Біблійне підтвердження існування Трійці

Тема Трійці є досить розповсюдженою і обговорюваною темою в християнстві. Адже не всі можуть до кінця зрозуміти справжнє значення цього слова, і тим більше природу Бога. Сам термін Трійця в Біблії не згадується і багато людей вважає, що якщо цього немає в Біблії, то значить він не може існувати. Але коли ми досліджуємо Писання, то ми можемо побачити, що насправді це не так, і термін Трійця допомагає нам краще зрозуміти справжню сутність Бога. Звичайно ми люди спотворені гріхом і до кінця всього не можемо збагнути, тому і виникло антитринитарне вчення.

Концепцію Трійці найкраще можна зрозуміти, якщо помістити її в контекст прогресуючого одкровення Бога про себе у всій Біблії. 66 книг Біблії не були написані однією людиною в один час, але багатьма авторами протягом приблизно 1500 років. Жодна з цих книг окремо не містить систематичного пояснення всього Божественного вчення. Всі вони написані для різних конкретних і практичних потреб духовної настанови. Не всі деталі розглянуті в кожній книзі. Біблійне розуміння Бога демонструє одкровення повноти Бога, проявленої в Ісусі Христі. Найдавніша частина Біблії робить наголос на єдності Бога: Бог єдиний. Але таємниця троїстої природи Бога потроху розкривається з плином часу.

Значення та походження слова Трійця

Тема «Трійця» є досить обговорюваною темою в християнстві, оскільки багато хто намагається зрозуміти, як це може бути, один Бог в трьох особистостях.

Трійця – назва Бога християнами, віруючими в те, що Божество складається з трьох Божественних співвічних Особистостей (Отця, Сина і Святого Духа), які єдиносущні і єдині за характером і цілями. Не існує трьох Богів, але є один Бог у трьох іпостасях.

Історичні документи свідчать, що слово «Трійця» вперше використано в 189р. н.е.  Феофілом Антіохійським, єпископом Антіохії, в Посланні до Автолика 2:15: «Так само ті три дні, які передують створенню світил, є образами Трійці».  Але класично термін «Трійця» почав вживати пізніше західний теолог і апологет Тертуліан (155 – 220), ввівши латинський термін – «тріас», що означає «Трійця, троїчність»;  і термін «Трінітас» (лат. «tria» – три, «unitas» – єдність) – триєдність.

Що цікаво, що у Біблії саме слово «Трійця», не згадується жодного разу. Але якщо ми подивимося у справжній зміст цього слова, то ми можемо побачити що воно містить біблійну істину про триєдність, Божественну єдність, яка складається із трьох Божественних особистостей – Отця, Сина і Святого Духа.

Доктрина про Трійцю не є алогічною. Доктрина про Трійцю не говорить про те, що Бог – це три Особистості і одна особистість одночасно, але стверджує про існування трьох Особистостей однієї сутності.  Цей біблійний догмат теж свідчить про три сутності в одній, а про трьох іпостасях в єдиній сутності.  Між сутністю і іпостассю є відмінність, тому Бог є одночасно Єдиним і множинним, але не в одному і тому ж значенні. Єдиний – у Своїй природі, а множинний – в Своїх іпостасях.

Єретичні вчення і Трійця

Але, на жаль, з’явилося дуже багато єресей, які перечили Біблійному вченню. Це були: Гностичні єресі, христологічні, еклезіологічні і тринітарні єресі. Одним з перших, хто систематизував антитринітарне вчення був Арій, який був єпископом Олександрійським і це вчення було названо в честь нього – аріанство. Він вважав, що Христос був створеною істотою, а Святий Дух – це Божественна сила і безлика енергія. Цікаво, що саме Олександрія була центром гностицизму. Гностики вважали, що Христос не може бути Богом, оскільки тіло, на їхню думку – це зло і прийнявши людське тіло, Він не може бути правдивим Богом.

Антитринітарна єресь виникла у IV ст. У 325 році це вчення не було прийнято на Нікейському соборі і було визнано як єресь. Але Арій не здавався і здобувши підтримку Костянтина він все-таки добився того, щоб аріанство офіційно було визнано релігією імперії. Воно як релігія проіснувала з 336 року по 381 рік. В 381 році його було засуджено на соборі і визнано як єресь. Хоч воно було і засуджено, але його вчення прийняли остготи, вестготи, вандали, бургунди, свеви, лангобарди та інші. Тобто ми можемо побачити що хоч ця єресь була засуджена, але вона посіяла сумніви в інших людях.

