Світила на тверді небесній

“Нехай будуть світила
на тверді небесній” (Буття 1.14) [1]

Вступ

У книзі Буття розповідається про “твердь небесну” (Буття 1.8-17) [1, с. 9]. Читач замислюється над суттю цього терміну. Один католицький священник вважає, що “твердь небесна” – це душа. До цієї думки він схилив доктора фізико-математичних наук, професора кафедри астрофізики відомого в Україні університету. Група тлумачів завершила у 2019 році Сучасний переклад Біблії з давньоєврейської та давньогрецької мов [2]. У цьому виданні інтерпретатори позбулися трудного для розуміння словосполучення “твердь небесна”, замінивши його терміном “небозвід” [2, с. 7]. Якщо проф. Іван Огієнко і російський Синодальний переклад Біблії відповідно написали: “І назвав Бог твердь “Небо”” (Буття 1.8) [1, с. 9]; і “И назвал Бог твердь небом” (Бытие 1.8) [3, с. 11], то Сучасний переклад Українського біблійного товариства подає цей термін так: “Назвав Бог небозвід небом” (Буття 1.8) [2, с. 7].  Як бачимо, є суттєві розбіжності у розумінні та тлумаченні згаданих слів зі Святого Письма.

Мета статті ‑ поглиблений аналіз біблійного терміну “твердь небесна”, опираючись на Біблію та на положення сучасної астрофізики.

“Твердь небесна”

Від перших своїх рядків Біблія повідомляє: “¹ На початку Бог створив Небо … ⁸ І назвав Бог твердь: “Небо”. ¹⁴ І сказав Бог: “Нехай будуть світила на тверді небесній …” ¹⁶ І вчинив Бог обидва світила великі, … також зорі. ¹⁷ І Бог умістив їх на тверді небесній” (Буття 1.1-17) [1, с. 9]. З метою уточнення суті термінів “твердь небесна” та “Земля” й усунення їхньої двозначності в Біблії подано додаткове пояснення: “І назвав Бог суходіл: “Земля”, а місце зібрання води назвав: “Море”” (Буття 1.10) [1, с. 9].

Пророк Йов повідомляє, що небо тверде як метал. Наприклад, у російському синодальному перекладі Біблії написано: “Ты ли с Ним распростер небеса, твердые, как литое зеркало?” (Иов 37.18) [3, с. 574], або у варшавському польському перекладі: “Czy potrafisz tak jak On rozpostrzeć sklepienie niebios, które jest mocne jak lustro polerowane?” (Hiob 37.18) [4, с. 577]. За українським підрядником цей польський текст має таку суть: “Чи зможеш, так як Він, розтягти склепіння небес, котре є міцне, як дзеркало відполіроване?” В часи пророка Йова[1] дзеркала виготовляли з відшліфованого металу. Тому говориться про “литое зеркало”. Деякі перекладачі, згідно їхнього розуміння, зокрема професор Іван Огієнко [1], застосовують у тексті Йова 37.18 слово “хмара” замість терміну “небеса”.

Богословам відомо, що Біблія сама себе тлумачить. Стосовно розглядуваних двох текстів у російському синодальному перекладі Біблії це правило діє: “И поставил их Бог на тверди небесной” (Бытие 1, 17); “небеса, твердые, как литое зеркало?” (Иов 37.18) [3].

У Сучасному українському перекладі Біблії зв’язок між згаданими текстами розмивається: “І поставив їх Бог на небозводі” (Буття 1.17); “небесне склепіння, міцне, немов лите дзеркало” (Йова 37.18) [2].

Останнім часом намітилась тенденція підтасовувати Біблію під науку. Однак, це хибна практика. Також подивимось, що повідомляє сучасна астрофізика про предмет нашої розмови ‑ “твердь небесну”.

Темна матерія

Астрофізичні спостереження показують, що наш світ на 95 % складається з невидимої прозорої субстанції, ‑ темної матерії, котра проявляє себе лише гравітацією [8;  9, с. 11] (рис 1) [10;  11].

Рис. 1. Склад Всесвіту за сучасними уявленнями [10;  11]

У відповідності з правилами Кеплера, котрі є похідними від закону всесвітнього тяжіння, швидкість обертання зірок повинна зменшуватись обернено пропорційно квадратному кореню із відстані від них до центру галактики (крива 1 на рис. 2). Вимірювання показали, що для багатьох галактик ця швидкість зір майже незмінна на досить значному віддаленні їх від центру галактики [9, с. 409, 435] (крива 2 на рис. 2).

