладу. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки, 2014. С. 164–170.
- Карленко Н. В. Духовне здоров’я та освіта. Дніпропетровський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, 2014. С. 155–159.
- 8 принципів здорового способу життя. Моя здорова сімья. 2009. URL: http://shepetivka-sda.ucoz.ua/publ/32-1-0-208 (дата звернення: 20.04.2019).
- Важность воды для мозга. 2014. URL: http://es-blogy.ru/p373-vazhnost_vody_dlya_mozga.html (дата звернення: 20.04.2019).
- Фізичні вправи уповільнюють старіння мозку. 2013. URL: https://health.unian.ua/worldnews/1165368-fizichni-vpravi-upovilnyuyut-starinnya-mozku.html (дата звернення: 19.04.2019).
- Сон – це не відпочинок, а напружена робота мозку. 2003. URL: http://rivnepost.rv.ua/showarticle.php?art=005339 (дата звернення: 17.04.2019).
- Як нас лікує і рятує сонце. 2016. URL: http://krasainfo.com/samopochuttya/yak-nas-likue-i-ryatue-sonce.html (дата звернення: 23.04.2019).
- Продукти для мозку: що корисно, а що не зовсім. (2016). Все про здоровий спосіб життя. URL: http://healthy.pp.ua/produkty-dlya-mozku-scho-korysno-a-scho-ne-zovsim/ (дата звернення: 22.04.2019).
- Знайдена різниця в роботі мозку віруючих і атеїстів 2010. URL: http://uk.mystic-news.com/religion-news/744-faith-and-brain-study.html (дата звернення: 21.04.2019).
- Віра в Бога. 2010. URL: http://www.truechristianity.info/ua/books/the_christian_life_01.php (дата звернення: 23.04.2019).
***
Валентина Куриляк, Людмила Соя
Молодий вчений» • № 4 (68) • квітень, 2019 р. С. 25-28.