Багато хто заявляє, що Трійця – це є язичницька модель. Адже в язичницьких системах зустрічається такі поняття, схожі на трійцю. Наприклад, “Тримурті” – так називають богів індусів Брахма Вішну і Шива. Але насправді це не так. Звичайно, ще є багато чого іншого пов’язаного з язичництвом, наприклад, народження Сина Божого через діву, також є одним язичницьких уявлень. І виникає запитання, звідки взялася ідея Триєдності в язичництві. Відповідь очевидна, це все справа рук диявола, який в усі віки намагався спотворити образ Божий. Адже дуже багато людей не вірять в смерть і воскресіння Христа, в Трійцю, вони вважають це просто міфами. І навіть більше того, дуже великою проблемою є те, що ці не правдиві вчення проникають в церкву Божу.

І що цікаво, що Еллен Уайт неодноразово попереджала:

«Ті, хто відмовляється від ясного вчення Писання і переконливою сили Святого Духа Божого, віддають себе у владу бісів. Критика Біблії і всіляке теоретизування відкрили шлях для спіритизму і теософії, цих сучасних форм стародавнього язичництва, які знайшли собі притулок навіть в християнських церквах ».

Вона писала також:

«Самий останній обман сатани буде спрямований на те, щоб обеззброїти свідоцтво Божого Духа. Сатана буде проявляти максимальну винахідливість, щоб підірвати довіру ».

«Знову і знову хочу сказати: нам необхідно бути готовими до того, щоб перешкодити впливу людей, які вивчають науки, що походять від диявола. Через такі науки сатана намагається перетворити поняття про Бога і Христа».

«Хотілося б, щоб всі усвідомили, що моя впевненість в тому світлі, що дав мені Бог, – тверда, оскільки я знаю, що сила Святого Духа звеличила істину і освятила її, кажучи:” Ось істина, йди в ній “. Істина, що міститься в багатьох книгах, захищена словами: “Так говорить Господь” ».

«Ті, хто уважно вивчить настанови, які містяться в них, і сприйме їх як вихідні від Господа, зможуть уникнути багатьох широко розставлених помилок. Ті, хто прийняв істини, що містяться в цих книгах, не підуть за помилковими шляхами».

Через не правильне розуміння Бога, на жаль, з’явилося дуже багато єресей і вчень які відкидають існування Трьох Осіб Божества. Але дослідивши Біблію ми можемо побачити, що ці антитринітарні вчення є помилковими, адже на сторінках Біблії чітко описується, що Бог «Елогім». Три Особи є одним цілим, як сім’я, коли двоє стають одним, так і Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий є єдині в свої цілях, намірах і діях.

Трійця на сторінках Святого Письма

Трійця при Творінні

Якщо ми відкриємо книгу Біблію, яка пройшла до нас крізь призму століть і віків, то на перших же сторінках в Буття 1:1 простежується ідея Трійці: «На початку Бог створив Небо та землю». Слово «Бог» «Божество» зустрічається  в Старому Завіті 2602 рази. В оригіналі, в цьому вірші, це слово написано в множині, та перекладається як «Боги». Цікаво, що слово, яке вживається біля нього звучить в однині. Єдиний Бог представлений іменником в множині. У цьому вірші Мойсей відкрив нам справжню сутність Бога, і це не придумав філософ, а це відкрито на сторінках Біблії, яка у всі віки була авторитетною.

У 2 вірші цього ж розділу також богонатхненний Мойсей дуже цікаво описує: «А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води.» (Бут. 1:2). У цьому вірші відкривається одна із осіб Божества – Дух Святий.

Якщо ми візьмемо 26 вірш 1 глави книги Буття, то тут також в перекладі Огієнка дуже цікаво показана множинність Осіб Божества: «І сказав Бог: Створімо людину за образом Нашим, за подобою Нашою…» (Бут.1:26). Тут Бог виступає у множині, і більше того, Він говорить: «Створімо людину на образ і подобу нашу». Звичайно, багато хто може заперечити і сказати, що може це були ангели, або хтось інший. Але не все так просто, яскравим аргументом проти цього є те, що між собою спілкуються одноприродні Істоти – «за образом Нашим і подобою Нашою»

Трійця в Старому Завіті

Як ми вже говорили вище, найперше де зустрічаємо натяк на три особи Божества – це при творінні. Ну звичайно ми на цьому не зупиняємося, і в Буття 3 розділі, ми можемо побачити, що коли Адам з Євою согрішили, Господь говорить: «І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас…»( Бут. 3:22). Тут знову ми зустрічаємо засвідчення про множинність Осіб Божества, до того ж, про це говорить сам Господь Бог.

