На початку 2018 року старенька жіночка Марія Кіндратівна, ветеран адвентистської церкви, урочисто прочитала заголовок посібника з вивчення Біблії: «За покликом серця. Біблійні принципи управління ресурсами». Трохи помовчавши, а тоді розколихуючи посібник, немов сито, промовила: «Цей підручник стане великим ситом для нашого народу».
Під кінець березня я зателефонувала до цієї сестри:
– Маріє Кіндратівно, чи справдилось ваше передречення стосовно уроків суботньої школи?
– Група сестер із нашої громади почали відвідувати іншу протестантську церкву…
2018 рік став для багатьох громад роком вражаючих потрясінь. Декотрі адвентисти повстали проти біблійних принципів управління ресурсами. Деякі громади розділила єресь, котра заперечує, що Дух Святий це особистість. В іншій громаді на богослужінні зчинилася полеміка стосовно Божественності Христа. Ще десь утворилася група противників Духа пророцтва.
Стовпи нашої віри розхитують, обмазують болотом. Сучасні Кореї, сповнені бунтівним духом, об’єднуються і відправляють скарги на пасторів та керівництво церкви у Конференцію, в Уніон і навіть у Дивізіон. Атмосфера в деяких домах молитви просякнута таємними та публічними наріканням, незадоволенням, заколотами. Божий народ в розгубленості: Що відбувається? Куди ми йдемо? Чим оце все закінчиться? Чому Господь нічого не робить? Чому Він мовчить?
Я мучилася цими самими питаннями поки ретельно не дослідила тему великого пересівання. Ось головний висновок цього дослідження: Все іде по великому Божественному плану. Відбувається грандіозне, тріумфальне завершення нашої віри, і пересівання – один із його етапів.
Не беру на себе сміливість стверджувати категорично, що ми вже увійшли в процес цього пересівання, проте якщо 150 років тому Еллен Уайт вжила вислів: «Сито Боже вже наближається», – що ж можемо сказати сьогодні?
Найважливіші питання щодо теми пересівання це:
- Час пересівання
- Кандидати відсіву
- Мета пересівання
Час великого пересівання
Існують різні думки стосовно часу цієї події. Дехто відносить її аж до виходу декрету про обов’язкове святкування неділі як святого дня. Проте Дух пророцтва у книжці «Ранні твори» [1] дає чітку хронологію подій, пов’язаних із цим процесом:
- Велике пересівання,
- Злиття Пізнього Дощу,
- Гучний клич третього ангела,
- Переслідування Божого остатку,
- Ніч Якова.
Як бачимо, велике пересівання відбудеться до злиття Пізнього Дощу Святого Духа.
Ось уже декілька десятиліть ми, члени всесвітньої Церкви Адвентистів сьомого дня, просимо Господа про злиття Пізнього дощу. Для цього віряни молилися спочатку о 6.15 кожного ранку. Декілька останніх років – це сьома година ранку або сьома вечора.
Проте цій події, як зазначає Дух пророцтва, передуватиме подія не менш важлива – велике пересівання. Ми молимось про готовність до нього? Ви чули такі молитви на наших зібраннях? Більше того, а якщо сито Боже вже рухається? А якщо вже триває велике пересівання? А якщо потрясіння, які трапляються з вірянами у сім’ях та церквах і є рух цього сита? Якщо це так, то ось-ось «Господь засяє блискавкою і пошле вам сильну зливу» (Зах. 10:1) Святого Духа.
Хто відсіється: решета відсіву
Мій чоловік застав часи натурального господарства: люди самі вирощували зерно, самі його молотили і мололи, самі пекли хліб. На горищі старенької хатини, де жив чоловік ще довго зберігався цілий набір решіт і сит різного ґатунку, котрі використовували для пересівання зерна. Найбільше із них – решето, котрим проводили перший і найбільший по об’єму відсів, мав значний діаметр і великі отвори. У народі його називали рітак.
