Виконую пасторське служіння, викладаю християнську етику в загально-освітній адвентистській школі, також викладаю в Українському теологічному адвентистському інституті.
Чому при виборі де навчатися, Ви вибрали богословський факультет?
Як мене особисто Бог вів, це довга історія. Я навчався на менеджера у місті Чернівці, у торговельно-економічному інституті. Провчився один рік і зрозумів, що це не те, чому я хочу присвятити усе своє життя. Вирішив все залишити. На той час мені було цікаво спілкуватися з людьми, досліджувати Святе Письмо, тому я поступив в український теологічний інститут, щоб бути пастором, допомагати людям духовно зростати.
Скажіть особисту думку: пастирська справа – це служіння чи просто робота?
Досить цікаво поставлене питання. Думаю, що самі розумієте відповідь. Робота у загально людському розумінні, те, що ти робиш з якоїсь години по яку, а всі інші години — ти просто відпочиваєш. Коли ти маєш справу з пасторським служінням, все зовсім по-іншому, ти маєш бути постійно на зв’язку з Богом і людьми, двадцять чотири години, сім днів на тиждень. Тому це важко назвати роботою у традиційному розумінні, що таке робота. Це займає увесь час, усю твою енергію, вимагає усього посвячення душі.
Ви служите не один рік пастором. Чи сповнилися усі Ваші очікування?
Я жодного дня не пошкодував, що вибрав саме пасторське служіння. Так само, як колись Ісус Христос спитав апостолів: «Ви залишили все і послідовали за Мною, потребували ви чого-небудь?» І апостоли впевнено відповіли: «Ні, нічого». Точно так про своє життя за останні роки можу сказати і я, що нічого не потребував, у сьому Бог підтримує, забезпечує, робив так, що я отримую величезний досвід, величезну радість з того, чим я займаюсь.
Для тих, хто збираються вступати у теологічний інститут: які риси характеру має мати така людина?
Людина має бути чесною, чесною з собою, з Богом. Потрібно мати чесність, щоб відповісти на Божий заклик. Потрібно мати готовність у собі, щоб прийняти відповідальність за себе, за своє рішення. Дуже часто бажання бути пастором, служителем полягає у тому, що потрібно щось залишити, чим жив раніше, це вимагає чесності, відповідальності, готовності вийти за рамки меж твого комфорту зручностей.
Які предмети, які Ви вивчали на навчанні, дійсно Вам знадобилися на служінні?
Насправді, хотів би заохотити всіх вивчати усі предмети, тому що ти ніколи не знаєш який предмет тобі знадобиться, де і коли він тобі знадобиться. Згадую випадок Стіва Джобса, який вивчав у коледжі графічний дизайн. Цей предмет йому знадобився тільки через десять років, коли він проектував формат стилю компанії Apple. Він каже, що було потрібно вивчати саме той предмет, тоді не бачив сенс, але через десять років побачив сенс вивчати графічний дизайн. У пасторському служінні це особливо помітно. Ти можеш вивчати, не бачити на даний момент сенсу, але проходить час, рік, менше, або більше, ти починаєш розуміти, що це того вартувало. Хотів би заохотити, по можливості, приділяти увагу усім предметам. Але, якщо ви виберете декілька, то досить цінним є мова – грецька, єврейська. Особливо англійська, тому що мова – це не просто якась теорія, насправді, це можливість доторкнутися до іншої культури, до інших людей. Англійська мова – це взагалі найпрактичніша мова, можливість отримати дуже багато інформації, завести багато знайомств.
Останнім часом Ви займаєтесь викладацькою діяльністю. Як Ви можете це прокоментувати?
Я з свого боку мало що зробив, щоб бути викладачем. Насправді, відчув заклик до того, щоб присвятити більше часу для дослідження, потім для викладання одного з предметів. Я прийняв цей заклик, погодився, зрозумів, що це Сам Бог мене закликає бути викладачем. На даний момент, я не готовий займатися тільки викладацькою діяльністю, тому що мені подобається практична пасторська діяльність, служіння у громаді, безпосереднє спілкування з людьми. Тому я зараз частково займаюсь викладацькою діяльністю, яка займає два тижні на семестр, а це досить насищенні два тижня. До цього потрібно готуватися. Але мені це подобається, подобається досліджувати, копати глибше, бути спеціалістом у тій сфері. Тому я насолоджуюся зараз цим.
Чи легко поєднувати служіння пастора та викладацьку діяльність в інституті?
Насправді, не так важко, як може здатися на перший погляд. Багато моментів, вони перетинаються, я маю на увазі. Наприклад, готуючись до викладання духовного предмету у теологічному інституті, ти можеш часто черпати ідеї для проповідей, для практичного служіння в громаді. Тому, насправді, вони досить тісно поєднанні, якщо мова йде про викладання духовних предметів. Це досить поєднано з практичною пасторською діяльністю.
Вам подобається викладацька діяльність, чи Ви робите це тому, що попросили?