Наступне, де ми можемо знайти засвідчення про Бога в множині – це Буття 11 розділ, де під час того як будувалася Вавилонська Башта,  Господь говорить: «Тож зійдімо, і змішаймо там їхні мови, щоб не розуміли вони мови один одного.»(Бут. 11:7). Ці слова Бога ми можемо використати як аргумент множинності Осіб Божества.

В книзі Ісаї 48 розділ ми також можемо побачити і використати як аргумент, що є три особи Божества: «Наблизьтесь до Мене, послухайте це: Споконвіку Я не говорив потаємно; від часу, як діялось це, Я був там. А тепер послав Мене Господь Бог та Його Дух.» (Іс. 48:16). «Мене» – Син Божий, «Господь Бог» – це Бог Отець, «Його Дух» – це Дух Святий. І ще один раз в книзі Ісаї згадується Триєдність Божества в 41 розділі: «Оце Отрок Мій, що Я підпираю Його, Мій Обранець, що Його полюбила душа Моя. Я злив Свого Духа на Нього, і Він правосуддя народам подасть.» (Іс. 42:1). Бог Отець говорить по відношенню до Свого Сина, Який має «правосуддя народам подати». Отець зливає на Нього Духа Свого – Духа Святого.

Свідчення про Трійцю  в книгах Нового Завіту

 Мені здається, що повеління Христа нам чітко засвідчує про те, що є три Особи Божества: «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Матв.28:19). Христос дав своїм учням проповідувати вість Євангелія оточуючим людям і хрестити їх в Ім’я Отця, Сина і Святого Духа. Що цікаво, що коли Ісус Христос хрестився в річці Йордан, то тут також не обійшлося без участі Трьох Осіб Божества. У Євангеліях від Матвія 3:13-17; Марка 1:9-11; Луки 3:21-22, ми можемо побачити, що Коли Ісус Приймав хрещення – Дух Святий, у вигляді голуба, зійшов на Христа із неба, і Сам Отець, гучним голосом, промовив: «Ти Син Мій Улюблений, що Я вподобав Його!». Якщо ми прочитаємо Івана 1:34, ми побачимо, що сам Іван Хреститель засвідчує, про те, що Ісус Христос є Сином Божим: «І я бачив, і засвідчив, що Він Божий Син!». І це засвідчення Івана є також підтвердженням Божественності Ісуса, адже ми можемо побачити, що є ті, хто не визнають Христа як Бога, применшують Його місію до пророка, що Він є звичайна людина та ін. Навіть учні Христа не до кінця розуміли Ким Він був насправді: «Прийшовши ж Ісус до землі Кесарії Пилипової, питав Своїх учнів і казав: За кого народ уважає Мене, Сина Людського? Вони ж відповіли: одні – за Івана Хрестителя, другі – за Іллю, інші ж за Єремію, або за одного з пророків. Він каже до них: А ви за кого Мене маєте? А Симон Петро відповів і сказав: Ти Христос, Син Бога Живого!» (Матв.16:13-16)

Як Старий, так і Новий Заповіт чітко і ясно описує існування Трійці, і навіть описується, як Бог «Елогім» керує історією нашої Землі, і бере активну участь у житті людей. Дуже багато виникає дискусій з приводу того, що Бог створив нашу Землю і залишив на саморозвиток, але насправді це не так і Бог не байдужий. Він був присутній при творінні, в часи Ізраїльського народу і після нього, в часи Нового Завіту. Сьогодні, як Отець, так і Син, і Дух Святий бере активну участь у житті людей.

Як в Новому, так і в Старому завіті Бог дійсно складається з Трьох Осіб, і вони тісно співпрацюють один з одним, як при Творінні, так і коли Христос прийшов на нашу Землю. Бог Отець, Бог Син, і Бог Дух Святий є єдиним Богом у множинному числі. Нам потрібно це прийняти, і повірити в це.

