Розповідає Ігор Куриляк, викладач Українського адвентистського теологічного інституту.
Я приїхав з міста Луцьк, де звершую пасторське служіння у другій громаді. Мене запросили приїхати в Бучу викладати предмет «Книга Даниїла» для богословів 4-го курсу.
Якими трьома прикметниками ви б охарактеризували Вашу особистість?
Спокійний, ретельний, глибокий.
Ви викладаєте предмет «книга пророка Даниїла». Скажіть, Ви самі обрали викладати саме цей предмет, чи Вас попросили, а Ви просто погодилися?
Книга пророка Даниїла мені завжди дуже подобалася. Я її вивчав і коли мені запропонували цю книгу викладати (мені запропонували, я не просив), я одразу погодився, тому що я побачив в цьому Боже провидіння. Бог дає мені шанс, щоб я сам поглибив свої знання в цій книзі і поділився тим, що я сам досліджую.
Що пов’язує вас з церквою АСД?
Я народився в адвентистській сім’ї. Потім сам особисто вирішив, що я хочу залишитися в цій церкві і прийняв хрещення. Потім Бог покликав мене на пасторське служіння і зараз я є пастором у другій Луцькій громаді («Ковчег»).
Якою науковою діяльністю Ви займаєтеся?
Цього року Бог дав можливість поступити в аспірантуру, університет Драгоманова, на доктора богослов’я і зараз я пишу статті, тези, і дисертацію. Також зараз викладаю книгу Даниїла, це теж наукова діяльність.
Чому обрали саме цю діяльність?
У кожної людини є свої таланти й здібності і я бачив, що Бог мене кличе служити саме в цій сфері. І моє серце лежить до цього, мені це подобається і я хочу розвиватися в цьому напрямку.
З яких пір ви полюбили щось читати та досліджувати. Тобто, з яких пір ви почали цікавитись наукою, її діяльністю і тому подібне?
З самого дитинства я почав читати книги, дуже багато читав. В нас дома зламався телевізор і батьки мене і мого брата Богдана записали в бібліотеку і ми почали читати там багато книг. Потім, коли підросли, почали читати богословські різні книги. Мені ще подобається читати наукові книги, про науку і релігію, про креаціонізм, тощо.
Ви щойно сказали, що у Вас є брат. І дійсно, всім відомо, що Ви маєте брата-близнюка. Чим Ви відрізняєтесь в плані характерів, а також, чим відрізняється і чи взагалі відрізняється Ваша наукова діяльність?
Ми з дитинства приблизно займаємося тим самим, нам подобаються однакові речі. А чим ми відрізняємося? Не дивлячись на те, що ми близнюки, ми не можемо бути повністю подібними, тому, у Богдана є свій характер, у мене є свій. Так, ми багато в чому подібні, але є і різниця. Я думаю, що зі сторони видніше яка між нами різниця, тому даю всім можливість спостерігати і зробити висновок.
Що спонукало вас стати пастором Адвентистської церкви?
Бог дав бажання служити людям. Ми молилися багато з братом, чи іти нам на пасторське служіння, чи ні. Ми бачили, що Бог відкриває для цього двері і ми не противилися цьому заклику.
Відомо, що ви є одним із авторів одного YouTube каналу. Що це за канал? Яку назву він має? Якою була історія його створення? З якою метою він був створений?
Так, у нас зараз є канал на YouTube, він має назву «Графе», що означає з давньогрецької мови «Писання», тобто Святе Письмо. Девіз цього ресурсу – Вникаючи в Святе Письмо. Мій брат Богдан загорівся ідеєю, щоб відкрити інформаційний канал, засіб, де ми могли б ділитися богословською інформацією, робити певні дослідження, пояснювати складні для розуміння біблійні тексти. Приблизно 3 тому, цей канал почав функціонувати і ми туди викладаємо свої дослідження. Таким чином ми проголошуємо Боже Слово.
Якими трьома словами ви б охарактеризували Український адвентистський теологічний інститут?
Наука, богослов’я, служіння.
Чи було складно вам навчатися в УАТІ?
Бог давав мудрості, сили, тому не було складно.
Чи порекомендували б ви цей навчальний заклад (УАТІ), а також Український Гуманітарний Інститут для інших студентів, майбутніх абітурієнтів і чому?
Так, безумовно, тому що це місце, де можна стати особистістю, побудувати свої відносини з Богом, зрости духовно і присвятити своє життя служінню.
Щоб ви порадили сучасній молоді, студентам, які навчаються?
Ставити цілі, молитися і просити Бога мудрості досягати цих цілей.
Багато хто вважає, що студентські роки — найкращі роки і їх не варто витрачати більше на навчання, тому що це роки веселощів, а з наукою вони такими не будуть. Що б ви про це сказали?
Ну, я б сказав, що треба мати баланс. Треба і радіти, і вчитися. Нехай Бог дасть мудрості мати цей баланс.
Щоб ви сказали Ісусу, якби зустріли його?
«Дякую».
Запитання — Владислав Матвійчук
