Проблема смерті в еволюціоністській і креаціоністській парадигмі мислення: порівняльний аналіз

Проблема смерті в еволюціоністській і креаціоністській парадигмі мислення: порівняльний аналіз

Постановка проблеми. «Наука проти релігії» – цей вислів розділяє прихильників еволюціоністського і християнського табору. Але на сучасному етапі цей різкий поділ вже не та гостро сприймається оскільки в авторитетних наукових джерелах вже не ставлять під сумнів еволюцію, як природний процес і вважають її твердо встановленим науковим фактом [10], в свою чергу  прихильники креаціоністського мислення шукають компроміс між Святим Писанням і еволюціоністськими теоріями. Змінюють свої погляди навіть представники «протестантського фундаменталізму» , Зокрема Біллі Гремм у 1966 році зазначив: «Як ви вірите, не зачіпає доктринальні принципи [християнства]. Або в певний момент еволюції Бог повіяв [духом] на одну особливу людиноподібну мавпу, яка стала Адамом, або Бог міг взяти жменю глини, дунути і створити людину просто так» [8].

Обсяг нашого дослідження не дає нам розглянути всі аспекти еволюційного вчення і Євангелія, тому мета дослідження полягає у зіставленні одного важливого чинника погляду на світ – смерті як в еволюціоністській так і креаціоністській парадигмі мислення.

Основний виклад матеріалу. Ми бачимо що релігія в сучасному світі втрачає зміст, як пояснення сенсу буття та призначення людини. Тому  домінування еволюційного вчення, навіть у спробі відповісти на важливі фундаментальні питання людського існування, не є чимось абсурдним. Креаціонізм шукає компромісів у тлумаченні перших розділів книги Буття і це явище не нове. Тенденція алегоричного тлумачення цих текстів прослідковується також і у ранньохристиянських авторів Орігена [11,12] та Августина [7, 9]. Ставлення  представників різних релігій до еволюції, як найкращого пояснення походження людського життя на землі представлено в дослідженні Pew Research Center [13]. Згідно нього майже половина американців вважає еволюцію найкращим варіантом.

У нашому дослідженні природній добір як один з основних постулатів еволюції  протиставлено  одному з основних законів буття в Біблії – «за гріх смерть» (Рим. 6:23) [1].  Для початку розглянемо позицію християнського підходу і покажемо важливість смерті згідно креаціоністського мислення. Розглянемо зв’язок між смертю Ісуса Христа і тезою «за гріх смерть» (Рим. 6:23) [1]. Коментуючи уривок з Послання до Коринтян Реймонд Браун констатує: «Бог зробив Ісуса жертвою за гріх» [2, с. 103]. Книга пророка Ісаї говорить:  “А Він був ранений за наші гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому була за наш мир, Його ж ранами нас уздоровлено!” (Іс. 53:5) [1]. Дональд Гатрі пише: «Найвищим її (любові) прикладом є жертва примирення Христа за наші гріхи» [4, с. 558]. У Посланні до Євреїв автор говорячи про Ісуса Христа і його смерть на хресті узагальнює: «потреби не має щодня, як ті первосвященики, перше приносити жертви за власні гріхи, а потому за людські гріхи, бо Він це раз назавжди вчинив, принісши Самого Себе» (Євр. 7:27) [1]. Як ми знаємо, жертва за гріх – це смерть. (Див. (Лев. 4) [1]). Ісус став цією жертвою, щоб людство мало життя – це основоположна частина віри усіх християн.

Розглянемо погляди на смерть зі сторони еволюційного вчення. Сформулював основні постулати СТЕ (Синтетичної теорії еволюції) 1980-их Микола Воронцов. Нас цікавить важливість природнього відбору у процесі еволюції. З цього приводу він говорить, що основним або навіть єдиним рушійним фактором еволюції є природний добір [3], а у оновлених виданнях додає, що Природний добір безперечно залишається рушійним фактором еволюції, але не єдиним [3]. Окрім багатьох факторів природній добір це «смерть в ході еволюції непристосованих» [6]. Тобто, еволюційна теорія говорить про те що смерть – це одна з рушійних сил розвитку, а виживає лише сильніший. 