Бог Отець, Бог Син, Бог Дух Святий…

Бог Отець

Одного разу Пилип, один і з учнів, підійшов до Ісуса з проханням: «Покажи нам Отця!»( Ів.14:8), на що Ісус їм відповів: «Коли б то були ви пізнали Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепер Його знаєте ви, і Його бачили.»(Iван.14:7). Отже, пізнати Отця ми можемо тільки через Сина – Ісуса Христа. Але якщо ми відкриємо Біблію, то ми можемо побачити що:

В Старому Завіті Бог виступає як:

• Милостивий Бог (Вих. 34:6, 7)
• Бог Завіту, який заключив із Ноєм (Бут. 9:1-17), Авраамом (Бут. 12:1-3,7). І ці завіти відкривають нам Бога, Який не байдужий до свого народу, а навпаки, любить його, і бажає спасти.
• Бог викупитель (Пс. 18:2-3)
• Охорона (Пс. 46:2-3)
• Бог який пробачає наші гріхи (Пс. 103:11-14)
• Бог Благий (Пс. 146:7-9)
• Вірний (Іс. 41:9-10, Єр. 3:12)
• Одних – рятує, інших – карає (Іс. 35:4)
• Бог – наш Батько, про це говорить Мойсей у книзі Повторення Закону 32:6. Ісая про це також говорить – Іс. 64:8. І через Малахію Бог сам засвідчив «Я – Отець» (Мал. 1:6; 2:10)

Бог Отець в Новому Завіті:

Якщо ми візьмемо і порівняємо Бога Отця Старого Завіту і Нового Завіту, то ми побачимо, що вони нічим не відрізняються. І Новий Завіт дає таку характеристику Богу Отцю:

• Бог Отець є батьком всього творіння (Єф. 3:14,15)
• Батько всіх віруючих (Ів. 1:12, 13)
• Ісус, прийшовши на Землю, відкрив нам Отця (Ів. 1:18)
• Ісус відкрив нам Отця як: Люблячого Бога (Мт. 5:44,45; Лук. 6:35, 36), Який віддав найдорожче за кожного із нас – Свого Сина, Який помер і постраждав за наші гріхи.

Бог Син

Якщо ми почитаємо історію різних церков, ми можемо побачити, що навколо того, Ким є Христос – точиться дуже велика Боротьба та суперечка. Багато хто, коли Він прийшов на нашу Землю, Його ненавиділи, хотіли вбити, вважали Його чаклуном, який ворохобить народ. І більше того, певні релігії відкидають Божественність Христа, і приймає Його як пророка, вчителя, чи взагалі за когось іншого, тільки не Бога. Але якщо ми почитаємо Біблію, то ми можемо знайти і побачити: через свій гріх Адам і Єва були вигнані з Раю, але Бог є милостивий, тому дав першим людям пророцтво про Месію – Визволителя, Який прийде і визволить Свій народ із пут диявола. Ця обіцянка записана в Бут. 3:15: «І Я покладу ворожнечу між тобою й між жінкою, між насінням твоїм і насінням її. Воно зітре тобі голову, а ти будеш жалити його в п’яту», тут мається на увазі, що насіння від жінки це Сам Ісус Христос який народився від діви Марії, на яку Злинув Дух Святий (Лук. 1:35).

Але якщо ми почитаємо далі, то ми зможемо побачити, що люди за свої гріхи повинні були приносити жертви, ці жертви також вказували на жертву Христа. Першими, хто отримав це повеління, були перші люди, це ми можемо побачити на прикладі Авеля: «А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його» (Бут. 4:4). Як вже було вище зазначено, ця жертва вказувала на Христа, але виникає запитання: для чого вона потрібна? А вона потрібна для того, щоб ми могли побачити, до чого призводить наш гріх, адже в Ізраїлі кожен, хто согрішив, мав принести в жертву ягня, і це ягня вказувало на Божого Сина. Якщо ми подивимося вже на Новий Завіт і проведемо паралель зі Старим Завітом, то ми побачимо, що жертвоприношення Старого Завіту вказувало на Христа і на Його жертву, а в Новому Завіті ми бачимо його виконання: «Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне.»( Ів.3:16). Бог Отець не пожалів Свого Сина, Того Хто був для Нього Найдорожчим, і віддав Його за нас, грішних людей, і тепер уявіть собі, наскільки велика любов Божа до нас.

Чи є Ісус по справжньому Бог?