“Результати, отримані внаслідок досліджень, можна пояснити тільки одним способом: густина речовини в таких галактиках не спадає у напрямку від центра, а залишається незмінною. Оскільки густина видимої речовини, котра міститься у зірках і міжзоряному газі, істотно зменшується у напрямку до периферії галактики, то недостачу густини повинно забезпечувати щось, чого ми з якихось причин побачити не можем. Ця прихована субстанція є основою нашого Всесвіту. Можна по-різному ставитися до факту її існування, однак, наявність цієї нової фізичної сутності не підлягає жодному сумніву. Велика частина Всесвіту невидима і невідома нам. Для кількісного пояснення спостережуваної залежності швидкості обертання зір від їх відстані до центра галактики потрібно, щоб ця невидима фізична сутність у десять разів перевищувала за масою видиму матерію” [12]. Безсумнівно, видима матерія якимось чином “уміщена” на важчій, невидимій, “тверді небесній” (Буття 1.17), однак не як на твердому диску. Інакше, лінійна швидкість руху зір зростала би з віддаленням їх орбіт від центру галактики.

Рис 2. Розраховані та виміряні швидкості обертання зірок навколо центру галактики в залежності від відстані до нього: 1 ‑ швидкості, обчислені за законом Йоганна Кеплера; 2 ‑ спостережувані швидкості [12]

Виходить, що знайомий і, здавалося б, вивчений до подробиць видимий світ, який ми зовсім недавно вважали майже зрозумілим, ‑ є тільки невеликим додатком до дечого, з чого насправді складається Всесвіт. Планети, зірки, галактики та й ми з вами є лише ширмою для величезного “чогось”, про котре ми не маємо ні найменшого уявлення. Окрім того, густина Всесвіту точно рівна критичній. Це не може бути випадковим збігом, а є наслідком фундаментальної властивості нашого світу, котру ще належить зрозуміти і осмислити [12].

Дослідження властивостей і з’ясування природи темної матерії є одним із найактуальніших завдань фундаментальної фізики, астрофізики і космології на теперішньому етапі їх розвитку [8]. Загадка невидимої фізичної сутності до цього часу залишається найбільшою інтригою в астрофізиці [12]. Над її розв’язанням працюють колективи вчених різних країн світу. Вони формують програми досліджень Всесвіту, проектують і будують новітні наземні й космічні обсерваторії для вивчення будови Космосу, тратячи на це астрономічні за обсягом кошти [13].

Наземні телескопи

З метою вияснення фундаментальних питань про походження й еволюцію Всесвіту двадцять держав об’єднались у 1990 році для створення найбільшого у світі наземного радіотелескопа SKA[2] (рис. 3). Антени обсерваторії SKA розміс-тять на різних континентах Землі, зокрема у Новій Зеландії. Там низький рівень радіоперешкод і забезпечується найкращий огляд галактики Чумацький Шлях. Ця умова важлива для пошуку близьких до Сонячної системи екзопланет[3], що є актуальною задачею сучасної астрофізики. Будівництво SKA завершиться у 2024 р. На його створення затратиться третина століття і 1,5 млрд. євро. [15].

Рис. 3. Макет найбільшого у світі наземного радіотелескопа SKA:
а – центральне ядро масиву антен; б – порівняння антени з автомобілем [14;  15]

Станом на сьогодні найбільшим і найчутливішим наземним радіотелескопом є FAST[4] (рис. 4) [16], котрий прийнято в експлуатацію у січні 2020 р. Вартість телескопа FAST рівна 185 млн. доларів США [17]. Його почали модернізувати для пошуку екзопланет.

Рис. 4. Наземний радіотелескоп FAST [16].

Космічні телескопи

Тепер головною космічною обсерваторією NASA[5] є телескоп “Габбл”[6], На його заміну фахівці 17 країн (на чолі з NASA) упродовж чверті століття ретельно готують найпотужнішу в історії людства орбітальну лабораторію ім. Джеймса Вебба[7] (James Webb Space Telescope ‑ JWST), (рис. 5, рис. 6). Її вартість рівна 9,66 млрд. доларів США. Орієнтовною датою запуску телескопа на навколоземну орбіту є 2021 рік [18]. Окрім дослідження будови Всесвіту обсерваторія шукатиме екзопланети ‑ плацдарми для майбутньої евакуації людей з планети Земля. Ця проблема набуває актуальності з посиленням глобального потепління.

Рис. 5. Творці космічного телескопа ім. Джеймса Вебба на тлі його макету, виготовленого натуральному розмірі (Центр космічних польотів імені Ґоддарда, США, 2005 рік) [18]

У 2016 р. розпочато проектування чотирьох великих космічних обсервато-рій:  LUVOIR;  HabEx;  Lynx;  Origins Space Telescope. Їх проекти направлено у комісію Національної академії наук США для вивчення. Наприкінці 2020 року комісія вибере один з чотирьох, який представить в NASA [20]. Після відбору почнеться фінансування та виготовлення телескопа. Сподіваються відправити його у 2035 році за допомогою потужної ракети на навколоземну орбіту [19]. Елітна обсерваторія замінить на орбіті телескоп ім. Джеймса Вебба, котрий будують із 1997 року і, ймовірно, у 2021 році виведуть у космос [18].

