Розповідає Мар’яна Устюгова, директор адвентистської школи «Щасливе місто» в Тячеві Закарпатської області.
Як відкривали вашу школу?
У кінці 2015 року, на початку 2016, у братів Тячівської громади виникла ідея відкрити християнську школу. Спочатку здавалося, що це неможливо, але один адвентист подарував нам приміщення для школи. Це така людина, яка не любить, щоб про його добре серце розказували, він говорить: «Я це зробив, і забув. Є багато братів, які допомагають школі».
Це гарне триповерхове приміщення на окраїні міста. Воно недалеко від головної дороги, але в зручному місці. Долучилися всі пастори нашого району, бізнесмени-адвентисти, всі почали працювати над цією ідеєю і вже у 2016 році ми відкрили з першого по четвертий класи. Все відновили, закупили нові меблі, дошки, комп’ютери, плазмові телевізори у кожний клас – обладнали так, щоб класи відповідали державним стандартам.
Почали з того, що розповіли про нашу школу по всіх церквах Тячівського району: Тячів, Руське поле, Бедевля, Тересва. Просили молитися, щоб дітей переводили у нашу школу. Згодом почули про школу і знайомі наших адвентистів, почали переводити своїх дітей до нас.
У світських школах не треба платити таку велику суму. Як батьки погодилися оплачувати навчання?
Всі батьки розуміли, що це буде платна школа, але навіть ця плата не покриває всі витрати, тим більше, що школа тільки розвивається. За навчання у 1-4 класах батьки сплачують 1320-1560 гривень, у 5-9 класах – 1500-1740 гривень.
Діти харчуються у школі?
Так, два рази. Харчування у нас вегетаріанське, батьки повідомлені і дуже цим задоволені. Кажуть, що діти дома не харчуються здоровою їжею, і вдячні нам за це. Навіть неадвентисти задоволені цим. Ми маємо свою кухню, поварів, які готують для школи та дитячого садка.
Коли ви зареєстрували школу?
Ліцензію ми отримали відразу по відкриттю. Перша ліцензія була отримана у 2016 році для І-ІІІ ступенів на 60 учнів. У 2017 році була зроблена нова редакція, ліцензія розширилася на 145 учнів. Зараз навчається 125 дітей з першого по дев’ятий класи. Цього року буде перший випуск дев’ятого класу, вони переходять у десятий. Ми маємо ліцензію на повну середню освіту.
Чи в школі всі діти батьків-адвентистів?
Ні, є діти баптистів, харизматів, п’ятидесятників, адвентистів-реформістів, є дитина з мусульманської сім’ї. Коли тато привів хлопчика і сказав, що вони мусульмани, я захвилювалася, роз’яснила, що ми християни. А він каже: «А ви мою дитину нічому поганому не навчите. Я знаю державні школи, тому не хочу, щоб моя дитина там вчилася».
Коли батьки приводять дітей до нашої школи, вони розуміють, що це християнський заклад, що засновниками є адвентистська церква. Адвентистів дуже добре знають у нашому регіоні, тому вони кажуть: «Ви поганого не навчите. Цей світ дуже жорстокий, а ми не хочемо втрачати своїх дітей».
З батьками ми укладаємо договір, де є прописані всі вимоги нашого навчального закладу. Договір укладається на один рік, зазначається сума стабільної оплати, зовнішній вигляд дітей. У нас немає форми, але є дрес-код у діловому стилі. Буває, що дівчинка приходить до школи трішки не так одягнена, але їй самій стає незручно серед інших, і більше таке не повторюється.
В школі поглиблене вивчення англійської мови, також є вивчення німецької, і це дуже тішить батьків.
До школи приходять діти з різних сімей, з різним вихованням, різними темпераментами. Як вам вдається змінювати на краще таких дітей?
Так, дуже складно з такими дітьми на початку року. Деякі з них звикли до нецензурної лексики. Коли ми спочатку з ними говорили на цю тему, вони казали: «А ми не знали, що так не можна розмовляти». У нас був хлопчик, якого відрахували з ліцею, бо дуже порушував дисципліну, зривав уроки. І він прийшов до нас з таким теж настроєм. Але у нас тісний контакт з батьками, вони постійно ідуть нам назустріч, ми проводимо бесіди з батьками, бесіди з учнями. У кожного вчителя свій метод, наприклад, заохочення, або делегування повноважень – поставити порушника наглядати за дисципліною. Вже маємо результати.
Вранці проходять ранкові зустрічі, на які збираються всі – і вчителі, і учні. Ми молимось про кожен клас, про всі проблеми і переживання, просимо благословення на цей день. Ще молимося колективом разом з капеланом на Біблійній годині перед початком уроків, а на молитовному ланцюжку молимося за всі проблеми у класах.
В школі є капелан? Які в нього функції?
Так, школа має свого капелана, який багато часу приділяє роботі з дітьми. Це Роман Шуляк, пастор громади. Він дуже активний в служінні, проводить з дітьми християнську етику, кожного ранку на лінійці дає невеликі настанови, відвідує групу подовженого дня, долучає дітей до клубу «Слідопит» при церкві, до інших різних акцій.