Еллен Уайт відверто й дуже серйозно називає цілий набір «решіт» Божественного пересівання. Познайомимось із ними.
Решето ставлення до Духа пророцтва. «Я запитала, що означає побачене мною пересівання і потрясіння, і мені було сказано, що його викличе пряме свідоцтво Господа до Лаодикії… Деякі не витримають цього прямого свідоцтва, повстануть проти нього, і їх повстання викличе пересівання серед народу Божого. Свідоцтво Господа не прийнято навіть наполовину» [2]
Наполовину. П’ять мудрих і п’ять нерозумних. Ви зауважуєте, що саме є рітаком – найбільшим решетом Божого пересівання? Свідоцтво Еллен Уайт, «а свідчення Ісуса – це дух пророцтва» (Об. 19:10). Ваше, шановний читачу, і моє теперішнє ставлення до творів вісниці Божої – ось, що визначить нашу долю у великому пересіванні: ми з вами зерно, чи полова?
Решето характеру. «Напередодні судного дня праведність усіх характерів буде виявлятися, і стане ясно, хто до якої групи належить. Сито Боже вже наближається» [3].
Мусимо визнати, що майже за будь-якою церковною проблемою стоїть питання характеру. За проблемами, на перший погляд, інтелектуальними, емоційними, фінансовими і т. д. Ваш і мій характер – ось критерій відсіву під час великого пересівання.
Звернімо увагу на типажі тих характерів, володільників котрих винесе вітром із рядів Божого народу: «Розбещені облудники… безтурботні, байдужі… заздрісні, прискіпливі люди, що вишукують у братів недоліки… відсіються»; «всі егоїстичні, скупі люди будуть пересіяні». Більше того: «Ніхто з нас ніколи не отримає печатки Божої, якщо в нашому характері знайдеться хоча б одна пляма» [4].
А хто ж її отримає? Ті, у кого характер формується під знаком хреста… Пригадуєте дев’ятий розділ книги пророка Єзекіїля? Печать Божественного схвалення – знак* стоїть на їх чолі – осередку формування характеру. Це буде остаток в остатку Божої Церкви, Остаток з великої букви, остаток у квадраті. Вже сьогодні він чітко вимальовується в нашому братстві…
Решето ставлення до церковного керівництва. «Є така категорія людей, котрі на словах вірять істині, але на ділі виношують таємне невдоволення тими, хто несе на собі тягар Божої роботи… Вони з готовністю приймають, плекають і поширюють чутки … щоб підривати вплив тих, хто зайнятий Божою працею… Вождь нашого спасіння веде Свій народ крок за кроком, очищаючи його і готуючи до переселення в небесні оселі. При цьому не врятуються ті… хто не бажає підкорятися керівництву» [5]
Решето порушення Божого Закону. «На Сіоні грішники будуть відсіяні і полова буде відділена від доброго зерна» [6].
Набір сит. У великому пересіванні наявний також цілий набір «сит» з дрібними дірочками: проблеми харчування, одягу, світськості, Інтернету і т. д. Є навіть «сита» з отворами індивідуального розміру… «Тому, хто вважає, що він стоїть, нехай стережеться, аби не впав» (1Кор. 10:12).
Мета й необхідність пересівання
«Для чого це все? – стурбовано запитуємо ми. – Кому все це потрібно?»
Досліджуючи цей матеріал, я була вражена, відкривши істину про необхідність пересівання! Навіть планомірну необхідність! Послухайте, будь ласка: «Сито Боже вже рухається. Давайте не будемо говорити: “Зупини Свою руку, о Боже!”. Церква має бути очищена, і нехай це станеться» [7].
Велике пересівання – лише вияв того тривалого процесу сепарації, котрий вже давно протікав в серці й розумі дитини Божої. Внутрішнє, невидиме відділення від вибраного народу окремих осіб відбувалося вже давно: «Вони надто дорожили своїм “я”. Вони плекали й пестили його, і воно сильно розрослося і відділило їх від народу Божого, котрого очищає сам Бог». «Скупі люди відділили себе від товариства віруючих». «Всі, хто бажають порвати з тілом Церкви, будуть мати таку можливість» [8].
