Гриненко І. В., Рибак С. С., Хлєбнікова Н. В., Хоменко С. А.
Український гуманітарний інститут
Відштовхуючись від функцій і завдань, які журналісти і фахівці соціальних комунікацій виконують щодня [6,7], академічна сфера формалізує їх у вигляді загальних і спеціальних компетентностей [8,9,11], визнаних на сьогоднішній день базовим поняттям програм. Однак це не означає, що в Україні компетентності вже стали безперечними орієнтирами, або надійним інструментарієм в навчанні журналістів і оцінці професійного журналістського рівня [2].
Керуючись ідеєю діалогу, кафедра журналістики Українського гуманітарного інституту провела пілотне дослідження з метою конкретизувати предмет професійної розмови з певним сегментом ринку праці, використати отриманий матеріал для модернізації бакалаврської програми і розробки кафедральної матриці компетентностей.
У центрі уваги дослідження було:
- з’ясувати обізнаність роботодавців стосовно прийняття Національної рамки кваліфікацій;
- визначити для регіональних українських журналістів важливість компетентностей і кваліфікацій, що вже запропоновані європейською академічною сферою;
- з’ясувати вимоги роботодавця до потенційних працівників-випускників вищих навчальних закладів.
Дослідження проводилось в лютому-березні 2017 року.
Було опитано 40 представників центральних і регіональних ЗМІ, 2/3 опитуваних респондентів – фахівці медіа-групи «Надія». Серед респондентів взяли участь експерти сфери мас-медіа, серед них: 15% – власники і керівники мас-медіа, 22,5% – керівники структурних підрозділів, 62,5% – фахівці.
Практичний досвід до 1 року мають 7,5%, до 3 років –17,5%, до 5 років – 32,35%, до 10 і більше – 42,5% респондентів.
Опитувальний лист складався з декількох частин.
Інші публікації
Поінформованість щодо Національної рамки кваліфікацій
Перші питання мали на меті показати рівень поінформованості працюючих журналістів про наявність НРК (Національної рамки кваліфікацій) в Україні [4,5] і те, наскільки певні в ній параметри кваліфікацій для випускника бакалаврату, незалежно від професії, корелюють з вимогами реального журналістського ринку праці.
Обізнані серед фахівців мас-медійної сфери щодо прийняття в Україні в 2011 р. НРК лише 28,2% респондентів.
74,4% респондентів зазначають, що відповідно до НРК інтегральна компетентність така, як «здатність розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми» спостерігається у випускників лише частково. 12,8% опитуваних зазначають про повну невідповідність журналістів-випускників інтегральним критеріям компетентності, що передбачає НРК. Отже, переважна більшість фахівців констатують, що на практиці журналіст-бакалавр не може повністю відповідати заданим вимогам роботодавця.
Проте варто відзначити, що 15% респондентів, які вважають, що рівень журналіста-бакалавра повністю відповідає тому, щоб «розв’язувати складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми», не мають фахової освіти.
НРК визначає для шостого кваліфікаційного рівня, якому відповідає бакалавр, відповідний ступінь базових компетентностей у вигляді знань, умінь, комунікації, автономності та відповідальності.
Відповіді респондентів розподілилися так: «знання» та «вміння» отримали пріоритет, третє місце посіла категорія «автономність і відповідальність», четверте – «комунікація».
Ці відповіді свідчать про усвідомлення фахівцями необхідності базових знань, за допомогою яких формуються уміння і навички.
Обов’язкові складові журналістської освіти
Найбільш значущою складовою для майбутніх журналістів респонденти вважають практику. Змістовна практика важлива для 80% респондентів. Далі серед найчастіше обраних є позиції: «Практичний досвід викладачів» і «Залучення до навчального процессу практикуючих журналістів» (по 80%).
Необхідність збільшення практичної складової підтверджує вибір 75% опитаних такої позиції, як «Проведення для студентів студій, тренінгів, майстер-класів із практиками, тощо».
Далі респонденти відзначають наступні позиції: «Наявність мотивації у студентів» (62,5%); «Спеціалізація (друковані, Інтернет-ЗМІ, радіо, ТБ)» (60%); «Розуміння стандартів, журналістської етики» (60%); «Володіння іноземною мовою» (55%); «Власні надруковані матеріали студентів протягом навчання» (47,5%); «Гнучкий навчальний план (відповідність змінам у медіа-середовищі)» (47,5%); «Технічна база (наявність лабораторії, бази для практики)» (40%); «Ґрунтовна теоретична складова» (42,5%); «Мобільність студентів (інтегрованість у міжнародний контекст, залучення грантів)» (35%).