Рис. 6. Космічний телескоп ім. Джеймса Вебба на навколоземній орбіті (комп’ютерне моделювання; четверо полотн, що в основітелескопа, захища-ють його від нагрівання сонячними променями) [23]

Будова Всесвіту

Виявлено, що великомасштабна структура Всесвіту формується переважно темною матерією (рис. 7). Видимою є лише звичайна речовина: галактики, їх скупчення і гарячий газ, які зосереджуються у заповнених темною матерією ділянках Всесвіту (рис. 8) [21]. Наша галактика Чумацький Шлях обертається так швидко (рис. 9), що її зірки повинні би були бути розкиданими всюди, так як видима речовина має тільки 10 % від тієї гравітації, котра необхідна для утримання зірок на своїх орбітах. Нестачу компенсує темна матерія [22]. Неви-дима прозора субстанція та “твердь небесна” проявляють себе подібним чином і, можливо, є одним і тим самим астрофізичним об’єктом.

Рис. 7. Тривимірна карта Всесвіту з розподілом темної речовини (NASA, ESA and R. Massey, California Institute of Technology) [21]

Рис. 8. Комп’ютерна модель Всесвіту [22]

Рис. 9. Чумацький Шлях, який швидко обертається, мав би розлетітися без впливу гравітації, створюваної темною матерією [22] 

Висновки

Інші публікації

Чому прикраси не працюють: біблійний погляд на зовнішню красу

05.04.2026

Батьківство у світлі Біблії: уроки херувимів для сучасної сім’ї

05.04.2026

Взаємозв’язок між мотивом пам’яті та одним з її аспектів у книзі Повторення Закону 7 розділ: наказ про винищення Хананеїв

18.06.2025

Американський Папа: що це означає для нас?

11.05.2025

За астрофізичними спостереженнями прихована прозора субстанція Всесвіту, котра проявляє себе лише гравітацією, у двадцять разів перевищує масу зримої речовини, представленої зірками і міжзоряним газом. Попри багато спроб із використанням сучасної та дорогої вимірювальної апаратури не встановлено фізичних характеристик темної матерії. Однак, виявлено, що мільярди галактик зосереджені у заповнених цією прозорою субстанцією ділянках Всесвіту. Доступна нам інформація свідчить, що спостережувані зорі якимось чином “уміщені” на важчій і невидимій візуально та сучасними приладами прозорій субстанції, ‑ “тверді небесній”, ‑ про що понад три з половиною тисяч років тому недвозначно записано в Біблії. Також потрібно зауважити, що не настав ще час розуміння усього, що в ній записане. Отож, немає жодної потреби модернізувати текст Святого письма, оскільки, замість бажаного покращення розуміння Його текстів досягається зворотний ефект – спотворюється первинно закладена в них правдива інформація.