Дякую за провокаційне питання. Роблю це не тому, що мене попросили, а тому, що мене попросив Сам Бог. Він сказав, що мені пора займатися самоосвітою, для себе почати копати Старий заповіт, щоб знати і зуміти детально пояснити чому так ми віримо, що мені треба особисто знати це для себе. Після того, як я почав займатися цим для себе, Бог направив мене до іншого кроку. Він мені сказав: «Тепер ти можеш трішечки почати передавати те, що ти «накопав» для себе, зрозумів, можеш передавати іншим». Я роблю це тому, що мене попросили не тільки люди, а Сам Бог.
Більша частина викладачів має певний викладацький стиль. У вас, як у молодого викладача, вироблений цей стиль?
Так, у мене є певні риси мого викладання. По-перше, стараюсь завжди виконувати презентації для наочності. Розумію, як людина сприймає інформацію, що набагато більше сприймається на наочному рівні. Ще є одна фішка, яку я використовую. На початку пари дозволяю студентам задати три питання на любу тему, які не стосуються предмету. Вони можуть стосуватися будь-чого, мого життя чи когось іншого, просто будь яке питання. Я готовий їм чесно відповідати, бачу що це оживляє їх і допомагає.
Чи продовжуєте Ви після бакалавра тури вчитися далі на магістратурі? Чи плануєте займатися науковою діяльністю?
Науковою діяльністю поки повністю не планую займатися, тому що мені дуже подобається практичне пасторське служіння. Закінчив бакалавра богослов’я, цього року з’явилася чудова можливість продовжувати цю освіту. Вчитися на магістерській програмі по місіології від університету Ендрюса.
Якщо б Вам запропонували займатися виключно викладацькою діяльністю без пасторського служіння, Ви б погодилися?
На даний момент, я б не погодився. Але є багато речей, на які Бог дивиться трішечки по-іншому. Якщо Він мене повністю побачить за цим, і скаже мені, що це ефективніше що я можу робити, то я, звісно, погоджуся, не буду відмовлятися. Якщо брати чисто мою людську думку, то я не хотів би повністю перейти на викладання.
Ви казали, що маєте кваліфікацію фасилітатора. Що це таке, та де Ви це використовуєте?
Минулого року мені вдалося потрапити на один прекрасний семінар, де розповідали про стиль управління групами людей. Цей стиль називається фасилітаторство. Насправді, це набагато легше показати, ніж пояснити. Це коли одна людина спілкується з певною групою. Замість того, щоб багато проповідувати, розказувати, ця людина задає запитання групі. По мірі того, як відповідає група на ці запитання, ця людина фасилітатор, вона багато не говорить, просто може коментувати, направляє думки людей у групі до правильної відповіді. Зрештою, правильна відповідь не та, яка пропонується фасилітатором чи якоюсь одною, ким би вона не була, з науковою степеню людиною, зрештою правильна відповідь та, яка вироблена у самій групі.
На яких людей націлена ця діяльність фасилітатора?
Це універсальний метод спілкування з людьми.
Найперше, на тих людей, які пережили якусь травму у своєму житті, які пройшли якийсь стресовий період. Ця програма по зціленню душевних травм направлена на те, щоб вивести з кризи людей, які у своєму житті когось втратили, або щось пережили досить важке і драматичне.
Чи кожен може отримати цю кваліфікацію? Чи є особливі вимоги до охочих?
Найголовніша вимога у цій сфері – це уміння слухати, тому що у людей часто схильність, особливо, коли ти знаєш правильні відповіді, коли люди трішечки відходять від правильних відповідей, є схильність самим почати говорити, почати навчати. А у даній сфері потрібно трішечки закопати свій дар, багато і розумно говорити, навчитися більше слухати людей, говорити або підказувати по-мінімуму.
Особисто з свого досвіду: що робите, щоб щоденно зростати?
У інтелектуальному, духовному, спортивному?
У всіх цих планах особистості.
Я вважаю, що особистість повинна зростати одночасно у різних сферах: в інтелектуальному, емоційному, духовному плані. Також, фізичному, тому що неможливо бути розвиненим повністю в одній сфері і вважатися гармонійною людиною. Особисто для себе намагаюся щодня декілька разів на день молитися та читати Біблію, спілкуватися з людьми — це що стосується духовного розвитку. Що стосується інтелектуального, розумового, намагаюся постійно слухати аудіо-книги, або читати по саморозвитку, по зростанню в особистому плані, вивчати англійську мову. Що стосується спорту, намагаюся кожного тижня декілька разів грати у футбол, майже щодня стараюся бігати.
Що порекомендуєте для тих, хто щойно став на дорогу навчання на пастора?
Думайте. Потрібно розуміти, що тебе для цього покликав Бог. Він буде вести тебе, Він буде покривати всі проблеми, які будуть виникати, буде піклуватися про твій матеріальний добробут, про все, що зараз може турбувати молодого пастора. Він дасть відповідь на всі питання. Раджу ніколи не сумніватися у тому, що Він може вирішити якісь проблеми, довіряти Йому, бо Він може зробити неможливе. І не вагатися у тому, куди Він покликав, бо покликання Боже невідмінне. Думайте.
Запитання — Олександр Безуглий