Наявність сайту кафедри як обов’язковий фактор і такий, що реально відображує стан діяльності кафедри, жоден з опитуваних не обрав. Присутність кафедри у соціальних мережах важлива лише для 5% респондентів; атестація кафедри незалежним експертом важлива для 10% фахівців.
Професійні компетентності
Для опитування нашим респондентам був запропонований список з десяти компетентностей, відомих як Тартуська декларація [12], яку підписали в Тарту (Естонія) європейські школи і кафедри журналістики.
Відповіді українських респондентів на запропоновані журналістські компетентності розподілилися так:
- Бути готовим до роботи в команді – обрали 27,5% респондентів.
- Виявляти головну інформацію – 22,5% опитаних.
- Оцінювати результати журналістської роботи і нести за неї відповідальність – 20% журналістів.
- Розуміти соціальну роль журналістики та зміни, які в ній відбуваються – 17,5%.
- Працювати в професійних медіа організаціях або в якості фрілансера –17,5%.
- Структурувати інформацію в журналистській манері – 17,5%.
- Організовувати та планувати журналістську роботу – 15% опитаних.
- Подавати інформацію, використовуючи відповідну мову та ефективну журналістську форму – 12,5%.
- Знаходити підходящі темі й аспекти, враховуючи суспільні та виробничі цілі визначених медіа-каналів та ЗМІ – 10%.
- Подавати інформацію, використовуючи відповідну мову та ефективну журналістську форму – 10%.
Отже, для наших журналістів найбільш значущими виявились такі компетентності:
- працювати в команді;
- вміти виявляти головну інформацію;
- нести відповідальність за журналістську роботу;
- розуміти соціальну роль журналістики;
- робота в професійних в ЗМІ;
- структурувати і професійно подавати матеріали.
Порівнюючи вибір, зроблений українськими журналістами в 2017 році з тим, що був зроблений європейськими професіоналами в 2011 році [1], ми спостерігаємо збіг за трьома журналістськими компетентностями:
- вміти виявляти головну інформацію;
- нести відповідальність за журналістську роботу;
- працювати в команді.
А от така компетентність як «Робота в професійних в ЗМІ» у європейських колег отримала найменше балів [1] на противагу вибору українських фахівців. Для останніх, ймовірно, це та складова, яка забезпечуватиме необхідними навичками і знаннями.
Пункт «Розуміти соціальну роль журналістики та зміни, які в ній відбуваються», єдності не викликав. 17,5% українських журналістів вважають його важливим, в той час як у європейських фахівців ця позиція отримала найменше балів з переліку.
Поряд з компетентностями в європейському опитуванні були оцінені й вузькі журналістські кваліфікації. Такий самий перелік був запропонований нашим респондентам.
Серед журналістських кваліфікацій було обрано п’ять найбільш значущих, на думку респондентів:
- Бути здатним нести відповідальність за свої матеріали – 30%.
- Уміти відбирати перевірену інформацію – 22,5%.
- Уміти пояснювати, інтерпретувати обрану інформацію – 22,5%.
- Бути надійним працівником – 20%.
- Уміти працювати з технічним персоналом – 17,5%.
Пункт «Бути здатним нести відповідальність за свої матеріали» посів перше місце [1] серед українських журналістів, а європейські колеги віддали йому 10-те місце. Беручи до уваги сьогоднішній стан журналістики, такий вибір українських фахівців виявляється цілком усвідомленим і обґрунтованим.
Кваліфікаційні ознаки «Уміти відбирати перевірену інформацію», «Уміти пояснювати, інтерпретувати обрану інформацію», «Бути надійним працівником» збіглися у виборі фахівців як українських, так і європейських.
Актуальність вибору категорії «Уміти працювати з технічним персоналом», ймовірно, може бути пояснена недостатнім рівнем взаємодії журналістів з технічним персоналом, що позначатиметься на якості матеріалів.
Пункт «Володіти хорошими знаннями загального характеру» виявився найбільш значущим лише для 10% українських респондентів, в той час, як для європейських фахівців, цей відсоток склав – 64,2%.