•  Христос, володіє Божественною силою, Він є Всемогутній. Він сам сказав, що Бог дав йому «всяку владу на небі й на землі» (Мт. 28:18)
• Він має Божественне ім’я – Еммануїл, яке має значення «З нами Бог». (Мт.1:23)
• Ісус Сам засвідчив, що Він є «Рівним  Богові»(Ів.8:58)
• Він також сам засвідчив, що Він з «Отцем є одне ціле»(Ів 10:30)

Бог Дух Святий

Бог Дух Святий – Він є третьою Особою Божества, але на жаль і тут люди придумали теорії про те, що Дух Божий це не особистість, а Божественна Сила, енергія, яка походить від Бога (так вважали аріани). Але давайте ми розглянемо згідно Біблії. Хто такий Дух? Яка Його місія? І як Він діє?

У Біблії ми можемо побачити, що словосполучення «Святий Дух» згадується 77 разів, «Божий Дух» – 16 разів, «Господній Дух» – 24 рази, «Дух Христа» – 1 раз. І в Біблії Дух згадується як Третя Особа Божества в Матв.28:19; 2 Кор. 13:13.

Коли Ісус возносився на небо, то Він сказав, що пошле Утішителя «І вблагаю Отця Я, і Втішителя іншого дасть вам, щоб із вами повік перебував». (Iв.14:16). Почитавши книгу Дії апостолів, ми можемо побачити, що дійсно слова Христа збулися і Дух злинув на перших християн (Дії 2:1-4). Цей Дух Святий працює і сьогодні. І виникає запитання: як Він працює Сьогодні? Його головна місія в тому, щоб відкрити нам Христа (1 Кор. 12:3), викривати гріх людини (Ів. 16:8), побуджує прийняти Христа, попереджає нас про небезпеку, і, завдяки Святому Духові, ми можемо переродитися і Стати новим творінням.

Святий Дух бере також активну участь у житті християнина:

• Він Духовно підтримує (1 Ів. 2:1)
• Відкриває істину про Христа (Ів. 14:26; 15:26; 16:13)
• Він робить реальною присутність Христа (Ів. 14:17-18) і через Святого Духа, Бог виконує свою обіцянку, записану у Євр. 13:5 про те, що він ніколи нас не залишить.
• Він направляє керівників церкви (Дії 13:1-4)
• Він наділяє Церкву особливими дарами (Дії 2:38;1 Кор. 12:7-11)
• Він наповнює серце віруючих  (Дії 19:2,6)
• Направляє наш погляд на жертву Христа.

Наділення дарів Духом Святим згідно 1 Кор. 12:11, де говориться: «А все оце чинить один і той Самий Дух, уділяючи кожному осібно, як Він хоче.»

1. Хто наділяє? – Дух Святий.
2. Кого наділяє? – «кожного» тут мається на увазі людей.
3. Як він наділяє? – «осібно» кожного особисто, по його можливостях.
4. Критерії по яких Він наділяє? – «як Він хоче», тобто згідно своєї волі.

Чи являється Дух Святий Особистістю?

Біблія відкриває, що Дух Святий є Особистістю, а не якоюсь там силою яка походить від Отця і сина його Ісуса Христа. У Дії 15:28 пише: «Бо зволилось Духові Святому і нам, тягару вже ніякого не накладати на вас, окрім цього необхідного:» цей вірш яскраво показує нам, що перші християни сприймали Духа Святого як Особистість. Ісус Христос також пише про Духа Святого як Особистість: «Він прославить Мене, бо Він візьме з Мого та й вам сповістить.»(Ів. 16:14)

І дуже часто, коли згадується про Триєдність Бога, Дух Святий також виступає як Особистість нарівні з Богом. Про це написано: «Тож ідіть, і навчіть всі народи, христячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа,» 2Кор 13:14: «Благодать Господа нашого Ісуса Христа, і любов Бога й Отця, і причастя Святого Духа нехай буде зо всіма вами! Амінь.»(Мт. 28:19)

В Біблії ми можемо побачити, що Дух Святий володіє такими якостями, як керівництво церкви(Дії 13:2), навчання(Лк.12:12), переконливість(Ів.16:8) допомога і заступництво(Рим.8:26), вміння надихати (2Пет.1:21) і освящати (1 Пет. 1:2). Якщо ми подивимося, кому властиві ці якості, то не можна побачити, що цим якостям може володіти тільки Особистість, а не якась там сила. Тобто, ми можемо побачити, що теорія про те, що Дух Святий є сила, яка походить від Бога – не є правдивою.

Ще яскравим відображенням Духа Святого як Особистості є те, що його не можна ображати поганими словами: «І кожному, хто скаже слово на Людського Сина, йому проститься; а хто зневажатиме Духа Святого, не проститься.»(Лк 12:10). Образити можемо тільки Особистість, тобто, це ще раз нам показує що Дух Святий є особистістю, і не просто особистістю, а Богом.