Вражаюче! Виявляється, що велике пересівання – це лише можливість вийти з Церкви людям, котрі давно вже це зробили внутрішньо, духовно.
«Бог пересіває Свій народ. Він бажає мати чисту і святу Церкву…. Із тих, хто не бажає жити з народом Божим, повстає зіпсутий народ. Ці люди глухі до докору та напучування, а тому невиправні… Вони ненавидять докір і зневажають виправлення» [9].
Подумайте, брати і сестри, як же прийняти в спілку таких зіпсутих членів церкви із невиправним характером тисячі й тисячі новонавернених під час злиття Пізнього Дощу?
Скільки разів, привівши до церкви нову людину, потерпаєш, щоб знову на богослужінні не зчинився галас, або ж «борець за правду» (а насправді – володільник зіпсутого характеру) не почав щось викрикувати під час проповіді. Ви переживали такі болісні хвилі?
Доки, Господи? – запитуємо ми.
До великого пересівання…
Якщо пересівання Церкви не відбудеться, на неї всю впаде Божий гнів: «Бог пересіває Свій народ, він бажає мати чисту і святу Церкву. Гнів Божий має спіткати нас, якщо ці розбещені облудники залишаться серед нас» [10].
«Настав час, коли все, що можна потрясти, має потрястися, щоб залишилося тільки те, що не просівається» [11]. Де опинимось ми? Ким ми виявимось: золотим зерном, чи непотрібною половою? Яким «лакмусовим папірцем» можна це визначити? Найчастіше, щоб побачити, нам треба просто… почути.
Інші публікації
Пророк Малахія зобразив вражаючу картину, як Господь визначає, хто є хто – Він слухає: «І прислухавсь Господь» (Мал. 3:16)… І що ж Він почув? «Жорстокі… слова» (вірш 13, переклад І. Огієнка); «які ж зухвалі…слова!» (переклад Р. Турконяка). «Проте зовсім по-іншому розмовляють…ті, котрі бояться Господа» (в. 16).
Велике пересівання – не таємне, приховане явище, воно очевидне, а ще точніше – чутне! Ми бажаємо дізнатися, до якої категорії належимо? О, не потрібно проводити складне теологічне дослідження, просто прислухаймося до власних слів у сім’ї, на роботі, в навчальному закладі, і особливо – в Церкві. І якщо ми визначимо, що вітер пересівання починає підіймати нас, швидше, не гаючи часу, в дусі щирого покаяння, з ревною молитвою, «відкиньмо всяку гордість та гріх, що нас легко обплутує, з терпінням прямуймо до тієї боротьби, яка перед нами, дивлячись на Причину і Завершителя віри, на Ісуса» (Євр. 12:1, 2, альтернативний переклад).
Ольга Стасюк
Джерело: olgastasyuk.com
Список використаної літератури:
- Див. Уайт Е. Ранні твори, розділ 32 «Пересівання», с. 269-272; те саме Свідоцтва для Церкви, т. 1, с. 182, 183.
- Уайт Е. Свідоцтва для Церкви, т. 1, с. 180, 181.
- Там само, с. 100.
- Там само, с. 99, 182, 251; т. 5, с. 214.
- Уайт Е. Ранні твори, с. 269.
- Уайт Е. Свідоцтва для Церкви, т. 1, с. 251, 333; Вибрані вісті, т. 2, с. 380.
- Уайт Е. Свідоцтва для Церкви, т. 1, с. 100.
- Там само, т. 1, с. 99; т. 9, с. 126; т. 1, с. 251.
- Там само, т. 1, с. 99, 251.
- Там само, т. 1, с. 99.
- Там само, т. 7, с. 219; див. Вибрані вісті, т. 2, с. 162.
* Буква єврейського алфавіту тав зображується у вигляді хреста і означає знак.