Поряд з переліком компетентностей і кваліфікацій з європейського опитувальника українським респондентам було запропоновано самостійно сформулювати вимоги до знань і навичок випускників кафедри журналістики. Опитувані запропонували різноманітний перелік. Перше місце у ньому посідає професійне уміння аналізувати інформацію, подавати її структурно і об’єктивно, розуміти загальну ситуацію суспільно-політичних явищ в країні – 20%. Також журналісти відзначають важливість спеціалізації – 12,5%, комунікабельність – 10%, навички володіння журналістською технікою та обладнанням – 10%, відповідальність – 7,5%, здатність працювати в команді – 2,5% і управляти своїм часом – 2,5%. У відповідях також були відзначені знання іноземних мов, етики, базової теорії журналістики, жанрів, вміння взаємодіяти з аудиторією. При аналізі відповідей потрібно було врахувати, що частина респондентів не розрізняють понять «знання» і «навички».
Отже, фахівці в журналістиці, в тому числі і роботодавці, ще недостатньо обізнані про існування Національної рамки кваліфікацій. Знайомлячись з цим документом, респонденти вважають, що інтегральна компетентність молодих журналістів рідко відповідає 6 рівню НРК. Що стосується спеціальних компетентностей, кваліфікацій, а також знань і умінь, то опитані віддають пріоритет практичним навичкам і, відповідно, дисциплінам, які виробляють ці навички. Разом з тим, журналісти вважають важливими для співробітників-початківців такі якості, як мотивація, відповідальність, розуміння суспільно-політичних процесів в країні і розуміння редакційної політики.
Проведене дослідження є кроком для вироблення матриці компетентностей.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Дрок Н. Смена профессиональных компетенций в журналистском образовании// Электронный научный журнал «Медиаскоп». [Електронний ресурс] / Нико Дрок // 3. – 2011. – Режим доступу до ресурсу: http://www.mediascope.ru/node/859.
2. Медиагигиена [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://www.liga.net/projects/mediagigiena/.
3. Мельник С. В. Зарубіжний та вітчизняний досвід розробки національних систем та рамок кваліфікацій: в схемах та таблицях [Електронний ресурс] / С. В. Мельник // Луганськ: ДУНДІСТВ. – 2011. – Режим доступу до ресурсу: journlib.univ.kiev.ua/conf/WJECpdf.
4. Про затвердження Національної рамки кваліфікацій. Кабинет Мiнiстрiв України. Постанова від 23 листопада 2011 р. № 1341. Київ [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1341-2011-п.
5. Про затвердження плану заходів із впровадження Національної рамки кваліфікацій на 2016-2020 роки. Кабинет Мiнiстрiв України. Розпорядження від 14 грудня 2016 р. № 1077-р. Київ [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1077-2016-р.
6. Проект професійного стандарту з журналістики мультимедійних видань [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://mon.gov.ua/content/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0/%D0%92%D0%B8%D1%89%D0%B0/ passport-journalist.pdf.
7. Проект професійного стандарту з редагування мультимедійних ЗМІ [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://mon.gov.ua/content/%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B0/%D0%92%D0%B8%D1%89%D0%B0/ redactor-multimedia-vydan.pdf.
8. Проекти стандартів вищої освіти [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://mon.gov.ua/activity/education/reforma-osviti/naukovo-metodichna-rada-ministerstva/proekti-standartiv-vishhoyi-osviti.html.
9. Розроблення освітніх програм. Методичні рекоменда¬ції / В.Захарченко, В. Луговий, Ю. Рашкевич, Ю. Таланова. – К. : ДП «НВЦ «Пріоритети», 2014. – 119 с.
10. Стан журналістської освіти на факультетах журналістики в Україні» (результати пілотного дослідження). Спеціальний звіт – К.: “Детектор медіа”, 2016. – 46 с.
11. Rizun V. Journalism Education and National Qualifications Frameworks: A Look into the Future [Електронний ресурс] / Volodymyr Rizun. – 2013. – Режим доступу до ресурсу: http://journlib.univ.kiev.ua/conf/WJEC3.pdf.
12. Tartu Declaration [Електронний ресурс] – Режим доступу до ресурсу: http://www.ejta.eu/tartu-declaration.
Джерело: ugi.edu.ua