Божественна природа Святого Духа

Підтвердженням Особистості і Божественності Духа Святого є історія про Ананію і Сапфіру. Вона записана в Дії Святих Апостолів 5 розділ. Апостол Петро сказав так на обман Ананії: «І промовив Петро: Ананію, чого сатана твоє серце наповнив, щоб ти Духу Святому неправду сказав та присвоїв із заплати за землю? Хіба те, що ти мав, не твоє все було, а продане не в твоїй владі було? Чого ж в серце своє ти цю справу поклав? Ти не людям неправду сказав, але Богові!» (Дії 5:3-4). Ця історія показує нам, що обманювати не можна, але тут Ананія обманув Духа Святого, це також указує на Особистість Духа, адже ми можемо образити тільки живу істоту, яка має властивість ображатися. В четвертому вірші апостол Петро говорить, що Ананія обманув не людину, а Бога тобто Духа Святого.

У підтвердження Божественності Духа є також вірш записаний у Пс.139:710: «Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця? Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти! Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря, то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!» Цей псалом показує нам, що Дух Святий є Всюдисущий і це є одним із підтвердженням його Божественності, адже він є особистістю і він є Богом, який є всюди присутній.

Підтвердженням Божественності Духа є те, що Він є Вічним: «то сколь более действенна кровь Христова! Движимый Духом вечным, Он предал Себя, непорочного, Богу. Потому и очистит Кровь Его совесть нашу и отвратит ее от дел, ведущих к смерти, дабы служили мы Богу Живому.»(Евр. 9:14, пер. Кулакова). Тут показує те, що Дух є Вічною і Божественною Особою.

Бог знає майбутнє: «А коли прийде Він, Той Дух правди, Він вас попровадить до цілої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, казатиме, і що має настати, звістить вам.»(Ів 16:13) Ми бачимо, що Дух Святий знає майбутнє, а майбутнє може знати тільки Сам Бог.

Дух Святий є також однією із осіб Божества, Який приймає активну участь у житті кожного із нас і веде нас до повної істини пізнання Ісуса Христа. Ісус відкриває нам Отця як Спасителя. І не дивлячись, що вони окремі Особистості, ми не маємо права їх розділяти і приписувати негативні якості. Бо Вони є невід’ємною частиною нашого життя, адже Дух працює сьогодні у нашому житті як Утішитель, який нас підтримує, веде до пізнання істини і до розуміння Бога. Ісус зробив для нас найдорожче – це віддав своє життя. А Отець не пожалів Свого Сина віддати на смерть за нас, грішних і немічних людей.

Перелік літератури:

1. Уидден В. Троица – тайна и откровение / В. Уидден, Д. Мун, Д. Рив. – Заокський: Источник Жизни, 2009. – 316 с.
2. Корещук І. І. Свята Божа Трійця: Християнський міф чи Біблійна істина? / Ігор Іліч Корещук. – Київ: Джерело життя, 2013. – 160 с.
3. Аріанство
4. Серков А. Триединство божества
5. Уайт Е. Желание веков / Елена Уайт ; пер. с англ.. —  ; Заокский : Источник жизни, 2009. — 731 с.. — (Конфликт веков). — ISBN 5-86847 593-3 ББК 86.376 УДК 286.3
6. Уайт Е. Избранные вести. Том второй 
7. Уайт Е. Свидетельства для Церкви: Т. 9 / Е. Уайт. – Заокський: “Источник жизни”, 1997. – 224 с.
8. Уайт Е. Литературный Евангелизм
9. Що Біблія говорить про Трійцю?
10. Біблія. Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту : канонічні : із давньоєврейської й грецької на укр. досл. наново перекл. ; пер.: проф. Івана Огієнко. —  ; Київ : Українське Біблійне Товариство, 2002. — 1159 с.. — ISBN 966-7136-29-9 УДК 22
11. Hebrew Interlinear Bible – Єврейська між лінійна Біблія
12. В начале было Слово… : Пер. с англ.- Заокский: «Источник ЖИЗНИ», 1993. — 432 с.ISBN 5868470060
13. O Святом Духе: Сб. богосл. статей/Под ред. Зайцева Е. В. – Заокский: Источник жизни, 2009.-160 с.  

Автор – Вадим Трачук, бакалаврант богослов’я