Література

1. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. Переклад проф. Івана Огієнка. – К.: Українське Біблійне Товариство, 2014. – 1231 с.
2. Біблія. Сучасний переклад з давньоєврейської та давньогрецької мов. ‑ К.: Українське Біблійне Товариство, 2020. – 1168 с.
3. Библия. Книги Священного Писания Ветхого и Нового Завета канонические. – М.: Российское библейское общество, отпечатано на Можайском полиграфкомбинате, 1994. ‑ 1276 с.
4. Biblia to jest Pismo Śwente Starego i Nowego Testamentu. – Warszawa: Towarzystwo Biblijne w Polsce. 2008 – 1352 s.
5. Фритц Ринекер, Герхард Майер. Библейская Энциклопедия Брокгауза [перевод с нем. Иванова В. М., Карельский Ф. А., Щедровицкий Д. В.]. – Pößneck (Germany): Christliche Verlagbuchhandlung Paderborn, 1999. – 1118 c.
6. Эрик Нюстрем. Библейский словарь. Энциклопедический словарь [перевод со шведского под ред. И. С. Свенсона]. – Санкт-Петербург: “Логос” (Лаге, Германия), 1995. – 522 с.
7. Генри Геллей. Библейский справочник. ‑ Санкт-Петербург: “Логос” (Лаге, Германия), 1996. – 862 с.
8. Штанов Ю. В. Темна матерія у всесвіті: сучасний стан і проблеми / Ю. В. Штанов // Вісник Національної Академії Наук України, 2015. ‑ № 11. – С. 29-39. (doi: 10.15407/visn2015.11.029).
9. Андрієвський С. М. Загальна астрономія / С. М. Андрієвський, С. Г. Кузьменков, В. А. Захожай, І. А. Климишин. – Харків: ПромАрт, 2019. – 524 с.
10. Тёмная материя. 19 июня 2020. 
11. 11. Dark energy. 4 June 2020. (https://en.wikipedia.org/wiki/Dark_energy).
12. Сокальский И. А. Невидимые действующие лица и их предполагае-мые исполнители / И. А. Сокальский // Химия и жизнь, 2006. ‑ № 11. – С. 24-27. (https://elementy.ru/nauchno-populyarnaya_biblioteka/430379).
13. Новосядлий Б. Основи і становлення сучасної космології / Б. Новосядлий // Педагогічна думка, 2004. ‑ №2. ‑ С. 3-12.
14. 14. Megan Argo. Astronomy Outreach in the Remote Mid West Region of Western Australia / Argo Megan, Hollow Robert // CAPjournal, No. 12, April 2012-May 2012. – S. 16-18. (See discussions, stats, and author profiles for this publication at: https://www.researchgate.net/publication/232962122).
15. 15. Square Kilometre Array. 10 February 2020. (https://en.wikipedia.org/wiki/Square_Kilometre_Array).
16. 16. China’s FAST telescope identifies 84 pulsars. 3 March 2019. (http://www.chinadaily.com.cn/a/201907/03/WS5d1c5d19a3105895c2e7b754.html).
17. FAST. 27 апреля 2020 г. (https://ru.wikipedia.org/wiki/FAST).
18. Джеймс Вебб (телескоп). 2 вересня 2019. 
19. 19. Николай Хижняк. Будущее космических телескопов: что нас ждет после «Джеймса Уэбба» и WFIRST? 18 июля 2018. (https://hi-news.ru/technology/budushhee-kosmicheskix-teleskopov-chto-nas-zhdet-posle-dzhejmsa-uebba-i-wfirst.html).
20. 20. Habitable Exoplanet Imaging 19 December 2019. (https://en.wikipedia.org/wiki/Habitable_Exoplanet_Imaging_Mission).
21. Сергей Попов. 10 темных тайн Вселенной // РР / Десятки. 15 июля, 2011. ‑ № 3 (201). (https://rusrep.ru/article/2011/06/15/universe_secrets/).
22. Сергей Базанов. Тёмная энергия и тёмная материя. 31 июля 2018. (https://medium.com/space-review/%D1%82%D1%91%D0%BC%D0%BD%D0%B0%D1%8F-%D1%8D%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B8%D1%8F-%D0%B8-%D1%82%D1%91%D0%BC%D0%BD%D0%B0%D1%8F-%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%8F-e4cd2a796808).
23. В США телескоп Джеймс Уэбб за $10 млрд. наконец собрали – фото, видео. (https://www.5.ua/ru/naukayt/v-ssha-teleskop-dzheims-uebb-za-10-mlrd-nakonets-sobraly-foto-vydeo-198309.html).

***

[1] Окремі дослідники припускають, що книга Йова написана до виходу євреїв з Єгипту, котрий відбувся у 1450 р. до н. е. За давніми єврейськими переказами цю книгу створив Мойсей (у період з 1490 по 1410 р. до н. е.), що найправдоподібніше. Модерні критики вважають, що за стилем викладу її можна віднести до часу царів Давида й Соломона (1055-975 роки до н. е.) [5, с. 209, 504;   6, с. 249;   7, с. 470].

[2] SKA (англ. Square Kilometre Array – антенна ґратка з площею квадратний кілометр). Назва телескопа-інтерферометра відображає сумарну проектну площу усіх його антен. За тридцять років роботи над створенням телескопа його площу збільшили понад 1 км².

[3] Екзопланета ‑ планета, котра розташована за межами Сонячної системи.

[4] FAST (англ. Five-hundred- meter Aperture Spherical Telescope ‑ сферичний радіотелескоп з пятисотметровою апертурою); апертура телескопа – це діаметр його головного дзеркала.

[5] NASA ‑ (англ. National Aeronautics and Space Administration) ‑ Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору, відноситься до федерального уряду США і підкоряється безпосередньо Президенту США.

[6] Космічний телескоп “Габбл” ‑ автоматична обсерваторія, виведена на орбіту навколо Землі у 1990 р. Названа на честь американського астронома і космолога Едвіна Габбла (XX ст.). Завдяки відсутності впливу атмосфери роздільна здатність телескопа в 7-10 разів вища, ніж в аналогічного пристрою, розташованого на Землі.

[7] Джеймс Едвін Вебб (1906-1992) ‑ американський державний службовець. В період з 1961 по 1968 р. був керівником NASA. Контролював усі перші пілотовані запуски космічних ракет США.

Автор статті Володимир Чернюк,

25 червня 2020 року