У нас є чимало багатодітних сімей. Капелан з дітьми збирають для них продуктові набори, готують міні-програми, і з цим ідуть у сім’ї. Планують поїздку у дитячий будинок також з програмою і подарунками, які будуть готувати самі. Наша школа тільки недавно почала працювати, таких заходів ми ще не проводили, але я вірю, що батьки підуть назустріч і підтримають своїх дітей. Ми не збираємо кошти для школи, як це роблять у державних закладах. Якщо ми кажемо, що це на дитячий будинок, то батьки підтримують.
Хто фінансово підтримує вашу школу, якщо це не роблять батьки?
Нам допомагає конференція, є і спонсори, але ми у пошуку нових спонсорів, які нам вкрай необхідні. Ми розширяємося, нам недостатньо місця. У нас школа, дитячий садочок та музичний відділ. У червні 2018 року добудували приміщення до школи, тому що на наступний навчальний рік у нас немає приміщення для першого та десятого класів. Залучалися деякі спонсори, але нам ще необхідні кошти для завершення будівництва. Ми молимося, щоб Господь послав нам людей, які б хотіли допомогти нам закінчити проект.
Розкажіть по своїх вчителів, чи всі вони адвентисти? Яка у них освіта? А чи така ж заробітна плата, як у державних школах? Вони приймають участь у курсах підвищені кваліфікації? Що нового привносять у свої уроки?
У школі є вчителі неадвентисти, дев’яносто відсотків – це люди з вищою освітою, декілька студентів, що завершують навчання. Зарплатня така ж, як у державних школах. Менша зарплата у молодих спеціалістів, стараємося їм допомогти. Також вчителі проходять курси підвищення кваліфікації. Але всі вчителі кажуть, що, якби це була державна школа, вони б тут не працювали. В школі є вчителі, які відносять себе до православних, але вони фахові спеціалісти, порядні люди. Ми стараємося, щоб атмосфера в школі була не в лапках, а справді християнська.
Ми завжди ділимося досвідом. Вчитель готує урок з елементами біблійної інтеграції, ми відвідуємо одне одного. Це не перевірка і не контроль, це обмін досвідом. Спочатку вони переживали, боялися впроваджувати біблійну інтеграцію. Зараз зізнаються, що їм дуже подобаються ці уроки. Таке задоволення, коли вчителі не адвентисти придумують подібну інтеграцію, яка потрібна в наших закладах. Шкода, що дуже мало літератури, саме адвентистських розробок по інтеграції. Ми хочемо ці конспекти зберегти для обміну між всіма вчителями. Біблійну інтеграцію можна проводити на усіх уроках.
Що входить в біблійну інтеграцію?
На кожному уроці можна використати елемент інтеграції. Наприклад, звичайний урок математики, вивчають дроби. У підсумку уроку вчитель пропонує дітям пограти в гру «Загадайте число». Стає до дошки спиною, учень біля дошки пише якесь число, вчитель йому каже: «Помнож на два, поділи на сім…», а в кінці правильно називає число, яке отримав учень. Діти в захваті, а вчитель каже: «Ви подумали, що я вмію читати думки? Насправді це не так. Але є Той, Хто все знає, Той, Хто читає наші думки – це Бог. Він бачить ваше серце і що ви думаєте, тому потрібно пам’ятати, що Бог знає не тільки ті слова, які виходять з ваших вуст, але й думки».
Це і є елемент біблійної інтеграції. Коли такі елементи шукають, пропонують і проводять вчителі не адвентисти, вони одночасно вчать дітей і самі вчаться, змінюються.
Як вчителі поєднують науку Дарвіна з християнською тематикою?
Все це учням роз’яснюється, всі вчителі підходять до тем з позиції як говорить Біблія. Я вчитель історії. В шостому класі ми вчимо теорію еволюції. В підручнику є теорія еволюції, але в тому ж підручнику написано, що є біблійна теорія. Я їм розказую, що є така теорія, яку придумала людина, а є те, що говорить Біблія.
Як в школі звертають увагу на трудове навчання?
Є у нас трудове навчання і трудове виховання. Наші діти займаються різною творчістю: техніка ізонитка, бісероплетіння, різьба. Поки не маємо окремих класів, майстерень, станків, тому дівчатка і хлопчики займаються разом.
Нещодавно в місті проходила акція «Чисте довкілля», де наші сто двадцять учнів назбирали двадцять п’ять кілограм правильної пластмаси.
Як проводить фізичний розвиток вчитель?
Ми маємо дуже гарний спортивний майданчик. Наш вчитель фізкультури спортсмен, активіст, учні відвідують різні районні змагання по футболу та настільному тенісу, брали участь у спортивній олімпіаді, залучаємося до спортивних акцій міста.
Що входить до музичного відділення?
Це клас фортепіано, гітари, скрипки, флейти та саксофону. За музичне навчання батьки доплачують триста гривень. Працюють вчителі-спеціалісти, є сумісники, є волонтери, наприклад, один пенсіонер безкоштовно навчає дітей. Діти готують програми до свят Дня сім’ї, Дня весни, Дня осені, Нового року. Маємо свій хор, квартети, дуети, соло.
Ви можете порівняти навчання та виховання у державних школах та у вашій?
Так, я працювала у державній школі. Якщо порівнювати, то скажу, що це небо і земля. Сама атмосфера набагато краща, тут психологічно легше працювати.
Діти усюди діти, але ти розумієш, що в нашій школі їх виховують інакше, всім колективом, ми молимося один за одного і переживаємо.
Запитання – Алла Шумило