Тепер зверніть увагу на відмінність двох постулатів християнства і еволюції. В Біблії смерть – це покарання, це знищення, це деградація, а еволюція говорить, що це рушійна сила розвитку і прогресу. Вона каже: «виживає сильніший», а в християнстві Сильніший і Кращий помирає для того щоб слабка ланка могла жити. Коментуючи це протиріччя, Річард Докінз звертає увагу на те, що немає жодних свідчень, що у самого Ісуса «з’їхав дах», але ось доктрина, винайдена згодом Павлом, – що Ісус помер за наші гріхи – вона абсолютно божевільна. Це ж огидно: вважати, що творець всесвіту, здатний винайти закони фізики і процеси еволюції не знайшов кращого способу спокутувати наші гріхи, ніж дати замучити себе до смерті! [5]. А от згаданий Павло, припускаємо, стикався з такими висловами ще за свого життя і констатував: «Боже слово про хреста тим, що гинуть, то глупота, а для нас, що спасаємось, Сила Божа!» (1 Кор. 1:18) [1]. «Ісус помер за наші гріхи – це божевілля» – зазначають еволюціоністи, Біблія ж ясно говорить: «Смерть Христа – Сила Божа». Поєднати істини Євангелія з еволюцією неможливо, про це свідчать, як біблійний текст і богослов’я так і еволюціоністи у своїх працях.

Інші публікації

Висновок. Ми провели порівняльний аналіз проблеми смерті в еволюціоністській і креаціоністській парадигмі мислення, смерть займає  важливе місце і там і там, але діаметрально протилежні погляди, щодо цього питання, дають змогу говорити про те, що еволюцію поєднати з християнством в розглянутому аспекті неможливо .

Список літератури та використаних джерел

  1. Біблія. Українське біблійне товариство, Іван Іванович Огієнко, 1930 р.
  2. Браун P. Введение в Новый Завет. Том II .Библейско–богословский институт св. апостола Андрея, М., 2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://drive.google.com/drive/u/0/search?q=%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%83%D0%BD
  3. Воронцов Н. Н. Развитие эволюционных идей в биологии. М.: Изд. отд. УНЦ ДО МГУ, Прогресс-Традиция, АБФ, 1999. 600 с. 
  4. Гатри Д. Введение в Новый Завет. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://drive.google.com/drive/u/0/folders/16WM1W2YjhgETXPn90BM8_ICM8HvVEYZw
  5. Ричард Докинз / citaty.info [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://citaty.info/man/richard-dokinz
  6. Современная энциклопедия. 2000. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://dic.academic.ru/dic.nsf/enc1p/17830
  7. Aurelius Augustinus. De Genesi ad literam 1:19–20, 2:9
  8. Cooperative Evangelism at Harringay, Unit ed Church Observer, July 1966.
  9. Davis A. Young. The Contemporary Relevance of Augustine’s View of Creation from «Perspectives on Science and Christian Faith 40.1». 
  10. National Academy of Science Institute of Medicine. Science, Evolution, and Creationism. – National Academy Press, 2008. (сторінки подиивтись кількість)
  11. Origen, Contra Celsus 6.60. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.newadvent.org/fathers/04166.htm
  12. Origen, De Principiis IV, 16. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.newadvent.org/fathers/04124.htm
  13. Religious Groups: Opinions of Evolution, Pew Forum. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.pewforum.org/2009/02/04/religious-differences-on-the-question-of-evolution/

***

Автор — Данило Абрамюк, бакалаврант богослов’я

image_pdfimage_print
Підпишіться та приєднайтеся до 163 інших підписників.
Оберіть підписку на новини сайту:
Поділіться публікацією:

Інші публікації